Березовий Груд

село в Україні, в Лугинській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області

Березовий Груд — село в Україні, у Лугинській селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 177 осіб (2001). У 1925—54 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Березовий Груд
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Лугинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18060110030023261
Основні дані
Засноване 1735
Населення 177 (2001)
Площа 1,2 км²
Густота населення 147,5 осіб/км²
Поштовий індекс 11339[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°59′48″ пн. ш. 28°21′32″ сх. д. / 50.99667° пн. ш. 28.35889° сх. д. / 50.99667; 28.35889
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Михайла Грушевського, буд. 2-А смт Лугини, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11301
Карта
Березовий Груд. Карта розташування: Україна
Березовий Груд
Березовий Груд
Березовий Груд. Карта розташування: Житомирська область
Березовий Груд
Березовий Груд
Мапа
Мапа

CMNS: Березовий Груд у Вікісховищі

Населення

ред.

В кінці 19 століття в селі нараховувалося 50 дворів та 360 мешканців[2], станом на 1906 рік в селі було 58 домогосподарств та 372 жителі[3].

У 1923 році чисельність населення становила 506 осіб, кількість дворів — 108[4], на 1924 рік — 556 осіб, з перевагою населення польської національности; дворів — 104[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 235 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 177 осіб[6].

Історія

ред.

В другій половині 19 століття входило до православної парафії с. Вигів, за 10 верст[7].

В кінці 19 століття — село Лугинської волості Овруцького повіту Волинської губернії, за 55 верст від центру повіту, м. Овруч[2].

У 1906 році — село Лугинської волості (2-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 57 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в містечку Іскорость[3].

В березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоствореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Воняйківської (згодом — Красноставська) сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Лугинського району Коростенської округи[8]. Розміщувалося за 8 верст від районного центру, містечка Лугини та 4,5 версти від центру сільської ради, с. Воняйки[4].

8 вересня 1925 року в селі створено Березово-Грудську польську національну сільську раду Лугинського району Коростенської округи, котру, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», 11 серпня 1954 року ліквідовано, с. Березовий Груд включено до складу Будо-Літківської сільської ради Лугинського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, увійшло до Олевського району, 4 січня 1965 року — Коростенського району, 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Лугинського району[8].

9 серпня 2016 року село увійшло до складу новоствореної Лугинської селищної територіальної громади Лугинського району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[10].

Відомі люди

ред.

Примітки

ред.
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 10 лютого 2020.
  2. а б Berezowy Grud // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 110. (пол.)
  3. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2021.
  4. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 124. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  5. Національні меншості на Україні. (Реєстр селищ). Харків, 1925 (PDF). http://history.org.ua/. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  6. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 4 грудня 2021.
  7. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 361. Процитовано 31 грудня 2022.
  8. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 8, 134, 199. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 4 грудня 2021.
  9. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  10. Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.

Посилання

ред.