Венерн

Венерн (швед. Vänern) — озеро у Швеції, найбільше на Скандинавському півострові та третє за площею в Європі (після Ладозького та Онезького озер). Розташоване на Центральній шведській низовині в ландскапах Вестерйотланд, Дальсланд і Вермланд на південному заході країни.

Венерн швед. Vanern
58°48′ пд. ш. 13°19′ сх. д.
Розташування
Країна	Швеція
Регіон	Карлстад
Прибережні країни	Швеція
Геологічні дані
Тип	льодовикове
Розміри
Площа поверхні	5650  км²
Висота	44 м
Глибина середня	27  м
Глибина максимальна	106  м
Розмір	140 км x 80 км
Довжина	140  км
Ширина	80  км
Берегова лінія	1940  км
Об'єм	153  км³
Вода
Солоність	мінімальна г/л
Період оновлення	9 рік рік
Басейн
Вливаються річки	Клар-Ельвен
Витікають річки	Гета-Ельв
Площа басейну	46 800  км²
Країни басейну	Швеція
Інше
Міста та поселення	Карлстад, Крістінегамн, Марієстад, Лінчепінг та Венерсборг
Острови	Колландсе, Торсе та Хаммаре
Веб-сайт	vanern.se/engelsk/eng_index.asp
Венерн Венерн (Швеція)
Венерн у Вікісховищі?

Зміст

Історія

Геологічно озеро утворилося після останнього льодовикового періоду четвертинного зледеніння близько 10 000 років тому; коли лід розтанув, значна частина Швеції була покрита водою, створюючи протоку між Каттегатом і Ботнічним морем. У зв'язку з тим, що подальший післяльодовиковий відскок перевершив одночасний підйом рівня моря, озеро Венерн стало частиною Анцилового моря, яке займало Балтійський басейн. Венерн був пов'язаний з Анциловим морем протокою біля сучасного міста Дегерфорс (ландскап Нерке). Подальше підняття відрізало озера Венерн и Веттерн від Балтики. Тому в озері все ще існують види, які зазвичай не зустрічаються в прісноводних озерах, наприклад бокоплав Monoporeia affinis.

Історія, розказана ісландським мифографом 13-го століття Сноррі Стурлусоном в його «Молодший Едді» про походження озера Меларен, ймовірно, спочатку була про озеро Венерн: шведський король Гільфі пообіцяв жінці Гефйоні стільки землі, скільки чотири вола можуть зорати за день і ніч, але вона використовувала волів з землі велетнів, і, крім того, частину землі викинула в море, де ця земля стала островом Зеландія. У «Молодший Едді» говориться, що «затоки озера відповідають мисам у Зеландії», оскільки це набагато вірніше для озера Венерн, ймовірно, міф спочатку був про Венерн, а не про Меларен.

Битва на кризі озера Венерн була битвою 6-го століття, яка описана в скандинавських сагах і згадується в давньоанглійському героїчному епосі «Беовульф». У «Беовульфі» стверджується, що озеро Венерн знаходиться поруч з насипом дракона в Ернанессі.

6 травня 2009 року на дні озера було знайдено корабель вікінгів.

Опис

Площа водного дзеркала озера становить 5 650 км². Середня глибина озера становить 27 м, а максимальна — 106 м. З озера витікає річка Гета-Ельв (впадає у протоку Каттегат). Венерн є частиною водного шляху Стокгольм — Ґетеборґ.

Озеро розташоване на грабені, який утворився під час льодовикового періоду близько 10 тис. років тому. Берегова лінія озера мало порізана. Півострів, що глибоко вдається в озеро, ділить його на дві водойми, західна відома як Дальбос'єн, східна — як Вермландс'єн.

Озеро має кілька архіпелагів і близько 22 000 островів. Найбільші острови: Торсе (62 км²), Колландсе (56,78 км²) та Хаммаре (47 км²). Менші острови: Бромме (13,26 км²), Юре (1,55 км²) та Луре. В озеро впадає понад 30 річок, найбільші з яких Клар-Ельвен (460 км), Бюельвен (190 км) і Тідан (187 км). Вода в озері Венерн найпрісніша з-поміж усіх прісних озер світу й близька до дистильованої води.

Найбільші порти на озері — Карлстад і Крістінегамн на півночі, Марієстад на сході, Лінчепінг на півдні, Венерсборг на південному заході.

Довкілля

Екологічні моніторингові дослідження проводяться щорічно. У доповіді за 2002 рік дані не показали помітного зниження загальної якості води, але незначне зниження видимості через збільшення кількості водоростей. Зростаючий рівень азоту створював проблеми протягом 1970-х і 1990-х років, але зараз він регулюється і знаходиться на стабільному рівні.

Деякі затоки також мають проблеми з евтрофікацією і заросли водоростями та рослинним планктоном.

Рибальство

У Венерні мешкає багато різних видів риб, тому на озері добре розвинене рибальство.Спортивне рибальство в озері є вільним та нерегульованим, як з берега, так і з човна (з деякими обмеженнями, наприклад, максимум три лосося або форелі на людину за добу). Комерційне рибальство вимагає дозволу.

Іхтіофауна

У відкритих водах Венерн найпоширенішою рибою є корюшка європейська, домінуюча в східній частині Дальбос'єна, де в середньому 2600 корюшек на гектар. Другою за чисельністю є ряпушка, також найбільш поширена в Дальбос'єні (200-300 риб на гектар). Популяції можуть сильно відрізнятися в залежності від пори року, температури, рівня води та ії якості.

В озері поширені два підвиди лосося атлантичного. Вони вже близько 9000 років живуть у водах озера Венерн і нерестяться в сусідніх річках і озерах. Перший підвид, гульспонзькій лосось, названий на честь східної притоки Гульспонгсельвен. Другим є кларельвенський лосось, який переважно нереститься в річці Кларельвен. Ці підвиди тісно пов'язані з атлантичним лососем Балтійського моря і відрізняються тим, що ніколи не виходять в океан. Відомо, що цей великий озерний лосось важить близько 18 кг. Найбільший в світі озерний лосось вагою понад 20 кг виловлений в озері Венерн. У притоках є й інші види лососевих. Найважливішими великими рибами в озері є також пструг струмковий і судак звичайний.

В озері Венерн поширені такі види сига:

• Coregonus pallasii (також поширений в Неві, Фінській затоці, Балтійському морі),
• Coregonus megalops,
• Coregonus maxillaris (поширений переважно в Швеції),
• Coregonus nilssoni,
• Coregonus widegreni (Валаамський сиг),
• Coregonus maxillaris.

Галерея

• 

  Вид на Марієстад з озера Венерн

• 

  Озеро Венерн біля Карлстаду

• 

  Острови Юре

• 

  Острів Торсе

• 

  Маяк у Лінчепінгу

• 

  Довгий вузький півострів в озері Венерн

Посилання

• Lake Väner (LAKE, SWEDEN) / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
• Венерн / БСЭ (рос.)