M3 Bradley
Кавалерійська бойова машина M3 «Бредлі», (англ. M3 Bradley Cavalry Fighting Vehicle (CFV)) — бойова розвідувальна машина американського виробництва, що перебуває на озброєнні розвідувальних підрозділів армії США. Назву отримала на честь славетного воєначальника часів Другої світової війни генерала армії Омара Бредлі.
| M3 «Бредлі» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 M3 «Бредлі» в Іраку. 2005 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тип |
бойова розвідувальна машина Схема: відділення керування та бойове — всередині, моторно-трансмісійне — попереду, десантне — позаду | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Історія використання | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| На озброєнні | 1981 — по т.ч. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Оператори |
 США | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни |
Війна в Перській затоці Війна в Іраку | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Історія виробництва | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Розробник |
FMC Corporation | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Виробник |
США, FMC Corporation (пізніше — United Defense) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Виготовлення |
1981 (M3) 1987 (M3A1) 1995 (M3A2) 2000 (M3A3) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Характеристики | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага |
22 655 (M3) 22 910 (M3A1) 27 000 (M3A2) ~28 000 (M3A3) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Довжина |
6 450 (M3 та M3A1) 6 550 (M3A2 та M3A3) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ширина |
3 200 (M3 та M3A1) 3 280 (M3A2 та M3A3) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Висота | 2 970 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Обслуга | 3 чол. (командир бойової машини + навідник-оператор + водій) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Десант | 2 чол. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Калібр | 25-мм танкова гармата M242 Bushmaster | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Підвищення | +59° to −9° | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Траверс | 360° | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Темп вогню | 200 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дальність вогню | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ефективна | 2 000 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Приціл | денний/пасивний нічний | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Броня |
Борт: 6,5+6,5 сталева + 25 алюмінієва, верх: 25 алюмінієва Корма: 6,5+6,5 сталева + 25 алюмінієва | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Головне озброєння |
автоматична гармата боєкомплект: 1 500 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Другорядне озброєння |
спарений 7,62-мм кулемет M240C боєкомплект: 2 200 додатково: 2 × ПТРК «ТОУ» боєкомплект: 2 × ПТРК «ТОУ» | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Двигун |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Питома потужність | 19,9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Трансмісія |
General Electric HMPT-500 3 — вперед, 1 — назад | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Підвіска |
індивідуальна торсіонна з гідравлічними амортизаторами тиск на ґрунт: 0,52-0,66 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дорожній просвіт |
460 колія: 240 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Паливо | дизель | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Швидкість |
шосе: 56-66 бездоріжжя: 40 (7,2 — на плаву) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прохідність |
підйом: 60 стінка: 0,9 рів: 2,1-2,5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія ред.
Бойова розвідувальна машина БРМ М3 «Бредлі» почала розроблятися навесні 1972 року американською компанією «Юнайтед дифенс граунд системз Дівіжн». У відповідності до замовлення міністерства армії США роботи по створенню двох машин: IFV (англ. Infantry Fighting Vehicle) — БМП для перевезення піхотного відділення і CFV (англ. Cavalary Fighting Vehicle) — БРМ з екіпажем 5 чоловіків велися одночасно за об'єднаною програмою FVS (англ. Fighting Vechide System). У результаті були створені дві машини — бойова машина піхоти М2 «Бредлі» і броньована розвідувальна машина М3 «Бредлі», які надійшли на озброєння армії США в 1981 році.
БРМ зовні мало відрізняється від БМП; її головні відмінності — заглушені кришками на клепки амбразури, відсутність оглядових блоків на правому борту і додаткові антени. Збільшено боєкомплект основного озброєння (до 1 500 снарядів, 4 300 набоїв, 10 ракет), прибрано протимінне посилення днища.
Компонування ред.
Компонування БРМ М3 «Бредлі» виконане з переднім розташуванням моторно-трансмісійного відділення і кормовим розташуванням десантного, в якому розміщені два розвідника-спостерігача, що мають у своєму розпорядженні РЛС наземної розвідки AN/PPS-15 (дальність виявлення людини — 1 500 м, машини — 3 000 м з точністю до 10 м по дальності і ± 1,2° по азимуту), радіостанції AN/VRC-12 і AN/PRC-77, прилади нічного бачення тощо. Також для виконання спеціальних завдань у десантному відділенні знаходиться мотоцикл.
Корпус і башта бойової машини виконані з алюмінієвої броні. Попереду і по бортах корпусу машини рознесене комбіноване бронювання сталь-алюміній з заповненням внутрішнього простору між листами поліуретановою піною.
Озброєння ред.
На корпусі БРМ М3 «Бредлі» в середній його частині, котра трохи зміщена до правого борту, встановлена двомісна башта з автоматичною 25-мм гарматою М242 «Бушмастер», стабілізованою у двох площинах наведення і спареним з нею 7,62-мм кулеметом М240. У башті ліворуч від гармати розташовується навідник, праворуч — командир. Над ними є люки з відкидними назад кришками. По бортах башти в передній її частині встановлено чотирьохствольні димові гранатомети. На лівій стороні башти БРМ М3 «Бредлі» змонтована пускова установка ПТРК «Тоу».
25-мм гармата М242 «Бушмастер» розробки фірми «Г'юз Гелікоптерз» і «Мак Доннел Дуглас» (проект «Chain gun») має зовнішній ланцюговий привід автоматики і двострічкову систему живлення снарядами, що допускає швидкий перехід з одного типу пострілів на іншій. Електродвигун потужністю 1,5 к.с. рушить роликовий ланцюг, пов'язаний з рамою затвора, із затвором та механізмом живлення боєприпасами. Гармата має три режими вогню — поодинокими пострілами і чергами з темпом стрільби 100 або 200 постр./хв., максимальна швидкострільність — 500 постр./хв. Боєкомплект становлять 1 500 унітарних пострілів, з яких 300 (зазвичай 225 з осколково-фугасними й 75 з бронебійними снарядами) споряджені й укладені в башті, а 600 перебувають у боєукладці в корпусі. Маска гармати втоплена в «тілі» башти.
Бронебійний підкаліберний трасувальний снаряд постріл М791 з піддоном, що виділяється, при масі 137 г має початкову швидкість 1 335 м/с і на дистанції 1 000 м пробиває гомогенну броню товщиною до 66 мм, а на дальності до 2 500 м здатний уразити бортову броню радянської БМП-1. Час польоту на 1 000 м — 0,8 с. Пізніше був прийнятий постріл М919 з більшою бронебійністю снаряда.
Осколково-фугасний трасувальний снаряд пострілу М792 має меншу настильну траєкторію, час польоту на дальність 1 000 м — близько 1,2 с.
Для навчання використовується постріл М793 з практичним снарядом; можуть також використовуватися 25-мм постріли швейцарської фірми «Ерлікон».
На стволі гармати кріпиться щілинне дулове гальмо реактивної дії. Кут нахилу гармати до — 10°, піднесення — до + 60°, тобто можлива стрільба по повітряних цілях. Прицільна дальність стрільби до 1800—2000 м.
Силова установка ред.
У моторно-трансмісійному відділенні встановлений V-подібний 8-циліндровий двигун VTA-903T. БРМ М3 «Бредлі» має можливість подолання водних перешкод уплав зі швидкістю 7 км/год за рахунок прокручування гусениць.
Див. також ред.
Посилання ред.
- U.S. Army fact file on M2/M3 Bradley Fighting Vehicle [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Bradley M2/M3 Information — Army Technology
- M2A3 and M3A3 Bradley Fighting Vehicle Systems (BFVS) [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- M3 Bradley Cavalry Fighting Vehicle (CFV) / Armored Reconnaissance Scout (1983) [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Cavalry Fighting Vehicle M3 Bradley [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Література ред.
- FM 23-1 Bradley Gunnery. Washington, D.C.: Department of the Army, 18 Mar 1996.
- Hunnicutt, R.P. Bradley: A History of American Fighting and Support Vehicles. Navato, CA: Presidio Press, 1999.