Bradley (гусенична платформа)
«Бредлі» (англ. Bradley Fighting Vehicle) — уніфікована гусенична платформа (УГП) виробництва компанії БАЕ Системз (раніше United Defense). ББМ було названо на честь американського генерала Омара Бредлі. УГП «Бредлі» призначена для перевезення та підтримки піхоти, розвідки у різних варіантах, а також монтування різного озброєння, у тому числі протитанкових керованих ракет та зенітних ракетних комплексів.
| Bradley | |
 | |
| Названо на честь | Омар Бредлі |
|---|---|
| Країна походження |
 США |
| Виробник | BAE Systems |
 Bradley у Вікісховищі | |
Найвідомішим представником родини є БМП M2 Bradley.
Історія
ред.Передісторія
ред.
Досвід В'єтнамської війни, що стала своєрідним випробувальним полігоном для різноманітних американських нововведень в озброєнні і військовій техніці показав, що БТР M114, дослідна партія яких була відправлена до В'єтнаму вже на початку 1960-х років, була визнана військовими непридатною для служби через негативну плавучість і низьку прохідність по пересіченій місцевості. У період з квітня по листопад 1964 року M114 були замінені бронетранспортерами M113 у В'єтнамі, але продовжували залишатися на озброєнні американських сил в Європі і в континентальних штатах (у 1973 році Начальник штабу армії США генерал Крейтон Абрамс наказав зняти їх з озброєння остаточно).[1] Для заміни у військах M113 проводився конкурс з розробки бойової машини нового покоління для механізованих піхотних частин (Mechanized Infantry Combat Vehicle, MICV), з перспективою створення на її базі родини військової техніки різного призначення, в якому взяли участь корпорації Paccar, Chrysler Corporation і FMC Corporation. «Еф-ЕМ-СІ» представила дослідну БМП xm734 на одинадцять чоловік (піхотне відділення), яка навіть зовні практично не відрізнялася від M113 і, по суті, була її модифікованою моделлю, озброєною спареною 20-мм автоматичною гарматою у турелі. Жодна з машин не була в результаті прийнята на озброєння, але напрацювання, отримані в ході роботи над обома проектами, були покладені в основу при створенні «Бредлі», з 1975 року робота пішла в напрямку створення гібрида машин, розроблених в рамках програм MICV і ARSV.[2] У березні 1977 року ця програма отримала нову назву — Fighting Vechicle Systems (FVS). До FMC приєдналася General Electric Corporation, яка виграла контракт на забезпечення машин гідромеханічною трансмісією HMPT-500, обійшовши в цьому питанні свого основного конкурента-вищезгадану Allison.[3]
Розробка та виробництво
ред.| Збільшення парку машин у збройних силах[4] | |
|---|---|
| бюджетний рік | кількість |
| 1986-87 | 2555 |
| 1987-88 | 4351 |
| 1988-89 | 4966 |
| 1989-90 | 5574 |
«Бредлі» створювалася як засіб боротьби з легкою бронетехнікою противника, її 25-мм гармата та патрон M791 з бронебійним підкаліберним снарядом були розраховані на поразку лобової броні радянських БМП-1 під будь-яким курсовим кутом зустрічі, а також бортової (70 і 80 мм) та кормової броні танків Т-72.[5]
Машина була створена інженерами дослідно-конструкторської лабораторії підрозділу сухопутної техніки групи оборонних виробництв корпорації FMC в Санта-Кларі, штат Каліфорнія, і вироблялася на розташованому за кілька миль поблизу заводу легкої гусеничної бронетехніки в Сан-Хосе. Там же здійснювався монтаж систем керування вогнем та іншого бортового обладнання бронетехніки, налагодження готових зразків. У середині 1980-х років на вказаному заводі, у виробництві машин «Бредлі» було зайнято 7,5 тис. осіб, пік виробництва було пройдено тоді ж, у 1986 році і кількість задіяної робочої сили поступово скорочувалася до 2700 осіб у 1992 році. Мінімальне завантаження виробничих потужностей для підтримки нормального функціонування підприємства складало 330 одиниць бронетехніки типу «Бредлі» на рік, в іншому випадку, лінію складання та всі пов'язані відділи (дослідно-конструкторські, інженерно-технічні, монтажно-складальні, бортового озброєння та обладнання та ін.) довелося б закривати за нерентабельністю, а перезапуск лінії коштував за оцінкою представників FMC півмільярда доларів у цінах 1992 року. Допоміжна лінія зборки знаходилася на заводі в Йорку, штат Пенсільванія (куди пізніше було передислоковано основне виробництво). Виробництвом гусеничних траків займалося сталеливарний підрозділ корпорації FMC в Аністоні, штат Алабама, спільно з гумотехнічним заводом компанії Goodyear в Сент-Меріс, штат Огайо, яка виступала партнером FMC з виготовлення гумових покриттів, що багаторазово збільшують довговічність експлуатації траків на твердих ґрунтах. Також у виробництві були задіяні підприємства FMC в Ейкені, штат Південна Кароліна, та в Арлінгтоні, штат Віргінія.
У плані техніко-економічного обґрунтування підготовки та організації серійного виробництва машин FMC на розгляд Автобронетанкового управління Армії США було представлено 59 виробничо-технічних пропозицій з яких 49 було розглянуто, 10 відкликано стороною, що їх подала. З 49 розглянутих 33 (67 %) були затверджені для подальшого впровадження у процес виробництва та постачання машин замовнику[6].
Після продажу FMC свого військового виробництва (на той час виведеного в структурну філію під найменуванням United Defense) компанії BAE Systems, підприємства, на яких здійснюється виробництво основних вузлів та агрегатів, перейшли під нове корпоративне управління.
- Задіяні структури
Крім генерального підрядника, у забезпеченні окремими вузлами, агрегатами та приладами брали участь такі комерційні структури:
- ALCOA Forge, Вернон, Каліфорнія ; Клівленд, Огайо ;
- Alliant TechSystems, Міннеаполіс, Міннесота ;
- Booz Allen Hamilton, Сан-Франциско, Каліфорнія ;
- Chrysler, Pentastar[en], Хантсвіл, Алабама ;
- CHT Steel, Вентнор, Нью-Джерсі ;
- Cummins, Колумбус, Індіана ;
- General Motors, Манхеттен-Біч, Каліфорнія ;
- Hughes Electronics, Лагранж, Джорджія ;
- LAU Technologies, Актон, Массачусетс ;
- Lockheed Martin, Пітсфілд, Массачусетс ;
- McDonnell Douglas, Меса, Аризона ;
- Metric Systems[en], Форт-Уолтон-Біч, Флорида ;
- Optical Coating Laboratory, Санта-Роза, Каліфорнія ;
- Reynolds Metals, Маккук, Іллінойс ;
- Sioux Manufacturing, Форт-Тоттен, Північна Дакота ;
- Teleflex Defense Systems[en], Спеніш-Форк, Юта ;
- Texas Instruments, Даллас, Техас.
Станом на травень 2000 року, для американської армії вироблено 6724 одиниць М2 та 2083 одиниць М3. Загальна вартість програми становила 5,7 млрд дол., а середня собівартість одиниці — 3,2 млн дол. у цінах 2000 року.[7]
Постановка на озброєння
ред.Першим військовим підрозділом, оснащеним машинами «Бредлі» був 1-й батальйон 41-го піхотного полку 2-ї бронетанкової дивізії.[8]
Зняття з озброєння
ред.Дослідно-конструкторські роботи у напрямку створення планової заміни бойових машин «Бредлі» та танків «Абрамс» було розпочато вже у другій половині 1980-х років, проте спочатку розпад Організації Варшавського договору, потім розгром Збройних сил Іраку під час війни в Перській затоці та невдовзі дезінтеграція Радянського Союзу, яка усунула головного ймовірного противника НАТО в найближчому майбутньому, стали трьома основними чинниками, завдяки яким численні і найрізноманітніші програми переозброєння досі відкидаються американським військовим командуванням на користь програм модернізації та продовження термінів експлуатації «Бредлі».[9]
Україна
ред.Наприкінці 2022 року США, Франція та Німеччина оголосили про початок масованих постачань БМП та легких танків для української армії. США планують надати 50 одиниць M2A2 Bradley[10]. Досвід Війни в Перській затоці 1991 показав високу ефективність 25-мм гармати, яким оснащений «Бредлі», проти танків T-72 радянського виробництва. Зокрема, велику перевагу дає нічний інфрачервоний приціл та вдосконалена система управління вогнем. З бічних та задніх ракурсів 25-мм підкаліберні снаряди здатні пробивати броню найсучасніших російських танків з відстані до 2,5 км. Важливе значення має також система стабілізації зброї, що дозволяє вести прицільний вогонь на ходу. ПТУРСи, якими оснащений «Бредлі», мають ефективну дальність щонайменше 3 км.
На думку британського тижневика The Economist, сучасні БМП суттєво підвищать ефективність бойових дій України[10].
Машини на базі
ред..jpg)
M2 Bradley
ред.Бойова машина піхоти M2, головний представник лінійки. Озброєна нарізною автоматичною 25-мм гарматою M242 Bushmaster (патрон 25 × 137 мм).
M3 Bradley
ред.M3 Bradley Cavalry Fighting Vehicle — бойова розвідувальна машина. Зовнішньо відрізняється заглушеними кришками амбразур, відсутністю оглядових блоків по правому борту та додатковими антенами. М3 має збільшений боєкомплект і радіолокаційні станції виявлення наземних об'єктів. Одна з РЛС — AN/PPS-15 є переносною.
M4 Command and Control Vehicle (C2V)
ред.Використано те саме модифіковане шасі M993, що й для M270 MLRS — захищений автоматизований тактичний командний пост (для заміни M577A2 Command Post Carrier). Усього виготовлено 25 машин.[11]
M6 Linebacker
ред.Модифікація машини для ППО являє собою M2A2 ODS, в якому ПТРК "TOW " замінений на чотиритрубну пускову установку ЗРК FIM-92 Stinger. Планується зняття з озброєння Армії США (2005)[12].
M7 Bradley Fire Support Vehicle (B-FiST)
ред.Модифікація створена на заміну M981 FISTV[en] — машини розвідки, спостереження та цілевказівки (наведення та коригування вогню в тому числі артилерійського при стрільбі з закритих позицій).
Блок TOW замінений на приладовий комплекс, інтегрований із системою цілевказівки ISU. Включає в себе лазерний цілевказівник G/VLLD (Ground/Vehicular Laser Locator Designator — Наземний/Рухомий Лазерний Локатор-цілевказівник, вимовляється як «Глід»), виносне обладнання для спостереження, GPS/інерційну систему топоприв'язки та підсистему керування артилерійським вогнем.
Може коригувати вогонь 155-мм артилерії або ж підсвічувати ціль лазерним променем для боєприпасів з напівактивною системою наведення.
Існує декілька варіантів M7 B-FiST:[13]
- M7A1 — передсерійна машина.
- M7A2 — позначення, яке іноді використовують для базової версії.
- M7A3 — модернізований варіант, має покращення, як і бойова машина піхоти M2A3 Bradley. Машина має динамічний захист нового покоління та нову систему навігації.
- M7A4 — має аналогічні вдосконалення, як і бойова машина піхоти M2A4 Bradley. Має новий двигун та покращені електронні системи.
Екіпаж складає 4 особи.
Bradley Stinger Fighting Vehicle (BSFV)
ред.Спеціальна модифікація для відділення ПЗРК Stinger. Концепція застосування ПЗРК (ближнього радіусу) безпосередньо в бойових порядках з поспішанням була визнана небезпечною, і її змінила модифікація M6 Linebacker, до комплектації якої також входять переносні ТПУ, що розширюють бойові можливості комплексу. Розрахунок із трьох осіб: командир установки, навідник і механік-водій.
Bradley Engineer Squad Vehicle (BESV)
ред.Машина оперативної інженерної підтримки та розмінування, має обладнання для нейтралізації різного виду загроз передовим механізованим частинам у ході наступу.
Bradley Battle Command Vehicle (BBCV)
ред.Машина командира бригади оснащена покращеним комунікаційним комплексом, включаючи цифрові лінії зв'язку, для збереження управління військами та контакту з тактичним оперативним центром (TOC) навіть у відриві від базового КП (у передових порядках підрозділу).
M993/M270 MLRS
ред.У 1983 році на озброєння була прийнята універсальна пускова установка M270, що служить і як реактивна система залпового вогню, і як установка для запуску тактичних ракет.
Пускова установка змонтована на гусеничній базі бойової машини піхоти M2 Bradley. У кабіні розміщується бойовий розрахунок із трьох осіб: командир установки, навідник і механік-водій.
Bradley AMPV
ред.
Армія США розгорнула програму Armored Multi-Purpose Vehicle з метою заміни гусеничного бронетранспортера M113. Компанія BAE Systems запропонувала варіант Бредлі без башти. Порівняно з оригінальним Бредлі, у ньому посилена броня, більша за обсяг внутрішнього простору. З метою підвищення живучості та збільшення корисного об'єму корпусу внутрішні паливні баки будуть замінені броньованими зовнішніми в кормовій частині машини. У ньому також модернізовано 600-сильний дизельний двигун Cummins V903, суміщений з трансмісією L-3 Combat Propulsion Systems HMPT-500 та електроніка[14]. Днище стало V-подібним. Bradley AMPV має модульний дах під різні завдання. Двигун гібридний електричний. Також буде встановлюватися система захисту від ЗМУ, і, за винятком варіанта самохідного міномета, кондиціонер у зовнішній установці у задній частині корпусу. Алюмінієвий бронекорпус посилюється встановленням додаткової навісної сталевої броні, можливе також встановлення додаткових модулів динамічного захисту. З метою посилення протимінного захисту, днище також посилено сталевою бронею, крім того впроваджено розроблену BAE Systems інноваційну систему «підвісної підлоги» (floating floor). Через надлишок парку наявних БМП в Армії США, програма передбачає переробку М2 і М3 в бронетранспортери[14].
Відповідно до вимог програми, бронетранспортер на базі М2 має різновиди[15] :
- Armored Multi-Purpose Vehicle (AMPV) — багатоцільовий бронетранспортер ;[16]
- Bradley Armored Medical Evacuation Vehicle (AMEV) — санітарно-евакуаційна машина;[17]
- Bradley Armored Medical Treatment Vehicle (AMTV) — броньована медична машина ;[18]
- Bradley Mortar Vehicle (BMV) — самохідний міномет ;
- Bradley Command Post (BCP) — командно-штабна машина[19].
За заявою BAE Systems, можливості компанії дозволяють будувати до восьми бронетранспортерів Бредлі на добу, як і БМП у період початку її масового виробництва. Так як збереглися колишні виробничі лінії на своєму підприємстві в Йорку (штат Пенсільванія) у кооперації з армійським арсеналом Red River Army Depot у Тексаркана (штат Техас). Самохідний міномет може бути конвертований з оригінального Бредлі за 40 днів. Випробування вибухом показали, що Bradley AMPV задовольняють вимоги до живучості. За розрахунками BAE Systems, Bradley AMPV має схожі експлуатаційні витрати з М113 і є більш дешевою ніж БМП версія, тому що немає башти — найдорожчого компонента платформи. Крім цього, уніфікація платформи БМП та БТР значно спрощує логістику та навчання екіпажів. Серійне виробництво родини у кількості 2907 машин намічено з 2019 року з темпом 180 машин на рік.[20]
Black Knight
ред.Прототип дистанційно керованої (Unmanned Ground Combat Vehicle (UGCV)) БМП, розроблений BAE Systems. Для зниження собівартості використано компоненти Bradley Combat Systems. Можливе управління як з командного пункту, так і власне з пульта командира піхоти, що спішилася, що знижує ризик для особового складу в умовах, наприклад, при вирішенні розвідувальних завдань, або проведенні розвідки на особливо небезпечній — зараженій та/або мінованій місцевості.
Місце в організаційно-штатній структурі
ред.В ЗШС ЗС США машини на платформі Bradley знаходяться на озброєнні бронетанкових бригад сухопутних військ.[21] Загальна кількість бронетанкових бригад на 2019 рік, згідно з реформою, досягає 16 (включаючи Національну гвардію) формувань[22].
Див. також
ред.- ASCOD — гусенична платформа General Dynamics European Land Combat Systems — європейського підрозділу корпорації General Dynamics.
- Курганець-25 — гусенична платформа концерну "Тракторні заводи ".
- Dardo — гусенична платформа консорціуму Iveco — Oto Melara.
- Warrior — гусенична платформа британського підрозділу BAE Systems.
- CV90 — гусенична платформа BAE Systems AV — шведського підрозділу BAE Systems.
Примітки
ред.- ↑ Haworth. The Bradley and How It Got that Way, 1999, с. 67.
- ↑ Haworth. The Bradley and How It Got that Way, 1999, с. 70-71.
- ↑ Haworth. The Bradley and How It Got that Way, 1999, с. 80.
- ↑ Defense Department Authorization and Oversight, Hearing before the Committee on Armed Services, House of Representatives, 100th Congress, 1st Session, 1987, P. 31.
- ↑ Hunnicutt. Bradley: A History, 1999, с. 5.
- ↑ Westmoreland, Maxwell E. Lessons Learned From Army Could-Cost Trials. // Army Research, Development & Acquisition Bulletin. — March-April 1990. — Vol. 90 — No. 2 — P. 32-34 — ISSN 0892-8657.
- ↑ M2A3 and M3A3 Bradley Fighting Vehicle Systems (BFVS). Federation of American Scientists. 5 травня 2000. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
- ↑ FMC Gets New Bradley Fighting Vehicle Contract. Associated Press. 7 липня 1988. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
- ↑ Haworth. The Bradley and How It Got that Way, 1999, с. 145-146.
- ↑ а б The West sends armoured fighting vehicles to Ukraine
- ↑ Administrator. Bradley BCP Command Post tracked armoured vehicle data sheet specifications information description | United States American Army light armoured vehicle | United States US Army Military equipment UK. www.armyrecognition.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
- ↑ Air Defense Artillery — April-June 2005
- ↑ Україна отримає 4 спеціальні машини вогневої підтримки на базі М2 Bradley. Мілітарний. 20 лютого 2023.
- ↑ а б Christopher F. Foss. BAE Systems pushes Bradley variants to meet US Army's AMPV requirement. — Jane's International Defence Review.
- ↑ Sterling Heights, MI (24 квітня 2012). Armored Multi - Purpose Vehicle (AMPV) Industry Day (PDF). defenseinnovationmarketplace.mil (англ.). Архів оригіналу (pdf) за 25 січня 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- ↑ Product — BAE Systems | Armored Multi-Purpose Vehicle (AMPV)
- ↑ Product — BAE Systems | Bradley Armored Medical Evacuation Vehicle (AMEV)
- ↑ Product — BAE Systems | Bradley Armored Medical Treatment Vehicle (AMTV)
- ↑ Product — BAE Systems | Bradley Command Post (BCP)
- ↑ AMPV. Армия США закупит почти 3000 машин. Новости ВПК (рос.). 10.10.2016. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ Майор Р. Ветлугин;. Взгляды командования сухопутных войск США на реорганизацию боевых бригад (2016) : [арх. 21 грудня 2016] : [рос.]. — Зарубежное военное обозрение. — 2016. — С. 48—56.
- ↑ Army announces conversion of two brigade combat teams. army.mil. U.S. Army. 20 вересня 2018. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.
Література
ред.- Hunnicutt, R. P. Bradley: A History of American Fighting and Support Vehicles. — Novato, Calif.: Presidio Press, 1999. — 470 p. — ISBN 0-89141-694-3.
- Haworth, W. Blair. The Bradley and How It Got that Way: Technology, Institutions, and the Problem of Mechanized Infantry in the United States Army. — Westport, Conn.: Greenwood Press, 1999. — 199 p. — (Contributions in Military Studies ; 180) — ISSN 0883-6884 — ISBN 0-313-30974-4.