Брун Пилип Карлович
Професор Пили́п Ка́рлович Брун (нар. 18 (30) серпня 1804, Фрідріхсгам, Виборзька губернія, Велике князівство Фінляндське — пом. 3 (15) червня 1880, Славута, Волинська губернія, Російська імперія) — історик, археолог і перекладач. Його молодший брат Генріх був професором математики в Рішельєвському ліцеї. Лауреат Уваровської премії.
| Пилип Брун | |
|---|---|
| нім. Philipp Jakob Bruun | |
 | |
| Народився |
18 (30) серпня 1804 Фрідріхсгам, Виборзька губернія, Велике князівство Фінляндське |
| Помер |
3 (15) червня 1880 (75 років) Славута, Волинська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Перший Християнський цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | краєзнавець, економіст, історик, археолог, вчитель, викладач університету, перекладач |
| Alma mater | Дерптський університет |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Імператорський Новоросійський університет |
| Вчене звання | професор, доцент |
| Науковий ступінь | почесний доктор |
| Відомі учні | Борзаковський Петро Корнійович |
| Нагороди | Уваровська премія |
Життєпис ред.
В Санкт-Петербурзі закінчив пансіон Жана фон-Муральта, пастора реформатської церкви.
У 1822—1825 роках навчався у Дерптському університеті на юридичному факультеті.
У 1830—1832 роках був викладачем німецької мови у Вітебській гімназії, а потім в Дінабургській гімназії (зараз — м. Даугавпілс).
З 1832 року був професором Рішельєвського ліцею та Імператорського Новоросійського університету в Одесі. Ад'юнктом — на кафедрі загальної історії і статистики, а з 1836 року — екстраординарний професор.
У 1849—1851 роках викладав політичну економію і комерцію.
У 1854 році вийшов у відставку відповідно віку та працював в середніх навчальних закладах.
У 1866 році тимчасово виконував посадові обов'язки доцента загальної історії Імператорського Новоросійського університету.
У 1866 році Рада згаданого університету присвоїла йому ступінь почесного доктора загальної історії.
У 1869 році він став екстраординарним професором.
У 1871—1880 роках, в зв'язку з вислугою 40 років, він перейшов «на приватне викладання в університеті з утриманням екстраординарного професора».
У 1874 році він здійснив поїздку на Кавказ для вивчення східного берега Чорного моря; в 1876 р. був за кордоном.
Брав участь в археологічних з'їздах:
З 1839 року — став членом Одеського товариства історії та старожитностей, Лігурійського товариства природничих наук у Генуї та з 1869 року — Московського археологічного товариства.
Автор праць з історичної географії Причорномор'я доби античності та середньовіччя, перекладів записок послів та мандрівників XV—XVII століть, в яких висвітлюється історія Причорномор'я та Південної України, зокрема діаріуша Еріха Лясоти.
Пилип Карлович Брун помер 1880 року. Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Бруна відсутні.[2]
Праці ред.
Автор понад 100 наукових праць. Серед них:
- Следы лагеря Карла XII возле Бендер у с. Варницы // Записки одесского общества истории и древностей. — Т.2. — Одесса, 1850;
- Путешествия и посольства Гильбера де Ланнуа по Южной России в 1421 году: Пер. и ком. // Там же. — Т.3.—Одесса, 1853;
- О позднейших названиях древней Гилеи // Там само. — Т. 4. — Одесса, 1860;
- Путешествия Ивана Штильтбергера по Европе, Азии и Африке с 1394 по 1427 г.: Пер. и ком. // Записки Новороссийского университета. — Т.1. — Одесса, 1866;
- Крым в половине XVIII столетия. — Одесса, 1867;
- 30-летие Одесского общества истории и древностей, его записки и археологические собрания // Записки одесского общества истории и древностей. — Т.8. — Одесса, 1872;
- Путевые записки посла австрийского императора Рудольфа ІІ к запорожцам в 1594 г. Эриха Лясоты: Пер. и ком. — СПб., 1873;
- Черноморье: Сб. исследований по исторической географии южной России [Архівовано 19 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Т.1-2. — Одесса, 1879—1880.
Примітки ред.
- ↑ Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- ↑ Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-06-05. (рос.)
Література та джерела ред.
- Рудаков В. Е. Брун, Филипп Карлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IVa. — С. 759—760. (рос. дореф.)
- А. Б. Брун Ф. К. (некролог) // Журнал Министерства народного просвещения. — 1880.—№ 10; (рос.)
- Ф. К. Брун (некролог) // Записки одесского общества истории и древностей. Т. 12. — Одесса, 1881; (рос.)
- Маркевич А. И., 25-летие Новороссийского университета. — Одесса, 1890; (рос.)
- Московское археологическое общество в первое пятидесятилетие его существования (1864—1914). — М., 1915.— Т. 2: Биографический словарь членов общества; (рос.)
- Бузескул В., Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале ХХ века: В 2 ч. — Ч. 1. — Л., 1929; (рос.)
- Егоров В. Л., Историческая география Золотой Орды. [Архівовано 21 червня 2013 у Wayback Machine.] — М.: Наука, 1985. (рос.)
- Филиппов М. А., Профессоры братья Бруны. Из воспоминаний М. А. Филиппова [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Русская старина, 1898. — Т. 93. — № 1. — С. 111—120. (рос.)
- Ковальський М. П., Внесок професора П. К. Бруна (1804—1880) у видання джерел з вітчизняної історії XV—XVI ст. // Одесі — 200: Мат-ли міжнарод. наук.-теорет. конф. присвяч. 200-річчю міста: У 2 ч. — Ч.2. — Одеса, 1994.
- Хмарський В. М., Професор Новоросійського університету П. К. Брун як археограф // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 2001. — Вип. 11. — С.110—115.
- Трубчанінов С. В. "Перший історико-географ Південної Росії" (Філіп Бруун) // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки; [редкол.: В. С. Степанков (відп. ред.), С. А. Копилов (заст. відп. ред.), В. В. Газін (відп. секретар) та ін.]. – Кам'янець-Подільський: ПП "Медобори-2006", 2013. – Т. 23: На пошану професора С. А. Копилова. – С. 344 –359. (link)
- Лиман C. И. Путешествие Иоганна Шильтбергера по Европе, Азии и Африке с 1394 по 1427 г. и его отражение в творчестве Ф. К. Бруна // Laurea II. Античный мир и Средние века: Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеева, к 90-летию со дня рождения. Материалы. — Харьков: ООО «НТМТ», 2017. – С. 153–156. [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Брун (Brun) Филипп Карлович (1804–1880), историк и археолог // Энциклопедия немцев России (RusDeutsch) [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Bruun Philipp Jakob Karlovič [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.] в Erik-Amburger-Datenbank (нім.)