Бурімка (Прилуцький район)

Ічнянський район

Бурі́мка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Ічнянської міської громади. Населення становить 837 осіб[1].

село Бурімка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Громада Ічнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA74080030110029209
Облікова картка Бурімка 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 473
Площа 2,95 км²
Поштовий індекс 16706
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°54′48″ пн. ш. 32°21′22″ сх. д. / 50.91333° пн. ш. 32.35611° сх. д. / 50.91333; 32.35611Координати: 50°54′48″ пн. ш. 32°21′22″ сх. д. / 50.91333° пн. ш. 32.35611° сх. д. / 50.91333; 32.35611
Середня висота
над рівнем моря
140 м
Місцева влада
Адреса ради 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1
Карта
Бурімка. Карта розташування: Україна
Бурімка
Бурімка
Бурімка. Карта розташування: Чернігівська область
Бурімка
Бурімка
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Село розташоване на півночі району, біля витоків річки Буримня. Поруч проходять автомобільні дороги Т 2515 та Т 2524. Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 165 км[2]), до Ічні — 6 км (автошляхами — близько 9)[2]. Найближча залізнична станція — Ічня на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 10 км.

Площа села близько 3 км²[1]. Висота над рівнем моря — 140 м[3].

Історія

ред.

Поблизу села виявлено ранньослов'янські поселення перших століть нашої ери і городище сіверян VIIIIX сторіч. Перша письмова згадка про Бурімку припадає на 1629 рік (офіційною датою заснування вважається 1600 рік[1]). У 1659 році село було спалене татарами.

Є на мапі 1816 року як Буромля[4]

У 1859 році у козачому та володарському селі Бурімка була церква та 269 дворів де жило 1567 осіб (816 чоловічої та 751 жіночої статі).[5]

27 квітня 1866 року згоріла третина села, зокрема, дерев'яна церква Св. Параскеви[6] з дзвіницею. Пожежа почалася в будинку козачки Савченкової.[7]

586 жителі Бурімки брали участь у Другій світовій війні, 241 з них — загинули, 304 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у війні, у селі споруджено обеліск Слави.

У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Кірова, за яким було закріплено 4451 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3485 га орної землі. Господарство вирощувало зернові та технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

На початку 1970-х населення села становило 1355 осіб. Нині в селі живе 837 мешканців[1].

До 2017 року центр Бурімської сільської ради, до якої входили також села Безбородьків і Шиловичі.

На території села працюють восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медпункт, відділення зв'язку, магазини.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 811 96.89%
російська 25 2.99%
румунська 1 0.12%
Усього 837 100%

Видатні уродженці села

ред.

Уродженець Бурімки — заслужений діяч мистецтв УРСР художник Петро Олексійович Басанець.

Уродженкою села є Козловська Валерія Євгенівна — українська археолог і музейник, одна з перших жінок-археологів, член Археологічної секції Українського Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка.

У селі Шиловичі народився учасник Великої Вітчизняної війни Герой Радянського Союзу Василь Гаврилович Петренко.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
  2. а б Маршрут від Чернігова до Бурімки. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Розрахунок Карта Онлайн [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Бурімка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  4. Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  5. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 48 : Черниговская губерния : ... по сведениям 1859 года. - 1866. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  6. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 91, 561 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 грудня 2021.
  7. Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. № 8 (15 апрѣля 1867 г.), с. 266-268.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

ред.

Посилання

ред.