Бузьке (Миколаївський район)
Бу́зьке (до 1946 року — хутір Боброва) — село в Україні, у Сухоєланецькій сільській громаді Миколаївського району Миколаївської області. Населення становить 1529 осіб.
село Бузьке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район | Миколаївський район |
Громада | Сухоєланецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA48060330030070435 |
Основні дані | |
Засноване | 1870 |
Населення | 1 529 |
Площа | 1,114 км² |
Густота населення | 1372,53 осіб/км² |
Поштовий індекс | 56636 |
Телефонний код | +380 5167 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°25′47″ пн. ш. 32°00′02″ сх. д. / 47.42972° пн. ш. 32.00056° сх. д.Координати: 47°25′47″ пн. ш. 32°00′02″ сх. д. / 47.42972° пн. ш. 32.00056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
90 м[1] |
Відстань до районного центру |
30 км |
Найближча залізнична станція | Баловне |
Відстань до залізничної станції |
60 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 56640, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Сухий Єланець, вул. Каганова, 37 |
Карта | |
Мапа | |
|
Розташоване за 30 км на північний схід від міста Нова Одеса і за 60 км від залізничної станції Баловне.
Історія
ред.Село засноване в кінці XIX століття. В січні 1918 року встановлена радянська влада. У 1921 році були створені партійний і комсомольський осередки. У 1931 році утворений радгосп «Бузький».
286 місцевих жителів воювали на фронтах німецько-радянської війни, 62 з них загинули, 257 — удостоєні орденів і медалей.
Повоєнний період
ред.Станом на 1970 рік в селі мешкало 1 741 чоловік. Тут була розміщена центральна садиба радгоспу «Бузький», за яким було закріплено 10 526 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 9 392 га орних земель, 1 087 га були під пасовиськами, 150 га займали сади і виноградники. Господарство спеціалізувалося на виробництві свинини, вирощувало зернові і технічні культури (провідними з них були соняшник і рицина). Працювала пилорама.
За успіхи, досягнуті в сільськогосподаському виробництві, багато передовиків були удостоєні урядових нагород, у тому числі орденів Леніна та Трудового Червоного Прапора — доярка В. А. Ткаченко, ордена Леніна — механізатори М. М. Пісковець та І. Ф. Свінцицький, керуючий відділенням радгоспу І. І. Гриневич, кукурудзівник О. С. Осадченко, трьох орденів Трудового Червоного Прапора і ордена «Знак Пошани» — директор радгоспу А. М. Тютюнник, ордена Жовтневої Революції — бригадир рільничої бригади В. М. Лазюта.
На той час в селі діяла середня школа, де працюювали 32 вчителі, що навчали 300 учнів. Діяли дільнична лікарня на 35 ліжок з фізіотерапевтичним, стоматологічним та пологовим відділеннями (14 медпрацівників, у тому числі 3 лікаря), дитячий садок на 90 місць, будинок культури із залом на 400 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 18,1 тисяч екземплярів. У побутовій сфері працювали торговий комплекс з двома торговими залами, кафе, будинок побуту, готель, відділення зв'язку, АТС на 100 номерів, ощадна каса. Вже тоді село було газифіковане, був проведений водопровід протяжністю 28 км. З 1968 року в селі видавалася багатотиражна газета «Радгоспні вісті».
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1676 осіб, з яких 779 чоловіків та 897 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1506 осіб.[3]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 91,82 % |
російська | 5,49 % |
молдовська | 1,96 % |
білоруська | 0,26 % |
інші | 0,47 % |
Археологічні знахідки
ред.Поблизу села знайдено кам'яне знаряддя праці доби бронзи (II тисячоліття до н. е.).
Пам'ятники
ред.Люди
ред.В селі довгий час мешкав повний кавалер ордена Слави Петро Федорович Воїн.
Примітки
ред.- ↑ Погода в селі Бузькому
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
ред.- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |