Василович Лев Іванович

український (галицький) письменник, літературознавець, педагог,

Ле́́в Іва́нович Василович (літературні псевдоніми і криптоніми Лев Сапогівський, Недотятько Гринько; 11 квітня 1858, Скала, нині Скала-Подільська — 8 травня 1883, с. Целіїв) — український (галицький) письменник, літературознавець, педагог,[1] писав українською і польською мовами.

Василович Лев Іванович
ПсевдоЛев Сапогівський, Недотятько Гринько
Народився11 квітня 1858(1858-04-11)
м. Скала-над-Збручем, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, Австрійська імперія, нині — смт Скала-Подільська, Україна Україна
Помер8 травня 1883(1883-05-08) (25 років)
с. Целіїв, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині — Чортківський район, Тернопільська область, Україна Україна
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьпедагог, письменник
Знання мовукраїнська, польська

Життєпис

ред.

Народився в сім'ї лісника.

Навчався в школах у Лосячі, Скалі, Бучацькій гімназії при місцевому монастирі оо. Василіян, працював учителем на Тернопільщині (1876—1879 роки в с. Сапогові, 1880 року в Скалі, 1880—1882 роки в с. Вільховець, нині всі — у Чортківському районі). Від 1882 року жив у Львові, співпрацював з редакцією газети «Зоря».[1]

Листувався з Іваном Франком (з 1876 року[1]), за зв'язки з ним зазнав переслідувань.

Автор оповідань, гуморесок, критичних статей, збирач фольклору. Друкувався у львівському журналі «Зоря» — перше оповідання 1880 року, згодом працював в ньому редактором. В оповіданні «Марійка», повістях «Безвинний», «Вирвана картка з моєї біографії», інших, подає реалістичні картини з життя селян галицького Подністров'я. Написав кілька романтичних оповідок — «Старий палац», «Смерть з любові».

Польською мовою його твори переклав Володимир Масляк.[2]

Примітки

ред.
  1. а б в Мельничук Б. Василович Лев Іванович… — С. 227.
  2. Боднарук І. Бучацький Парнас // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 101.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  • Дніпро[недоступне посилання з червня 2019]
  • Прес-центр