Периферична нервова система

Перифери́чна нерво́ва систе́ма (периферійна нервова система[1], ПНС) — частина нервової системи, представлена нервами, що з'єднують ЦНС із сенсорними органами, рецепторами та афекторами (м'язами та залозами) та об'єднує їх у взаємодії. Периферична нервова система складається зі всіх інших нервів і нейронів, які не лежать в межах центральної нервової системи (ЦНС). Переважна більшість нервів (які фактично є аксонами нейронів) належить ПНС.

Периферична нервова система у людини включає у себе 31 пару спинно-мозкових нервів і 12 пар черепних нервів, що прямують від спинного та головного мозку до периферії.[2]

Периферична нервова система поділяється на соматичну нервову систему і автономну нервову систему.

В свою чергу автономна НС поділяється на симпатичну і парасимпатичну НС. Симпатична НС і парасимпатична НС взаємопов'язані між собою і є «антагоністами» за механізмом впливу: перша стимулює роботу органів — інша гальмує.


ПриміткиРедагувати

  1. ПЕРИФЕРІЙНА НЕРВОВА СИСТЕМА [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]// ЛДМУ (лекція, 2020)
  2. О.О.Тихонова, Я.А.Тарасенко. ПЕРИФЕРИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА // Полтава, 2012.- 195 с.. Ел.джерело [Архівовано 31 березня 2020 у Wayback Machine.] (C.3)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати