Біологічна система

Біологічна система — складна мережа біологічно релевантних утворень. Біологічна організація охоплює декілька шкал, що є визначені на основі різних структур залежно від системи.^[1] Прикладами біологічних систем на макромасштабі є популяції організмів. На шкалі органів і тканин у ссавців та інших тварин включаються: кровоносна система, дихальна та нервова системи. У мікро- наноскопічному масштабі прикладами біологічних систем є клітини, органели, макромолекулярні комплекси та регуляторні шляхи. Біологічну систему не слід плутати з живою системою, такою як живий організм.

Органи та тканинні системи

Приклад системи: мозок, мозочок, спинний мозок та нерви — чотири основні компоненти нервової системи

Ці специфічні системи широко вивчені в анатомії людини, а також є у багатьох інших тварин.

Дихальна система: органи, які використовуються для дихання, глотки, гортані, бронхів, легенів та діафрагми.
Травна система: травлення та обробка їжі слинними залозами, стравоходом, шлунком, печінкою, жовчним міхуром, підшлунковою залозою, кишечником, прямою кишкою та анусом.
Серцево-судинна система (серце та кровоносна система): перекачування та направлення крові до та з тіла та легенів із серцем, кров'ю та судинами.
Сечовидільна система: нирки, сечоводи, сечовий міхур та сечівник, які беруть участь у рівноважному балансі, балансі електролітів та виведенні сечі.

Цілісна система: шкіра, волосся, жир, нігті.
Скелетна система: структурна підтримка та захист кісток, хрящів, зв'язок і сухожиль.

Ендокринна система: комунікація всередині організму за допомогою гормонів, вироблених ендокринними залозами, такими як гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз або шишкоподібна залоза, щитоподібна залоза, паращитоподібна залоза та наднирники.
Лімфатична система: структури, що беруть участь у перенесенні лімфи між тканинами та кровотоком; включає лімфу та вузли та судини. Лімфатична система включає функції, включаючи імунну відповідь та вироблення антитіл.
- Імунна система: захищає організм від сторонніх тіл.

Нервова система: збір, передача та обробка інформації за допомогою головним, спинним мозком, периферичною нервовою системою та органами чуттів.
- Сенсорні системи: зорова система, слухова система, нюхова система, смакова система, соматосенсорна система, вестибулярна система.
М'язова система: дозволяє маніпулювати навколишнім середовищем, забезпечує рух, підтримує поставу та виробляє тепло. Включає скелетну мускулатуру, гладку мускулатуру та серцевий м'яз.

Репродуктивна система: статеві органи, такі як яєчники, фаллопієві труби, матка, вагіна, клітор, молочні залози, яєчки, сім'явиносна протока, сім'яні пухирці і простата.

Історія

Поняття системи (або апарату) спирається на поняття життєвої або органічної функції:^[2] система — це сукупність органів з певною функцією. Ця ідея була присутня ще в античності (Гален, Арістотель), але застосування терміна «система» є більш пізнім. Наприклад, нервову систему вперше назвав Монро (1783), але Руф Ефеський (приблизно 90-120 рр. н. е.), вперше чітко розглялянув мозок, спинний мозок і черепно-мозкові нерви як анатомічну одиницю, але не надавав йому функцій і назву.^[3]

Перерахування основних функцій — і, отже, систем — залишалось майже однаковим з часів античності, але класифікація їх була дуже різною^[2] наприклад, порівняйте Арістотеля, Біча, Кюв'є .^[4]^[5]

Поняття про фізіологічний поділ праці, що було введено в 1820-х роках французьким фізіологом Анрі Мілн-Едвардсом, дозволили «порівняти та вивчити живі істоти, ніби вони були машини, що штучно свторені людиною». Натхненний творчістю Адама Сміта, Мілн-Едвардс писав, що «тіло всіх живих істот, будь то тварина чи рослина, нагадує фабрику… де органи, в порівнянні з працівниками, безперервно працюють над створенням явищ, що становлять життя особистості». У більш диференційованих організмах функціональну працю можна було розподілити між різними інструментами або системами.^[6]

Див. також

Примітки

↑ F. Muggianu; A. Benso; R. Bardini; E. Hu; G. Politano; S. Di Carlo (2018). Modeling biological complexity using Biology System Description Language (BiSDL). 2018 IEEE International Conference on Bioinformatics and Biomedicine (BIBM). с. 713—717. doi:10.1109/BIBM.2018.8621533. ISBN 978-1-5386-5488-0.
↑ ^а ^б Fletcher, John (1837). «On the functions of organized beings, and their arrangement». In: Rudiments of physiology. Part 2. On life, as manifested in irritation. Edinburgh: John Carfrae & Son. pp. 1-15. link.
↑ Swanson, Larry (2014). Neuroanatomical Terminology: A Lexicon of Classical Origins and Historical Foundations. Oxford: Oxford University Press. link [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]. p. 489.
↑ Bichat, X. (1801). Anatomie générale appliquée à la physiologie et à la médecine, 4 volumes in-8, Brosson, Gabon, Paris, link. (See pp. cvj-cxj).
↑ Cuvier, Georges. Lecons d'anatomie comparée 2. éd., cor. et augm. Paris: Crochard, 1835—1846. link [Архівовано 2 березня 2009 у Wayback Machine.].
↑ R. M. Brain. The Pulse of Modernism: Physiological Aesthetics in Fin-de-Siècle Europe. Seattle: University of Washington Press, 2015. 384 pp.

Посилання

Система Біологія: огляд [Архівовано 2 листопада 2007 у Wayback Machine.] Маріо Жардона: огляд Science Creative Quarterly, 2005.
Синтез та аналіз біологічної системи, Хіроюкі Курата, 1999.
Це з біта і підходить з біт. Про походження та вплив інформації в середній еволюції. Включає, як зароджуються форми життя та біологічні системи, і звідти еволюціонують, стаючи все більш складними, включаючи еволюцію генів та мемів, у складну меметику організацій та багатонаціональних корпорацій та " глобальний мозок " (Ів Декадт, 2000). Книга, опублікована голландською мовою з підсумками англійської книги у розділі The Information Philosopher, http://www.informationphilosopher.com/solutions/scientists/decadt/ [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Шмідт-Раеса, А. 2007. Еволюція систем органів . Oxford University Press, Оксфорд, [1] [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] .

[1] F. Muggianu; A. Benso; R. Bardini; E. Hu; G. Politano; S. Di Carlo (2018). Modeling biological complexity using Biology System Description Language (BiSDL). 2018 IEEE International Conference on Bioinformatics and Biomedicine (BIBM). с. 713—717. doi:10.1109/BIBM.2018.8621533. ISBN 978-1-5386-5488-0.

[Fletcher-2] а ^б Fletcher, John (1837). «On the functions of organized beings, and their arrangement». In: Rudiments of physiology. Part 2. On life, as manifested in irritation. Edinburgh: John Carfrae & Son. pp. 1-15. link.

[3] Swanson, Larry (2014). Neuroanatomical Terminology: A Lexicon of Classical Origins and Historical Foundations. Oxford: Oxford University Press. link [Архівовано 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]. p. 489.

[4] Bichat, X. (1801). Anatomie générale appliquée à la physiologie et à la médecine, 4 volumes in-8, Brosson, Gabon, Paris, link. (See pp. cvj-cxj).

[5] Cuvier, Georges. Lecons d'anatomie comparée 2. éd., cor. et augm. Paris: Crochard, 1835—1846. link [Архівовано 2 березня 2009 у Wayback Machine.].

[6] R. M. Brain. The Pulse of Modernism: Physiological Aesthetics in Fin-de-Siècle Europe. Seattle: University of Washington Press, 2015. 384 pp.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]