Великий Лазучин
Вели́кий Лазу́чин — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області.
| село Великий Лазучин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Теофіпольська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040450070026391 |
| Облікова картка | Великий Лазучин |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1420 |
| Населення | 371 (2007) |
| Площа | 1,402 км² |
| Густота населення | 282,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30644 |
| Телефонний код | +380 3844 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°46′17″ пн. ш. 26°30′10″ сх. д. / 49.77139° пн. ш. 26.50278° сх. д.Координати: 49°46′17″ пн. ш. 26°30′10″ сх. д. / 49.77139° пн. ш. 26.50278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
293 м |
| Водойми | р. Полква |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19 |
| Сільський голова | Козак Анатолій Вікторович |
| Карта | |
  Великий Лазучин | |
 Великий Лазучин | |
| Мапа | |
| |
Розташоване на північному сході району, за 77 км від райцентру.
В околицях розташовано родовище крейди.
У селі 113 дворів, 374 мешканці (2007).
Історія ред.
Перша згадка про село в 1420 році[1].
Колись село входило до ординації князів Острозьких. Про це написано в оповіданні кременецького войського Федора Сенюти Ляховецького перед Кременецьким земським судом від 29 травня 1578 року.[2] В 1753 році враз з Базалією дісталася князеві Ігнату Сапізі, а від нього перейшло до помістя Дунінів-Бжезінських. До великої земельної власності помістя Белінських належало 520 десятин (у 1911).
У 1867 році там було 72 доми. Наприкінці XIX ст. 117 домів і 726 жителів, дерев'яна церква з 1782 р., народна школа з 1876 р.
Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Колківської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії мешкало 419 осіб, налічувалось 54 дворових господарства, існувала православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 759 осіб (384 чоловічої статі та 375 — жіночої), з яких 635 — православної віри, 111 — римо-католицької[4].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району.[6]
Населення ред.
Згідно з переписом населення УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 438 осіб, з яких 177 чоловіків та 261 жінка[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 395 осіб[8]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[9].
Сучасний стан ред.
Будинок культури, клуб, бібліотека, загальноосвітня школа.
Фермерське господарство «Аграрій».
Пам'ятки ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Коротка історична довідка про населені пункти громади | Теофіпольська селищна рада Хмельницький район, Хмельницька область. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Коротка історична довідка про населені пункти громади | Теофіпольська селищна рада Хмельницький район, Хмельницька область. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-23. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела ред.
- Великолазучинська сільська рада на сайті Хмельницької ОДА
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |