Везувіан
Везувіан, везувіаніт, ідокраз — мінерал, силікат острівної будови. Сингонія тетрагональна.
| Везувіан | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1962 s.p. |
| Абревіатура | Ves[2] |
| Хімічна формула | (Ca,Na)₁₉(Al,Mg,Fe)₁₃(SiO₄)₁₀(Si₂O₇)₄(OH,F,O)₁₀ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.BG.35 |
| Dana 8 | 58.2.4.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія[3] |
| Просторова група | space group P4/nncd |
| Твердість | 6,5 |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Везувій[4] |
| Типова місцевість | Сомма[5] |
 Везувіан у Вікісховищі | |
Загальний опис
ред.Хімічна формула: Ca10(Mg, Fe)2Al4[SiO4]5[Si2O7]2(OH, F)4. Склад у % (з Везувію): CaO — 35,67; MgO — 2,62; FeO — 2,01; Fe2O3 — 2,99; Al2O3 — 16,7; SiO2 — 36,98; H2O — 1,32. Домішки: Mn, Na2O, K2O. Твердість 6,5. Густина 3,37±0,05. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Кристали призматичні або пірамідальні, стовпчасті; утворює також суцільні, променисті агрегати. Колір темно-зелений, оливково-зелений, зеленувато-бурий. За забарвленням виділяють різновиди: червонуватий — егеран, блідо-блакитний — циприн, оливково-зелений або трав'яно-зелений — каліфорніт. Блиск скляний. Напівпрозорий. Злом нерівний. Поширений мінерал скарнів на контакті доломітів і вапняків, де він міститься з кальцитом, ґранатами, хлоритом, епідотом. Утворюється також разом з ґросуляром за рахунок плагіоклазів при серпентинізації ультраосновних порід.
Різновиди
ред.Різновиди:
- везувіан бериліїстий (відміна везувіану, яка містить до 9 % ВеО);
- везувіан бористий (відміна везувіану з околиць Осло (Норвегія), яка містить до 2,5 % В2О3);
- везувіан марганцевистий (відміна везувіану, яка містить до 8,5 % MnO);
- везувіан мідний (відміна везувіану, яка містить понад 1,5 % CuO);
- везувіан рідкісноземельний (відміна везувіану, яка містить до 4,31 % TR);
- везувіан титановий (відміна везувіану, яка містить до 5 % ТіО2);
- везувіан хромистий (відміна везувіану з Серафимовської копальні на Уралі, яка містить до 5 % Cr2O3).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
- ↑ Клапрот М. Г. Vesuvian, hellbrauner // Beiträge zur Chemischen Kenntniss der Mineralkörper / за ред. М. Г. Клапрот — 1795. — Т. 1. — С. 34–35.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Везувіан // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Везувіан // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Webmineral data [Архівовано 8 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Mineral galleries
- Mindat with location data [Архівовано 9 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Vesuvianite at Franklin -Sterling
- Mindat — Cyprine var. w/ location data [Архівовано 7 липня 2009 у Wayback Machine.]