Венерн
Венерн (швед. Vänern) — озеро у Швеції, найбільше на Скандинавському півострові та третє за площею в Європі (після Ладозького та Онезького озер). Розташоване на Центральній шведській низовині в ландскапах Вестерйотланд, Дальсланд і Вермланд на південному заході країни.
| Венерн швед. Vanern | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 58°48′ пд. ш. 13°19′ сх. д. / 58.800° пд. ш. 13.317° сх. д.Координати: 58°48′ пд. ш. 13°19′ сх. д. / 58.800° пд. ш. 13.317° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Швеція | |||
| Регіон |
Карлстад Гаммаре Крістінегамн Гулльспонг (комуна) Марієстад Йотене Лідчепінг (комуна) Венерсборг Гресторп Меллеруд Омоль (комуна) Сеффле Грумс | |||
| Прибережні країни |
Швеція | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | льодовикове | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 5650 км² | |||
| Висота | 44 м | |||
| Глибина середня | 27 м | |||
| Глибина макс. | 106 м | |||
| Розмір | 140 км x 80 км | |||
| Довжина | 140 км | |||
| Ширина | 80 км | |||
| Берегова лінія | 1940 км | |||
| Об'єм | 153 км³ | |||
| Вода | ||||
| Солоність | мінімальна г/л | |||
| Період оновлення | 283 824 000 секунда[1] | |||
| Басейн | ||||
| Притоки | Тідан (річка), Бюельвен, Gullspångsälvend, Кларельвен, Norsälvend і Lidand | |||
| Вливаються | Клар-Ельвен | |||
| Витікають | Гета-Ельв | |||
| Площа басейну | 46 800 км² | |||
| Країни басейну |
Швеція | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Карлстад, Крістінегамн, Марієстад, Лінчепінг та Венерсборг | |||
| Острови | Колландсе, Торсе та Хаммаре | |||
| Веб-сайт | vanern.se/engelsk/eng_index.asp | |||
| Geonames | 2665172 | |||
  Венерн (Швеція) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Венерн у Вікісховищі | ||||
ІсторіяРедагувати
Геологічно озеро утворилося після останнього льодовикового періоду четвертинного зледеніння близько 10 000 років тому; коли лід розтанув, значна частина Швеції була покрита водою, створюючи протоку між Каттегатом і Ботнічним морем. У зв'язку з тим, що подальший післяльодовиковий відскок перевершив одночасний підйом рівня моря, озеро Венерн стало частиною Анцилового моря, яке займало Балтійський басейн. Венерн був пов'язаний з Анциловим морем протокою біля сучасного міста Дегерфорс (ландскап Нерке). Подальше підняття відрізало озера Венерн и Веттерн від Балтики.[2] Тому в озері все ще існують види, які зазвичай не зустрічаються в прісноводних озерах, наприклад бокоплав Monoporeia affinis.
Історія, розказана ісландським мифографом 13-го століття Сноррі Стурлусоном в його «Молодший Едді» про походження озера Меларен, ймовірно, спочатку була про озеро Венерн: шведський король Гільфі пообіцяв жінці Гефйоні стільки землі, скільки чотири вола можуть зорати за день і ніч, але вона використовувала волів з землі велетнів, і, крім того, частину землі викинула в море, де ця земля стала островом Зеландія. У «Молодший Едді» говориться, що «затоки озера відповідають мисам у Зеландії»[3], оскільки це набагато вірніше для озера Венерн, ймовірно, міф спочатку був про Венерн, а не про Меларен.[4]
Битва на кризі озера Венерн була битвою 6-го століття, яка описана в скандинавських сагах і згадується в давньоанглійському героїчному епосі «Беовульф». У «Беовульфі» стверджується, що озеро Венерн знаходиться поруч з насипом дракона в Ернанессі.[5]
6 травня 2009 року на дні озера було знайдено корабель вікінгів.[6]
ОписРедагувати
Площа водного дзеркала озера становить 5 650 км². Середня глибина озера становить 27 м, а максимальна — 106 м. З озера витікає річка Гета-Ельв (впадає у протоку Каттегат). Венерн є частиною водного шляху Стокгольм — Ґетеборґ.
Озеро розташоване на грабені, який утворився під час льодовикового періоду близько 10 тис. років тому. Берегова лінія озера мало порізана. Півострів, що глибоко вдається в озеро, ділить його на дві водойми, західна відома як Дальбос'єн, східна — як Вермландс'єн.
Озеро має кілька архіпелагів і близько 22 000 островів. Найбільші острови: Торсе (62 км²), Колландсе (56,78 км²) та Хаммаре (47 км²). Менші острови: Бромме (13,26 км²), Юре (1,55 км²) та Луре. В озеро впадає понад 30 річок, найбільші з яких Клар-Ельвен (460 км), Бюельвен (190 км) і Тідан (187 км). Вода в озері Венерн найпрісніша з-поміж усіх прісних озер світу й близька до дистильованої води.
Найбільші порти на озері — Карлстад і Крістінегамн на півночі, Марієстад на сході, Лінчепінг на півдні, Венерсборг на південному заході.
ДовкілляРедагувати
Екологічні моніторингові дослідження проводяться щорічно. У доповіді за 2002 рік дані не показали помітного зниження загальної якості води, але незначне зниження видимості через збільшення кількості водоростей. Зростаючий рівень азоту створював проблеми протягом 1970-х і 1990-х років, але зараз він регулюється і знаходиться на стабільному рівні.
Деякі затоки також мають проблеми з евтрофікацією і заросли водоростями та рослинним планктоном.
РибальствоРедагувати
У Венерні мешкає багато різних видів риб, тому на озері добре розвинене рибальство.Спортивне рибальство в озері є вільним та нерегульованим, як з берега, так і з човна (з деякими обмеженнями, наприклад, максимум три лосося або форелі на людину за добу). Комерційне рибальство вимагає дозволу.
ІхтіофаунаРедагувати
У відкритих водах Венерн найпоширенішою рибою є корюшка європейська, домінуюча в східній частині Дальбос'єна, де в середньому 2600 корюшек на гектар. Другою за чисельністю є ряпушка, також найбільш поширена в Дальбос'єні (200-300 риб на гектар). Популяції можуть сильно відрізнятися в залежності від пори року, температури, рівня води та її якості.
В озері поширені два підвиди лосося атлантичного. Вони вже близько 9000 років живуть у водах озера Венерн і нерестяться в сусідніх річках і озерах. Перший підвид, гульспонзькій лосось, названий на честь східної притоки Гульспонгсельвен. Другим є кларельвенський лосось, який переважно нереститься в річці Кларельвен. Ці підвиди тісно пов'язані з атлантичним лососем Балтійського моря і відрізняються тим, що ніколи не виходять в океан. Відомо, що цей великий озерний лосось важить близько 18 кг. Найбільший в світі озерний лосось вагою понад 20 кг виловлений в озері Венерн. У притоках є й інші види лососевих. Найважливішими великими рибами в озері є також пструг струмковий і судак звичайний.
В озері Венерн поширені такі види сига:
- Coregonus pallasii (також поширений в Неві, Фінській затоці, Балтійському морі),
- Coregonus megalops,
- Coregonus maxillaris (поширений переважно в Швеції),
- Coregonus nilssoni,
- Coregonus widegreni (Валаамський сиг),
- Coregonus maxillaris.
ГалереяРедагувати
Вид на Марієстад з озера Венерн
Озеро Венерн біля Карлстаду
Острови Юре
Острів Торсе
Маяк у Лінчепінгу
Довгий вузький півострів в озері Венерн
ПриміткиРедагувати
- ↑ http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-16
- ↑ Björck, Svante (1995). A review of the history of the Baltic Sea, 13.0-8.0 ka BP. Quaternary International 17: 19–40. doi:10.1016/1040-6182(94)00057-C.
- ↑ Anthony Faulkes (ed. and trans), Snorri Sturluson: Edda (London: Everyman, 1987), p. 7.
- ↑ Heimir Pálsson, 'Tertium vero datur: A study of the text of DG 11 4to', p. 44 http://urn.kb.se/resolve?urn=urn:nbn:se:uu:diva-126249.
- ↑ Howell D. Chickering, Jr. (ed. and trans), Beowulf (New York: Anchor Books, 2006), lines 3030-3032.
- ↑ 'Viking ship' discovered in Sweden's largest lake. www.thelocal.se (en-GB). 2009-05-08. Процитовано 2019-02-06.
ПосиланняРедагувати
- Венерн // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Lake Väner (LAKE, SWEDEN) / «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Венерн / БСЭ (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Швеції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про озеро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |