Великополовецьке
Великополове́цьке — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області. Населення становить 2353 осіб. Старостинському округу підпорядковані села Андріївка та Мала Михайлівка.
село Великополовецьке | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Тер. громада | Фурсівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA32020250040012351 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | 1390 |
Населення | 2353 |
Площа | 9,49 км² |
Густота населення | 247,95 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09030 |
Телефонний код | +380 4568 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°52′14″ пн. ш. 29°55′9″ сх. д. / 49.87056° пн. ш. 29.91917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
183 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09030, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Великополовецьке, вул. Центральна, 34 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Географія
ред.Село Великополовецьке розташоване на берегах річок Кам'янка та її притоки Собот за 9 км від Фурсів і за 22 км від залізничної станції Біла Церква. З Києвом, Білою Церквою і Сквирою сполучено автошляхами.
Етимологія
ред.- На думку історика Омеляна Пріцака назва походить від половців-куманів[1].
Історія
ред.Біля села в урочищі Заріччні збереглися рештки поселень доби неоліту (IV—III тисячоліття до н. е.),бронзи та часів Київської Русі. Територія села входила, очевидно, до земель, якими володів половецький хан Тугоркан наприкінці 11 століття. З цим пов'язана і назва населеного пункту.
У 14 ст.-16 ст. у складі Литви. У цей час Великополовецьке було власністю нащадків Тугоркана — князів Рожиновських. У 1591 році було включене до складу Білоцерківського староства і передано у володіння М. Ружинського.
Місцеве населення брало активну участь у козацьких повстаннях і Національно-визвольній війні.
В селі існувала церква Вознесіння Господнього. Метричні книги, клірові, відомості, сповідні розписи зберігають в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_065.xml [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
1951 року у селі встановлено бронзовий пам'ятник на гранітному постаменті Ганні Денисівні Кошовій (1871—1948), Герою Соціалістичної Праці, зачинательці стаханівського руху у сільському господарстві, ланковій колгоспу «Червоний гігант» (скульптор Іван Кавалерідзе)[2].
На території Великополовецької сільської Ради (між вул. Новоселицею і с. Андріївкою) знаходиться пам'ятка історії — курган Мазепина могила.
Відомі уродженці
ред.- Пиндик Василь Михайлович (* 26 січня 1944) — бандурист, Заслужений артист України[3].
Галерея
ред.-
Адміністративна будівля
-
Будинок культури
-
Пам'ятник Ганні Кошовій
-
Великополовецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів
-
Їдальня школи-інтернату
-
Навчально-виховний комплекс
-
Руїни старої школи
-
Меморіал Другої світової війни
-
Пам'ятний хрест жертвам голодоморів та політичних репресій
-
Православна церква (УПЦ МП)
-
Місце для будівництва нової церкви
-
Дім молитви християн-баптистів
-
Стара будівля
-
Колишній військкомат
-
Аптека
-
Ставки
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, № 1-2. С. 117—118.
- ↑ Кавалеридзе, Иван Петрович // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1978. — Т. 4 (Руанда и Бурунди — Филиппины). — С. 603. (рос.)
- ↑ Бандури струни золотії (26 січня — 65 років з дня народження музиканта, бандуриста-виконавця Василя Пиндика (1944)). Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2015.
Джерела та посилання
ред.- Великополовецьке — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР [Архівовано 17 червня 2017 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |