Вербицька Євгенія Матвіївна
Євгенія Матвіївна Верби́цька (нар. 10 листопада 1904, Катеринослав — пом. 5 липня 1965, Москва) — українська і російська радянська оперна співачка (меццо-сопрано).
| Вербицька Євгенія Матвіївна | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 листопада 1904[1] |
| Місце народження | Катеринослав, Російська імперія |
| Дата смерті | 5 липня 1965[1] (60 років) |
| Місце смерті | Москва, СРСР |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професії | оперна співачка |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Нагороди |   |
Біографія
ред.Народилася 10 листопада 1904 року в місті Катериноставі (тепер Дніпро, Україна). Протягом 1921—1926 років навчалась у Київській консерваторії (викладач Михайло Енгель-Крон). Після здобуття освіти співала у Київській опері. З 1931 року — солістка Ленінградського театру опери та балету імені Сергія Кірова, з 1941 року — Ленінградської філармонії, протягом 1948—1959 років — Большого театру у Москві.
Померла в Москві 5 липня 1965 року. Похована в Москві на Востряковському кладовищі.
Творчість
ред.У репертуарі співачки були оперні арії, романси російських і західно-європейських композиторів, зокрема Бориса Лятошинського, Юрій Шапоріна, сольні партії у 9-й симфонії Людвіга ван Бетговена, кантаті «Олександр Невський» Сергія Прокоф'єва. Партії:
- Княгиня («Русалка» Олександра Даргомижського);
- Єгорівна («Дубровський» Едуарда Направника);
- Ваня, Ратмир («Життя за царя», «Руслан і Людмила» Михайла Глінки);
- Кончаківна («Князь Ігор» Олександра Бородіна);
- Ольга, Графиня («Євгеній Онєгін», «Пікова дама» Петра Чайковського);
- Кларіче («Любов до трьох апельсинів» Сергія Прокоф’єва);
- Маґдалена («Ріголетто» Джузеппе Верді);
- Ерда («Золото Рейну» Ріхарда Вагнера);
- Ядвіга («Вільгельм Телль» Джоаккіно Антоніо Россіні);
- Своячка, Бабариха («Майська ніч», «Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова).
Записала кілька платівок, знялась у фільмі-опері «Борис Годунов» (1954, роль няньки Ксенії).
Відзнаки
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
ред.- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 110. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Лисенко І. М. Вербицька Євгенія Матвіївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання
ред.- Вербицька Євгенія Матвіївна // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 323.