Біологічна система
Біологічна система — складна мережа біологічно релевантних утворень. Біологічна організація охоплює декілька шкал, що є визначені на основі різних структур залежно від системи.[1] Прикладами біологічних систем на макромасштабі є популяції організмів. На шкалі органів і тканин у ссавців та інших тварин включаються: кровоносна система, дихальна та нервова системи. У мікро- наноскопічному масштабі прикладами біологічних систем є клітини, органели, макромолекулярні комплекси та регуляторні шляхи. Біологічну систему не слід плутати з живою системою, такою як живий організм.
Органи та тканинні системи ред.
Ці специфічні системи широко вивчені в анатомії людини, а також є у багатьох інших тварин.
- Дихальна система: органи, які використовуються для дихання, глотки, гортані, бронхів, легенів та діафрагми.
- Травна система: травлення та обробка їжі слинними залозами, стравоходом, шлунком, печінкою, жовчним міхуром, підшлунковою залозою, кишечником, прямою кишкою та анусом.
- Серцево-судинна система (серце та кровоносна система): перекачування та направлення крові до та з тіла та легенів із серцем, кров'ю та судинами.
- Сечовидільна система: нирки, сечоводи, сечовий міхур та сечівник, які беруть участь у рівноважному балансі, балансі електролітів та виведенні сечі.
- Цілісна система: шкіра, волосся, жир, нігті.
- Скелетна система: структурна підтримка та захист кісток, хрящів, зв'язок і сухожиль.
- Ендокринна система: комунікація всередині організму за допомогою гормонів, вироблених ендокринними залозами, такими як гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз або шишкоподібна залоза, щитоподібна залоза, паращитоподібна залоза та наднирники.
- Лімфатична система: структури, що беруть участь у перенесенні лімфи між тканинами та кровотоком; включає лімфу та вузли та судини. Лімфатична система включає функції, включаючи імунну відповідь та вироблення антитіл.
- Імунна система: захищає організм від сторонніх тіл.
- Нервова система: збір, передача та обробка інформації за допомогою головним, спинним мозком, периферичною нервовою системою та органами чуттів.
- М'язова система: дозволяє маніпулювати навколишнім середовищем, забезпечує рух, підтримує поставу та виробляє тепло. Включає скелетну мускулатуру, гладку мускулатуру та серцевий м'яз.
Історія ред.
Поняття системи (або апарату) спирається на поняття життєвої або органічної функції:[2] система — це сукупність органів з певною функцією. Ця ідея була присутня ще в античності (Гален, Арістотель), але застосування терміна «система» є більш пізнім. Наприклад, нервову систему вперше назвав Монро (1783), але Руф Ефеський (приблизно 90-120 рр. н. е.), вперше чітко розглялянув мозок, спинний мозок і черепно-мозкові нерви як анатомічну одиницю, але не надавав йому функцій і назву.[3]
Перерахування основних функцій — і, отже, систем — залишалось майже однаковим з часів античності, але класифікація їх була дуже різною[2] наприклад, порівняйте Арістотеля, Біча, Кюв'є .[4][5]
Поняття про фізіологічний поділ праці, що було введено в 1820-х роках французьким фізіологом Анрі Мілн-Едвардсом, дозволили «порівняти та вивчити живі істоти, ніби вони були машини, що штучно свторені людиною». Натхненний творчістю Адама Сміта, Мілн-Едвардс писав, що «тіло всіх живих істот, будь то тварина чи рослина, нагадує фабрику… де органи, в порівнянні з працівниками, безперервно працюють над створенням явищ, що становлять життя особистості». У більш диференційованих організмах функціональну працю можна було розподілити між різними інструментами або системами.[6]
Див. також ред.
- Біологічні мережі[en]
- Штучне життя
- Інженерія біологічних систем
- Системна біологія
- Екологія систем
- Теорія систем
Примітки ред.
- ↑ F. Muggianu; A. Benso; R. Bardini; E. Hu; G. Politano; S. Di Carlo (2018). Modeling biological complexity using Biology System Description Language (BiSDL). 2018 IEEE International Conference on Bioinformatics and Biomedicine (BIBM). с. 713—717. doi:10.1109/BIBM.2018.8621533. ISBN 978-1-5386-5488-0.
- ↑ а б Fletcher, John (1837). «On the functions of organized beings, and their arrangement». In: Rudiments of physiology. Part 2. On life, as manifested in irritation. Edinburgh: John Carfrae & Son. pp. 1-15. link.
- ↑ Swanson, Larry (2014). Neuroanatomical Terminology: A Lexicon of Classical Origins and Historical Foundations. Oxford: Oxford University Press. link [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]. p. 489.
- ↑ Bichat, X. (1801). Anatomie générale appliquée à la physiologie et à la médecine, 4 volumes in-8, Brosson, Gabon, Paris, link. (See pp. cvj-cxj).
- ↑ Cuvier, Georges. Lecons d'anatomie comparée 2. éd., cor. et augm. Paris: Crochard, 1835—1846. link [Архівовано 2 березня 2009 у Wayback Machine.].
- ↑ R. M. Brain. The Pulse of Modernism: Physiological Aesthetics in Fin-de-Siècle Europe. Seattle: University of Washington Press, 2015. 384 pp.
Посилання ред.
- Система Біологія: огляд [Архівовано 2 листопада 2007 у Wayback Machine.] Маріо Жардона: огляд Science Creative Quarterly, 2005.
- Синтез та аналіз біологічної системи, Хіроюкі Курата, 1999.
- Це з біта і підходить з біт. Про походження та вплив інформації в середній еволюції. Включає, як зароджуються форми життя та біологічні системи, і звідти еволюціонують, стаючи все більш складними, включаючи еволюцію генів та мемів, у складну меметику організацій та багатонаціональних корпорацій та " глобальний мозок " (Ів Декадт, 2000). Книга, опублікована голландською мовою з підсумками англійської книги у розділі The Information Philosopher, http://www.informationphilosopher.com/solutions/scientists/decadt/ [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Шмідт-Раеса, А. 2007. Еволюція систем органів . Oxford University Press, Оксфорд, [1] [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] .