1-ша кавалерійська дивізія (США)
1-ша кавалерійська дивізія армії США (англ. 1st Cavalry Division) — військове з'єднання бронетанкових військ армії США. Заснована 13 вересня 1921 року. Пункт постійної дислокації — Форт Кавазос, штат Техас. Станом на липень 2023 року 1-ша кавалерійська дивізія підпорядкована IIIму бронетанковому корпусу. З серпня 2024 дивізією командує генерал-майор Томас М. Фелті (Thomas M. Feltey).
1-ша кавалерійська дивізія | |
---|---|
англ. 1st Cavalry Division | |
![]() Нарукавний шеврон дивізії | |
На службі | з 13 вересня 1921 |
Країна | ![]() |
Вид | ![]() |
Тип | Збройні сили США |
Роль | ![]() |
Чисельність | бронетанкова дивізія (16 700 в/сл.) |
У складі | ![]() |
Гарнізон/Штаб | Форт Кавазос, Техас (Fort Cavazos, Texas) США |
Прізвиська | "Перша команда" («The First Team») |
Гасло | Live the Legend |
Марш | Garry Owen |
Річниці | 13 вересня 1921 |
Війни/битви | Друга світова війна Корейська війна В'єтнамська війна Війна в Перській затоці (1990) Війна в Іраку |
Вебсайт | army.mil/1stcav/(англ.) ![]() |
![]() |
Історія
ред.У 1855 році був сформований 1-й кавалерійський полк, на основі якого в вересні 1921 року була створена 1-ша кавалерійська дивізія армії США.
Для армії США період між Першою і Другою світовими війнами був часом занепаду, що відбилося і на новій дивізії. Передбачалося, що вона буде проводити навчання щорічно, проте після перших навчань 1923 року такі відбулися тільки в 1927 році. Надалі дивізія кілька разів змінювала структуру в рамках проводилися експериментів з пошуку оптимальної кількості і чисельності її формувань. 28 лютого 1943 року дивізія позбулася коней. Формально зберігаючи назву кавалерійської, дивізія тепер була легкою піхотною
Друга світова
ред.У середині року вона була перекинута до Австралії для підготовки до участі в Тихоокеанській кампанії.
29 лютого 1944 року 1-ша кавалерійська дивізія пройшла «бойове хрещення» — її підрозділи висадилися на островах Адміралтейства (Нова Гвінея). Бої тут закінчилися в травні. З 20 жовтня дивізія висадилася на острові Лейте, почавши звільнення Філіппін. Аж до кінця війни вона брала участь в боях на Лейте та Лусоні. Після завершення бойових дій формування було відправлено до Японії для несення окупаційної служби. 8 вересня 1945 року стала першою американською дивізією, яка увійшла у Токіо.
Корея
ред.У липні 1950, відразу після початку Корейської війни, дивізія була перекинута в Південну Корею. В ході оборони Пусанського периметра солдати отримали необхідний бойовий досвід, і рівень боєздатності дивізії підвищився. 41 військовослужбовець дивізії, що потрапив в полон в ході боїв, був страчений північнокорейськими солдатами (різанина на висоті 303). 19 жовтня дивізія зайняла Пхеньян, знову ставши першою дивізією США, що вступила у ворожу столицю. 1-2 листопада один з її полків став першим американським формуванням, який зустрів сили китайських добровольців у важкому бою при Унсалі.
Дивізія залишалася на корейському театрі військових дій до січня 1952 року, опісля була замінена 45-ю піхотною дивізією Національної гвардії.
В'єтнам
ред.1970-90рр.
ред.Після повернення в США дивізія втратила статус аеромобільної та перетворилася в танкову, проте, зберігаючи свою традиційну назву. Вона брала участь в операції «Буря в пустелі», проте перебувала у резерві VII корпусу ЗС США і тому взяла лише епізодичну участь у бойових діях.
Ірак
ред.Черговою війною в бойовій біографії дивізії стала Іракська. У 2004—2005 роках 1-я кавалерійська дивізія проводила операції в районі Багдада і брала участь у другій битві за Фаллуджу. Другий раз дивізія служила в Іраку з кінця 2006 по кінець 2007 року.
Структура дивізії
ред.- управління
- 1-ша бригада (Ironhorse)
- 2-я бригада (Blackjack)
- 3-тя бригада (Grey Wolf)
- 4-я бригада (Long Knife)
- Авіаційна бригада (Warrior)
- 15-а бригада підтримки (Wagon Master)
Командування
ред.Командування дивізією у XXI столітті:
- Генерал-майор Девід Д. Маккірнан (жовтень 1999 - жовтень 2001)
- Генерал-майор Джо Петерсон (жовтень 2001 - серпень 2003)
- Генерал-майор Пітер В. Чіареллі (серпень 2003 - листопад 2005)
- Генерал-майор Джозеф Філ (листопад 2005 - лютий 2008)
- Генерал-майор Вінсент К. Брукс (виконуючий обов'язки командувача) (лютий - квітень 2008)
- Генерал-майор Деніел П. Болджер (квітень 2008 - квітень 2010)
- Генерал-майор Деніел Б. Аллін (квітень 2010 - червень 2012)
- Генерал-майор Ентоні Р. Ієрарді (червень 2012 - березень 2014)
- Генерал-майор Майкл А. Біллс (березень 2014 - січень 2016)
- Генерал-майор Джон К. Томсон III (січень 2016 - жовтень 2017)
- Генерал-майор Пол Т. Калверт (жовтень 2017 - вересень 2019)
- Генерал-майор Джеффрі Бродвотер (вересень 2019 - липень 2021)
- Генерал-майор Джон Б. Річардсон (липень 2021 - липень 2023)
- Генерал-майор Кевін Д. Адмірал (липень 2023 - серпень 2024)
- Генерал-майор Томас М. Фелті (серпень 2024 - по теперішній час)
Див. також
ред.Джерела
ред.- 1st Cavalry Division Home Page [Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.] — official site.
- GlobalSecurity.org: 1st Cavalry Division [Архівовано 10 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- 1st Cavalry Division Association [Архівовано 27 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |