Брати Богданови

французькі брати-близнюки російського походження, телеведучі, продюсери і популяризатори науки

Брати́ Богда́нови або Брати́ Богда́нофф (фр. Les frères Bogdanoff), справжні імена І́гор Ю́рійович Остасе́нко-Богда́нов (фр. Igor Yourévitch Ostasenko-Bogdanoff) і Григо́рій «Гри́шка» Ю́рійович Остасе́нко-Богда́нов[1][2][3] (фр. Grégoire Yourévitch Ostasenko-Bogdanoff, народилися 29 серпня 1949 року в Сен-Ларі, департамент Жер — Григорій Богданов помер 28 грудня 2021 року[4], Ігор Богданов помер 3 січня 2022 року[5], обидва від covid-19) — французькі брати-близнюки[6] російського походження, телеведучі, продюсери[7] і популяризатори науки, які прославилися в 1970-ті роки як ведучі різних науково-популярних програм на французькому телебаченні, присвячених космології й науковій фантастиці. 2010 року брати Богданови стали фігурантами скандальної справи[en] про ненауковість їхніх дисертацій і змушені були виплатити штраф у розмірі двох тисяч євро французькому Національному центру наукових досліджень з математики і теоретичної фізики[8].

Брати Богданови
PHOTOS IGOR GRICHKA.jpg
Поховання Cimetière de Saint-Laryd
Роки активності 197620212021

ЖиттєписРедагувати

ПоходженняРедагувати

Ігор і Григорій народилися 29 серпня 1949 року у французькому місті Сен-Ларі (департамент Жер) у родині Юрія Михайловича Остасенко-Богданова (1928—2012)[9], російського художника татарського походження, який називав себе інколи «князем Богдановим»[10], і Марії (Майї) Долорес Францишки Коловрат-Краківської (1928—1982)[11]. Ігор старший від Григорія на 45 хвилин[12].

Їхній батько Юрій Михайлович Остасенко-Богданов народився 28 січня 1928 року в Ленінграді в родині Михайла Борисовича Богданова і Ганни фон дер Остен-Закен (Остасенко). Батько Михайла Борисовича, Борис Олександрович Богданов, служив у кавалерії загинув 1917 році під час Жовтневого перевороту[13]. М. Б. Богданова репресовано, а 12-річного Юрія після початку блокади Ленінграда евакуйовано в Слуцьк. Під час війни Слуцьк, зайняли й розграбували німці, а Юрія вивезли на примусові роботи в Німеччину. Йому вдалося вибратися в нейтральну Іспанію, де йому надав допомогу князь Іраклій Багратіон-Мухранський[ru] (1909—1977). Там Юрій познайомився зі своєю майбутньою дружиною Майєю Коловрат-Краковською[10]. За документами Юрій домігся права називати себе князем Богдановим, внаслідок чого його сини Ігор та Григорій мають право називати себе князями Богдановими. Юрій помер 4 серпня 2012 року в Сен-Ларі[14].

 
Діти Леопольда Коловрата-Краковського зліва направо: Їнджих, Беджих, Берта і Олександр

Їхня мати Марія Долорес Франціска Коловрат-Краковська (Майя Коловрат-Краковська) народилася 28 лютого 1926 року[11]. Є позашлюбною дочкою австрійської графині з чеським корінням Берти Генрієтти Катерини Надін Коловрат-Краковської (21 червня 1890 — 29 січня 1982), сестри кінематографіста Олександра Коловрата-Краковського (29 січня 1886 — 5 грудня 1987). Вважається, що справжнім батьком Майї був чорношкірий американський оперний співак Роланд Геєс[en], який мав коріння індіанців черокі і вихідців з території сучасного Кот-Д'івуару[10][15], але він ніколи не визнавав дітей від Берти[13][16][17]. За паспортом батьком Майї був граф Ієронім фон Коллоредо-Мансфельд[ru], з яким Берта перебувала офіційно в шлюбі[18]. Майя Коловрат-Краковська померла 12 травня 1982 року від раку; всього у неї народилися шестеро дітей (Ігор, Григорій, Франсуа, Лоранс, Жеральдін і Вероніка).

Ігор і Григорій з дитинства вивчали свій родовід і виховувалися в бабусі Берти в замку Шеннбрунн у Сен-Ларі[11], де була багата бібліотека з різними книгами наукової тематики.

Особисте життяРедагувати

Григорій Богданов не одружений і не має дітей[19].

Ігор одружувався кілька разів:

  • Першою дружиною Ігоря стала актриса Женев'єв Ґрад[ru], від якої в нього 1976 року народився син Дмитро[20]. Однак Ігор у березні 2015 року заявив, що не визнає Дмитра своїм сином.
  • Другою дружиною стала Людмила д'Ультремон (народилася 27 липня 1965 року в Марселі, дочка графа Марка-Антуана д'Ультремона і графині Марії Терезії фон Галлен). Діти: Саша Марія Остасенко-Богданова (народилася 8 вересня 1989 року в Парижі)[21], Ганна Кларія Остасенко-Богданова (народилася 28 березня 1991 року) та Венцеслас Остасенко-Богданов[22] (народився 29 серпня 1994 року в Оші)[19].
  • 1994 року Ігор розлучився, 1 жовтня 2009 року одружився з письменницею Амелі де Бурбон де Парм (народилася 13 березня 1977 року в Парижі). Амелі — позашлюбна дочка принца Мішеля Бурбон-Пармського і Лорі ле Буржуа (на думку преси, одним з її предків був король Людовик XVI)[23]. Весілля відбулося офіційно 3 жовтня 2009 року в замку Шамбор[24]. У шлюбі народилися діти Олександр (24 жовтня 2011) і Костянтин (жовтень 2014 року)[25].

Брати володіють французькою, німецькою та англійською мовами, але практично не розмовляють російською[15].

Зовнішність братів Богданових в останні десятиліття зазнала серйозних змін — у них неприродно збільшилися підборіддя та губи, з'явилися масивні щоки, а також відбулися інші метаморфози у вигляді[8]. У пресі неодноразово ходили чутки, що брати зробили собі величезну кількість пластичних операцій, що й пояснює їхню зовнішність, але самі Ігор і Григорій заперечують будь-які операції[26] і жартома кажуть, що це їхні «інопланетні морди». Стверджують також, що у близнюків просто проявляються ознаки акромегалії[27][28][29].

2000 року брати придбали замок Ескліньяк[fr] XVI—XVII століть e місті Монфор (департамент Жер, регіон Окситан).[30] 2014 року на краудфандинговій платформі проходила кампанія зі збору коштів для відновлення будівлі. 2016 року замок зареєстровано як історичну пам'ятку.

ОсвітаРедагувати

З юних років Ігор і Григорій, проживаючи в замку бабусі Берти Коловрат-Краковської, читали досить багато книг, зокрема й з астрономії. Вони вчилися у військовій школі в Сорезі, і, закінчивши її в 14 років, поїхали в Париж. Однією з їхніх пристрастей була авіація: літаки, вертольоти та планери. Так, Ігор навіть має 4 тисячі годин льотного досвіду[31].

Ігор здобув вищу освіту за спеціальністю «семіотика» і докторський ступінь у галузі теоретичної фізики (дисертація на тему «Квантові флуктуації метричної сигнатури за шкалою Планка»).

Григорій закінчив Інститут політичних досліджень у Парижі й здобув ступінь доктора математики (дисертація «Топологічний стан простору-часу в нульовому масштабі»)[15][32].

Телекар'єраРедагувати

 
Григорій та Ігор у 1990-ті

1976 року брати опублікували першу книгу «Ключі до наукової фантастики» (фр. Clefs pour la science-fiction), і Ролан Барт написав передмову до книги, опубліковану в журналі «La Quinzaine littéraire». Тоді ж вони дали інтерв'ю на тему наукової фантастики в програмі «Un sur Cinq» Патріса Лаффона[fr]. Наступним їхнім кроком у кар'єрі став телеканал TF1, де вони дали інтерв'ю Вербу Мурусі і стали ведучими в одній з рубрик програми «Bon appétit», розповідаючи про роботів і різні явища. Від 1979 року брати Богданови ведуть популярне шоу «Час X»[fr], популяризуючи квантову фізику й астрономію і вносячи інтригу за допомогою сюжетів науково-фантастичних книг і популярних фантастичних фільмів[15]. 1982 року брати стали вести шоу «2002: Одіссея майбутнього» (фр. 2002 – L'Odyssée du Futur), 1989 року — щотижневої програми «Майбутнє» (фр. Futur's). Серед інших проєктів відомі «Projet X 13» на телеканалі 13ème Rue Universal[fr], шоу «Rayon X», «Science X» і «Science 2» на France 2, але вони зазнали критики.

2010 році брати стали ведучими нового тележурналу «À deux pas du futur» на France 2 (2011 році переїхав на France 5[fr]), а також стали викладати на кафедрі космології в приватному університеті Мегатренд[en] у Белграді. Від 2015 року брати знімаються в пригодницькому телешоу «Форт Буаяр», задаючи учасникам питання з приводу наукових експериментів і, в обмін на правильну відповідь, винагороджуючи їх підказкою для пошуку ключового слова[33].

Наукова діяльністьРедагувати

У 1991 році брати почали готуватися в Університеті Бордо I до захисту докторських робіт з космології, коли до ректора університету прийшли безліч листів від різних осіб (зокрема й від впливових співробітників університету) з проханнями не допускати братів до аспірантури. Брати Богданови поїхали в Діжон, де продовжили свою роботу в Університеті Бургундії[en].

Після захисту докторських робіт Григорію Богданову 1999 року присвоїли ступінь доктора на підставі схвалення його роботи трьома членами вченої ради, а Ігор не зумів захистити свою дисертацію, здобувши ступінь тільки 8 липня 2002 року. Від 2001 до 2003 року вони написали 5 статей, опублікованих у журналі «Annals of Physics[en]» і «Classical and Quantum Gravity[en]».

2010 року вибухнув черговий скандал[en]: Національний комітет наукових досліджень з математики і теоретичної фізики заявив, що роботи братів не мають жодної наукової цінності[8]. Брати подали в суд на центр з позовом на 1,2 млн євро, але програли справу: Адміністративний суд Парижа змусив їх виплатити компенсацію в розмірі 2 тисяч євро.

ПублікаціїРедагувати

Брати Богданови опублікували низку книг, присвячених науковій фантастиці, філософії та популяризації науки. До 1991 року прізвище кожного з них писалася як Богданофф, але від 1991 року вони підписуються Богданов.

  • Clefs pour la science-fiction, Éditions Seghers, 378 p., Paris, 1976 [no ISBN], BNF:34707099q.
  • L'Effet science-fiction: à la recherche d'une définition, Éditions Robert Laffont, Paris, 1979, 423 p., ISBN 978-2-221-00411-1, BNF:34650185g.
  • Chroniques du «Temps X», Éditions du Guépard, Paris, 1981, 247 p., ISBN 978-2-86527-030-9, BNF: 34734883f.
  • La Machine fantôme, Éditions J'ai lu, 1985, 251 p., ISBN 978-2-277-21921-7, BNF:34842073t.
  • La Mémoire double, first as hardcover on Éditions Hachette, Paris, 1985, 381 p., ISBN 978-2-01-011494-6, BNF:348362498; then as pocket book
  • Dieu et la science: vers le métaréalisme: Hardcover Éditions Grasset, Paris, 1991, 195 p., ISBN 978-2-246-42411-6, BNF: 35458968t; then as a pocketbook
  • Avant le Big Bang: la création du monde, Paris, 2006, 318 p.
  • Voyage vers l'Instant Zéro, Éditions EPA, Paris, 2006, 185 p., ISBN 978-2-85120-635-0, BNF: 40986028h.
  • Nous ne sommes pas seuls dans l'univers, Éditions EPA, Paris, 2007, 191 p., ISBN 978-2-85120-664-0, BNF: 411885989.
  • Au commencement du temps, Éditions Flammarion, Paris, 2009, 317 p., ISBN 978-2-08-120832-2, BNF: 420019981.
  • Le Visage de Dieu Paris, May 2010, 282 p., ISBN 978-2-246-77231-6, BNF: 42207600f.
  • Le Dernier Jour des dinosaures Éditions de la Martinière, Octobre 2011, ISBN 978-2-7324-4710-0
  • La Pensée de Dieu, Éditions Grasset, Paris, June 2012, ISBN 978-2-246-78509-5
  • Le mystère du satellite Planck (Qu'y avait-il avant le Big Bang ?), Éditions Eyrolles, June 2013, ISBN 978-2-212-55732-9
  • La Fin du hasard, Éditions Grasset, Paris, Octobre 2013, ISBN 978-2-246-80990-6
  • 3 minutes pour comprendre la grande théorie du Big Bang, Éditions Le Courrier du Livre, October 2014, ISBN 978-2-7029-1121-1

ПриміткиРедагувати

  1. Jean-Marc Morandini. «Un chercheur du CNRS condamné pour avoir publié une thèse de Grichka Bogdanoff». 20 mars 2012. [Архівовано 28 серпня 2016 у Archive.is](фр.)
  2. Marques.Expert. EDIFUTUR. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 10 квітня 2021. 
  3. www.societe.com. IG FUTUR. [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.](фр.)
  4. Не стало одного зі знаменитих братів-шоуменів: подробиці трагедії. news.zhitomir.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021. 
  5. Помер герой популярного мема Ігор Богданов: пережив брата-близнюка на шість днів. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022. 
  6. Émission d'Ariane et Béatrice Massenet C'est de famille, sur Europe 1. 8 juillet 2011. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 10 квітня 2021. 
  7. Luis Gonzalez-Mestres, L'Énigme Bogdanov, Éditions Télémaque, Paris, November 5, 2015, 320 p., ISBN 978-2-7533-0266-2
  8. а б в Близнецы-физики Богдановы заплатят за ненаучность своих диссертаций [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // РИА Новости, 02.07.2015(рос.)
  9. Saint-Lary. Le père des Bogdanoff est décédé [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.](фр.)
  10. а б в Colloredo (Princes, Bohemia) and descendants as princely family [Архівовано 13 травня 2011 у Library of Congress](англ.)
  11. а б в Christopher A. Brooks, Robert Sims, Roland Hayes: The Legacy of an American Tenor, Indiana University Press (2014). [Архівовано 3 грудня 2017 у Wayback Machine.] ISBN 9780253015365.
  12. Программа On n'est pas couchés, телеканал France 2, 23 октября 2010.
  13. а б Christophe Labbé (17 січня 2007). Le retour des Bogdanov. Le Point. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 28 січня 2017. 
  14. Dans nos cœurs.fr. Avis de décès de Youra Bogdanoff [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].
  15. а б в г Братья Богданофф — люди в «масках» [Архівовано 20 лютого 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  16. Kiss Kiss Bank Bank : Clip en prélude à l'album de Sasha [Архівовано 5 грудня 2017 у Wayback Machine.](фр.)
  17. Émission de Michel Drucker Faites entrer l'invité du 2 février 2012, sur Europe 1. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 квітня 2021. 
  18. Genealogisches Handbuch des Adels, Fürstliche Häuser XIX. «Colloredo-Mannsfeld». C.A. Starke Verlag, 2011, pp. 127—129. (German). ISBN 978-3-7980-0849-6.
  19. а б Non Stop People : " Igor Bogdanov rétablit la vérité sur sa famille ". 6 mars 2015 [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.](фр.)
  20. Télé 7 Jours : Geneviève Grad: La fille du gendarme a changé de vie. 10 août 1993. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 10 квітня 2021. 
  21. Société.com : Madame Sasha Ostasenko Bogdanoff [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.].
  22. The Academy of Music : Academy student honoured with scholarship to continue vocal studies America's top conservatory of music.. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 10 квітня 2021. 
  23. Игорь Богданов женился [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  24. Renaud Domenici (4 жовтня 2009). Igor Bogdanoff et Amélie fêtent leur mariage à Chambord (фр.). Le Parisien. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2010. 
  25. Gala: Igor Bogdanov, six fois papa [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.](фр.)
  26. Братья Богдановы: научная фантастика на лице [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  27. Robinson, Georgina. Who are those jaw-dropping twins?. Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 17 жовтня 2018. 
  28. Keen, Alyson. 15 Eerie Facts About The Bogdanoff Brothers. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018. 
  29. The Face of Bogdanov. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 10 квітня 2021. 
  30. Sauvons le château d'Esclignac. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10 квітня 2021. 
  31. Alain Pirot (17 жовтня 2010). Ces énigmes qui demeurent. Le Parisien. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 18 жовтня 2010. 
  32. Igor et Grichka Bogdanov: Biographie, evene.fr [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.](фр.)
  33. Boris Diaw VS les frères Bogdanoff [Epreuve complète - Fort Boyard du 25 juillet 2015] на YouTube
  • Luboš Motl, L équation Bogdanov: le secret de l ' origine de l'univers ? (traduit de l'anglais par Sonia Quémener, Marc Lenoir et Laurent Martein; avec une préface de Clóvis de Matos), Presses de la Renaissance, Paris, 2008, 237 p., (ISBN 978-2-7509-0386-2), (notice BnF no FRBNF41190822)
  • Luis Gonzalez-Mestres, L Énigme Bogdanov, Éditions Télémaque, Paris, 5 novembre 2015, 320 p., (ISBN 978-2-7533-0266-2)

ПосиланняРедагувати