Благодатне (Амвросіївська міська громада)

село Амвросіївської міської громади Донецького району Донецької області

Благода́тне — село в Амвросіївській міській громаді Донецького району Донецької області.

село Благодатне
Краєвид села
Краєвид села
Краєвид села
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Громада Амвросіївська міська громада
Облікова картка Благодатне 
Основні дані
Засноване 1777
Населення 3 649
Поштовий індекс 87330
Телефонний код +380 6259
Географічні дані
Географічні координати 47°52′26″ пн. ш. 38°28′48″ сх. д. / 47.87389° пн. ш. 38.48000° сх. д. / 47.87389; 38.48000Координати: 47°52′26″ пн. ш. 38°28′48″ сх. д. / 47.87389° пн. ш. 38.48000° сх. д. / 47.87389; 38.48000
Середня висота
над рівнем моря
59 м
Водойми р. Кринка
Відстань до
обласного центру
76,8 км
Відстань до
районного центру
10,8 км
Найближча залізнична станція Амвросіївка
Відстань до
залізничної станції
11,4 км
Місцева влада
Адреса ради 87330, Донецька область, Амвросіївський район, с. Благодатне, вул. Леніна, 26
Сільський голова Науменко Інна Василівна
Карта
Благодатне. Карта розташування: Україна
Благодатне
Благодатне
Благодатне. Карта розташування: Донецька область
Благодатне
Благодатне
Мапа
Мапа

CMNS: Благодатне у Вікісховищі

Загальні відомості ред.

Відстань до райцентру становить близько 10 км і проходить автошляхом Т 0517. 18 червня 2014 р. на автошляху Т 0517 у селі був підірваний міст через Кринку. Рух на цій ділянці припинено.[1] Неподалік розташований лісовий заказник загальнодержавного значення Бердянський. Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Благодатне перебуває на території ОРДЛО.

Історія ред.

У 1777 році на місці теперішнього села донський старшина А. Г. Луковкін заснував хутір. Тут селилися селяни-втікачі, яких приписували на його ім'я.

 
Церква святого Миколая (1788 р.)

У 1786 році в слободі Луковкіній-Кринській — так називалося поселення — було 103 двори з населенням 416 чоловік. За переписом 1801 року, тут налічувалося вже 509 дворів, у яких проживало 3184 чоловіка. В першій чверті XIX ст. слободу названо Амвросіївкою [Архівовано 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (на ім'я її власника Амвросія Луковкіна). Входила вона до Черкаського заказу, а після утворення округів (1835 рік) — до Міуського округу Землі Війська Донського. Населення слободи займалося переважно хліборобством — вирощувало пшеницю, жито, овес і ячмінь. Було розвинуто також гончарне та ковальське ремесла, виробництво вапна. Жили селяни у хатках, побудованих з каменю, глини, саманної цегли, критих соломою або комишем. Носили домотканий одяг. У 1820 році жителі слободи брали участь у повстанні донських селян проти кріпосників. Луковкін викликав військо, яке вчинило жорстоку розправу: багатьох били різками, а найбільш активних заслали до Сибіру.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 212 людей[2].

16 серпня 2014 року під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне загинули молодший сержант 28-ї бригади Віктор Булавенко, сержанти Костянтин Костенко і Олександр Топал й солдати Олександр Друзь, Микола Прудій й Олександр Цибульський.

Населення ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 3649 осіб, із них 93,4 % зазначили рідною мову українську, 6,49 % — російську та 0,03 % — білоруську мову[3].

Видатні земляки ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Невідомі підірвали міст під Амвросіївкою. Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 19 червня 2014.
  2. Мартиролог. Донецька область, ст. 65-69 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 травня 2022.

Джерела ред.