Східні Карпати

Схі́дні Карпа́ти — найбільша за протяжністю середня частина Карпат. Розташовані в Румунії, Україні (Українські Карпати), а також Словаччині та Польщі, між перевалами Предял на півдні та Лупківським на північному заході. Складаються з двох підобластей — Зовнішні Східні Карпати і Внутрішні Східні Карпати.

Східні Карпати
Полонина Ветлінська, Західні Бещади, Польща
47°35′40″ пн. ш. 24°38′11″ сх. д.
Країна	Республіка Польща,  Словаччина,  Україна і  Румунія
Регіон	Підкарпатське воєводство Пряшівський край Закарпатська область Івано-Франківська область Чернівецька область Вранча Бакеу Нямц Сучава Мармарош Бистриця-Несеуд Муреш Харгіта Ковасна Бузеу Прахова
Тип	гірський хребет і Фізико-географічна провінція
Висота	П'єтрос, 2303 м
Східні Карпати Східні Карпати (Україна)
Східні Карпати Східні Карпати (Карпати)
Східні Карпати у Вікісховищі

Окремі гірські масиви Східних Карпат у Румунії

Географія

Довжина бл. 750 км. Висота до 2303 м (гора П'єтрос у масиві Родна).

Східні Карпати розділені широкими і глибокими долинами на декілька гірських масивів (Східні Бескиди, Ґорґани, Чорногора, Мармароси, Родна, Келиман, Вранча, Таркеу та інші).

Гори складені здебільшого піщано-глинистими товщами крейдяного, палеогенового та частково неогенового віку (фліш); в осьовій зоні виступають докембрійські сланці і кварцити; на заході — масиви з вулканічних неогенових порід (Келіман-Харгітські гори та інші).

Родовища руд, міді, кам'яної солі, в східних передгір'ях — нафти, газу. На висоті понад 2 000 м сліди зледеніння.

Більша частина гір покрита мішаним і темнохвойним лісами (бук, ялина, ялиця, сосна); у нижньому поясі — букові ліси. Гірські луки верхнього поясу використовуються як літні пасовища.

Див. також

• Українські Карпати
• Вершини Українських Карпат
• Зона Вранча

Джерела

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східні Карпати
• «Фізична географія Європи».— І. П. Половина; Київ, «АркЕк», 1998; с. 172