Шиловичі (Прилуцький район)

село в Чернігівській області, Україна

Ши́ловичі — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 126 осіб. Входить до складу Ічнянської міської громади.

село Шиловичі
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Громада Ічнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA74080030510065647
Основні дані
Засноване 1600
Населення 126
Площа 0,65 км²
Густота населення 193,85 осіб/км²
Поштовий індекс 16707
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°56′36″ пн. ш. 32°17′35″ сх. д. / 50.94333° пн. ш. 32.29306° сх. д. / 50.94333; 32.29306Координати: 50°56′36″ пн. ш. 32°17′35″ сх. д. / 50.94333° пн. ш. 32.29306° сх. д. / 50.94333; 32.29306
Середня висота
над рівнем моря
131 м
Водойми річки: Буримня, Удай.
Місцева влада
Адреса ради 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1
Карта
Шиловичі. Карта розташування: Україна
Шиловичі
Шиловичі
Шиловичі. Карта розташування: Чернігівська область
Шиловичі
Шиловичі
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Село Шиловичі знаходиться на лівому березі річки Удай у місці впадання в неї річки Буримня, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Сваричівка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Безбородьків, на протилежному березі — село Вишнівка.

Назва

ред.

За давнім переказом, назва села йде від "Шило в очі". Село існувало ще до татаро-монгольської навали. Тоді село не платило данину, за що всьому чоловічому населенню викололи очі, а жінок зґвалтували.

Історія

ред.

Населений пункт Cylowice позначено на «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах.[1][2] Є на мапі 1812 року.[3]

У 1859 році в козачому та володарському селі Шиловичі була церква та 102 двори, де жило 629 осіб (295 чоловічої та 334 жиночої статі).[4]

17 листопада 1880 року в Шиловичах при Параскіївській[5] церкві стараннями священика Миколи Супряжинського та за фінансової допомоги громади відкрилася церковно-приходська школа. На початку 1881 року в ній навчалося 30 учнів, серед них 6 — із Бурімки, де тоді ще не було школи.[6]

До 2017 року орган місцевого самоврядування — Бурімська сільська рада.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Спеціальна та докладна карта України на сайті vlasenko.net. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 10 вересня 2015.
  2. Мапа Боплана 1670. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
  3. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  4. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 48 : Черниговская губерния : ... по сведениям 1859 года. - 1866. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 548, 642 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 грудня 2021.
  6. Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть неоффиціальная. — 1881. № 9 (1 иарта 1881 г.). — с. 169-171. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.


Посилання

ред.