Би́стрий — село в Україні, у Трускавецькій міській громаді, розташоване за 14 км на південний схід від районного центра, міста Дрогобич.

село Бистрий
Сільська вулиця
Сільська вулиця
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Дрогобицький
Громада Трускавецька міська громада
Код КОАТУУ 4621283302
Облікова картка Доброгостів 
Основні дані
Засноване 1398
Населення 300
Площа 5,810 км²
Густота населення 51,810 осіб/км²
Поштовий індекс 82176[1]
Телефонний код +380 32244
День села 28 квітня
Географічні дані
Географічні координати 49°14′36″ пн. ш. 23°35′38″ сх. д. / 49.24333° пн. ш. 23.59389° сх. д. / 49.24333; 23.59389Координати: 49°14′36″ пн. ш. 23°35′38″ сх. д. / 49.24333° пн. ш. 23.59389° сх. д. / 49.24333; 23.59389
Водойми р. Бистра, п. Теменець
Відстань до
обласного центру
98 км
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Стебник
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 82176, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Доброгостів, вул. Шкільна 1
Сільський голова Любомир Васильович Пасемко
Карта
Бистрий. Карта розташування: Україна
Бистрий
Бистрий
Бистрий. Карта розташування: Львівська область
Бистрий
Бистрий
Мапа

Село Бистрий входить до складу Трускавецької територіальної громади (Доброгостівський старостинський округ), розташовується за 6 км на південний схід від Трускавця. Чисельність населення на початок 2015 року становила 300 осіб.

ЕтимологіяРедагувати

Назва села походить від польської назви місцевого потоку (річки) Бистрий.

ГеографіяРедагувати

Село розташовано на берегах річки Бистра та потоку Теменець у долині передгір'я Східних Карпат, за 14 кілометрів на південний схід від Дрогобича.

Межує із селами Дрогобицького району — Доброгостів, Уличне; Сколівського району — Зимівки.

КліматРедагувати

Клімат помірно-теплий, вологий. Найтепліші місяці — липень і серпень, найхолодніші — січень і лютий. Більш сприятливі метеорологічні умови влітку та ранньою весною.

ВодоймиРедагувати

Село розташоване на берегах річок Бистрої[2] та Теменця, які впадають одна в одну у центрі села і далі разом із річкою Колодниця, басейну Дністра, утворюють озеро Уличанка. Також, у західній частині села є став Ґулів та численні невеличкі ставки на подвір'ях (до села з різних сторін сходяться багато потічків).

МікротопонімиРедагувати

УрбанонімиРедагувати

Кількість елементів інфраструктури у селищі — це 3 вулиці із 90 будинками[3][4].

Вулиці:

  • Галицька
  • Сонячна
  • Тиха

Місцевості:

  • Барбара
  • Герина
  • Гнилий
  • Гліпковець
  • Долини
  • Жагаляків Сніз
  • Жидівський Сніз
  • Завоньїчий
  • Замклий
  • За Глибоким
  • Іваники
  • Кисилиця
  • Кичерка
  • Котоносовець
  • Коширки
  • Лази
  • Масників Сніз
  • Медвежа
  • На Вигоні
  • Павлішкова Гора
  • Підзамклий
  • Під Ялиною
  • Подошва
  • Поточини
  • Рудавець
  • Стежки
  • Стовпищі
  • Столяний
  • Тишенець
  • Трепля
  • Ялина

НаселенняРедагувати

За часів Польщі у селі мешкали переважно русини (українці), 4 польських і 3 німецьких родини.

ІсторіяРедагувати

Село засноване, за офіційними джерелами, 1398 року, втім існує припущення, що воно було засноване набагато раніше. Про це свідчить назва однієї з місцевостей села — Котоносовець. Ця назва, найімовірніше, походить від арабського слова «katib», що у перекладі українською мовою означає «переписувач Корану, писар-чиновник». Це може вказувати на те, що Бистрий засновано орієнтовно у VII—IX столітті[джерело?].

За переказами старожилів села під час одного з численних татарсько-турецьких набігів XIV століття, мешканець села Опарів Барняк з родиною, рятуючись від переслідування, вимушений був оселитися у лісі над потоком. Так само вчинили ще декілька родин з Доброгостова. З часом той потік за свої швидкоплинні води отримав назву Бистрий, а поселення на його березі почало називатися також Бистрий. Щодо занять місцевого населення — то це було рільництво, тваринництво та різні ремесла.

1 серпня 1934 року у дрогобицькому повіті була створена ґміна Стебник, до складу якої увійшли сільські громади Гассендорфа, Доброгостова, включаючи присілок Бистрий, Колпця, Орова, Сільця, Станилі, Стебника й Уличного[5].

Ще за Польщі у селі діяло два водяних млини, що розміщувались на віддалі від русла річки Бистрої, а також олійня.

Пам'ятникиРедагувати

  • Фігура Матері Божої;
  • 4 придорожніх хрести;
  • пам'ятний знак «Шістьом загиблим воякам УПА», встановлений та освячений 2006 року. Скульптурна композиція складається з янгола, який тримає хрест.

Ботанічні пам'ятки природиРедагувати

У селі є реліктова липа, що належить до ботанічних пам'яток природи місцевого значення.

ІнфраструктураРедагувати

Починаючи з 1993 року у селі проводилися роботи з газифікації, а також телефонізації (прокладання телефонного кабелю, підключення абонентів до сільської АТС) багатьох будівель приватного (житлового) сектора. Не менш важливою справою, котру було розпочато 2013 року, було проведення робіт з центрального водопостачання за кошти мешканців Бистрого. 2015 року в селі проведено лінію швидкісного кабельного Інтернету.

Земляні угіддя Бистрого, загальною площею 192 га, перебувають у користуванні Доброгостівської птахофабрики.

В селі видобувають промислову сіль «Барбара» (єдине родовище у Львівській області). Балансовий експлуатаційними запас 15 тис. м3/добу (0,04 % від загальних запасів України), видобуток 2014 року становив 0,049 тис. м3/добу (4,63 % від загальноукраїнського)[6].

РелігіяРедагувати

У селі ніколи не було власної церкви. Частина віруючих Бистрого належить до релігійної громади ПЦУ храму святого архистратига Михаїла, друга — до греко-католицького храму святого Миколая Чудотворця. Осередки обох парафій та парафіяльні храми розташовані у Доброгостові.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати