Вікіпедія

1-ша кавалерійська дивізія (США)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1-ша дивізія.

1-ша кавалерійська дивізія армії США (англ. 1st Cavalry Division) — військове з'єднання бронетанкових військ армії США. Заснована 13 вересня 1921 року. Пункт постійної дислокації — Форт Кавазос, штат Техас. Станом на липень 2023 року 1-ша кавалерійська дивізія підпорядкована IIIму бронетанковому корпусу. З серпня 2024 дивізією командує генерал-майор Томас М. Фелті (Thomas M. Feltey).

1-ша кавалерійська дивізія
англ. 1st Cavalry Division
Нарукавний шеврон дивізії
На службіз 13 вересня 1921
Країна США
Вид армія США
ТипЗбройні сили США
Роль танкові війська
Чисельністьбронетанкова дивізія
(16 700 в/сл.)
У складі III корпус
Гарнізон/ШтабФорт Кавазос, Техас (Fort Cavazos, Texas) США
Прізвиська"Перша команда"
(«The First Team»)
ГаслоLive the Legend
МаршGarry Owen
Річниці13 вересня 1921
Війни/битвиДруга світова війна
Корейська війна
В'єтнамська війна
Війна в Перській затоці (1990)
Війна в Іраку
Вебсайтarmy.mil/1stcav/​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Медіафайли на Вікісховищі

Історія

ред.

У 1855 році був сформований 1-й кавалерійський полк, на основі якого в вересні 1921 року була створена 1-ша кавалерійська дивізія армії США.

Для армії США період між Першою і Другою світовими війнами був часом занепаду, що відбилося і на новій дивізії. Передбачалося, що вона буде проводити навчання щорічно, проте після перших навчань 1923 року такі відбулися тільки в 1927 році. Надалі дивізія кілька разів змінювала структуру в рамках проводилися експериментів з пошуку оптимальної кількості і чисельності її формувань. 28 лютого 1943 року дивізія позбулася коней. Формально зберігаючи назву кавалерійської, дивізія тепер була легкою піхотною

Друга світова

ред.

У середині року вона була перекинута до Австралії для підготовки до участі в Тихоокеанській кампанії.

29 лютого 1944 року 1-ша кавалерійська дивізія пройшла «бойове хрещення» — її підрозділи висадилися на островах Адміралтейства (Нова Гвінея). Бої тут закінчилися в травні. З 20 жовтня дивізія висадилася на острові Лейте, почавши звільнення Філіппін. Аж до кінця війни вона брала участь в боях на Лейте та Лусоні. Після завершення бойових дій формування було відправлено до Японії для несення окупаційної служби. 8 вересня 1945 року стала першою американською дивізією, яка увійшла у Токіо.

Корея

ред.
 
Кулеметна обслуга 1-ї кавалерійської дивізії під час боїв в Кореї. 1950

У липні 1950, відразу після початку Корейської війни, дивізія була перекинута в Південну Корею. В ході оборони Пусанського периметра солдати отримали необхідний бойовий досвід, і рівень боєздатності дивізії підвищився. 41 військовослужбовець дивізії, що потрапив в полон в ході боїв, був страчений північнокорейськими солдатами (різанина на висоті 303). 19 жовтня дивізія зайняла Пхеньян, знову ставши першою дивізією США, що вступила у ворожу столицю. 1-2 листопада один з її полків став першим американським формуванням, який зустрів сили китайських добровольців у важкому бою при Унсалі.

Дивізія залишалася на корейському театрі військових дій до січня 1952 року, опісля була замінена 45-ю піхотною дивізією Національної гвардії.

В'єтнам

ред.

1970-90рр.

ред.

Після повернення в США дивізія втратила статус аеромобільної та перетворилася в танкову, проте, зберігаючи свою традиційну назву. Вона брала участь в операції «Буря в пустелі», проте перебувала у резерві VII корпусу ЗС США і тому взяла лише епізодичну участь у бойових діях.

Ірак

ред.

Черговою війною в бойовій біографії дивізії стала Іракська. У 2004—2005 роках 1-я кавалерійська дивізія проводила операції в районі Багдада і брала участь у другій битві за Фаллуджу. Другий раз дивізія служила в Іраку з кінця 2006 по кінець 2007 року.

Структура дивізії

ред.
 
Почесна відзнака дивізії
  • управління
  • 1-ша бригада (Ironhorse)
  • 2-я бригада (Blackjack)
  • 3-тя бригада (Grey Wolf)
  • 4-я бригада (Long Knife)
  • Авіаційна бригада (Warrior)
  • 15-а бригада підтримки (Wagon Master)

Командування

ред.

Командування дивізією у XXI столітті:

  • Генерал-майор Девід Д. Маккірнан (жовтень 1999 - жовтень 2001)
  • Генерал-майор Джо Петерсон (жовтень 2001 - серпень 2003)
  • Генерал-майор Пітер В. Чіареллі (серпень 2003 - листопад 2005)
  • Генерал-майор Джозеф Філ (листопад 2005 - лютий 2008)
  • Генерал-майор Вінсент К. Брукс (виконуючий обов'язки командувача) (лютий - квітень 2008)
  • Генерал-майор Деніел П. Болджер (квітень 2008 - квітень 2010)
  • Генерал-майор Деніел Б. Аллін (квітень 2010 - червень 2012)
  • Генерал-майор Ентоні Р. Ієрарді (червень 2012 - березень 2014)
  • Генерал-майор Майкл А. Біллс (березень 2014 - січень 2016)
  • Генерал-майор Джон К. Томсон III (січень 2016 - жовтень 2017)
  • Генерал-майор Пол Т. Калверт (жовтень 2017 - вересень 2019)
  • Генерал-майор Джеффрі Бродвотер (вересень 2019 - липень 2021)
  • Генерал-майор Джон Б. Річардсон (липень 2021 - липень 2023)
  • Генерал-майор Кевін Д. Адмірал (липень 2023 - серпень 2024)
  • Генерал-майор Томас М. Фелті (серпень 2024 - по теперішній час)

Див. також

ред.

Джерела

ред.


  Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=1-ша_кавалерійська_дивізія_(США)&oldid=44173434