Бідний Діоніс

«Бідний Діоніс» (рум. Sărmanul Dionis, спочатку мав назву — рум. Sermanul Dionisie) — прозовий твір 1872 року, написаний румунським поетом Міхаєм Емінеску, що класифікується як роман, повість, або як сучасна казка. «Бідний Діоніс» — ліберальна інтерпретація сучасної німецької філософії та античних мотивів, що обговорює такі теми, як подорожі в часі та реінкарнація крізь призму посткантівського iдеалізму. Його однойменний головний герой, мрійливий науковець, переміщується між собою у часі та просторі, між своїм жалюгідним домом, попереднім існуванням монахом у Молдавії XV століття та вищим існуванням як небесного Заратуштра.

Бідний Діоніс
англ. Poor Dionis
Жанр	фентезі, історичне фентезі, філософія, сатира
Форма	повість
Автор	Міхай Емінеску
Мова	румунська
Опубліковано	1872
Країна	Румунія

«Бідний Діоніс» — один із перших і найхарактерніших фантастичних творів у румунській літературі, а також один із останніх романтичних текстів поета. Окрім філософської лексики, оповідання є інтертекстуальною даниною Емінеску засновникам німецького романтизму (Ернст Теодор Амадей Гофман, Новаліс) та сучасної французької літератури (Теофіль Ґотьє). Зачитаний Емінеску при вступі до літературного клубу «Джунімеа», він був відкинутий тогочасними критиками, а дослідники проігнорували його до 1900 року. Потім вона була переоцінена наступними поколіннями, починаючи з румунських символістів, і стала джерелом натхнення як для модерністів, так і для постмодерністів.

Традиційно «Бідний Діоніс» інтригував дослідників своєю культурною складністю, яку обговорювали у зв'язку з ведантою, гностицизмом чи теорією відносності. Прихильне зображення євреїв та юдаїзму також привертає увагу і протиставляється іншим творам Емінеску, які межують з антисемітизмом. Однак різні дослідники розглядають «Бідний Діоніс» переважно як твір суто літературної фантазії.

Література

• Eugen Lovinescu, T. Maiorescu și contemporanii lui, I. V. Alecsandri, M. Eminescu, A. D. Xenopol. Bucharest: Casa Școalelor, 1943. OCLC 935314935