Беназеприл

Беназеприл — синтетичний антигіпертензивний препарат, що належить до групи інгібіторів АПФ, для перорального застосування. Беназеприл уперше синтезований у лабораторії компанії «Ciba-Geigy» (натепер частина компанії «Novartis»), на який було отримано патент у 1991 році.

Беназеприл

Систематична назва (IUPAC)
2-[(3S)-3-{[(2S)-1-ethoxy-1-oxo-4-phenylbutan-2-yl]amino}-2-oxo-2,3,4,5-tetrahydro-1H-1-benzazepin-1-yl]acetic acid
Ідентифікатори
Номер CAS	86541-75-5
Код ATC	C09AA07
PubChem	5362124
DrugBank	DB00542
Хімічні дані
Формула	C24H28N2O5
Мол. маса	424,49 г/моль
SMILES	eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	28%
Метаболізм	гепатичний
Період напіврозпаду	3-22 год.(двофазний)
Виділення	Жовч, нирковий
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	?(AU) D(США)
Лег. статус	℞-only (US)
Шляхи введення	перорально

Фармакологічні властивості

Беназеприл — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи інгібіторів АПФ. Механізм дії препарату полягає у пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи плазми крові, яка приводить до зменшення впливу ангіотензину ІІ на судини та до зменшення секреції альдостерону, що призводить до збільшення концентрації калію у сироватці крові та збільшення втрати рідини та натрію. Після прийому беназеприлу у результаті інгібування ангіотензинперетворюючого ферменту підвищується активність калікреїн-кінінової системи, що призводить до вазоділатації та підвищення активності простагландинової системи. Беназеприл знижує загальний периферійний опір судин, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, перед- та постнавантаження на міокард, зменшує заклинювальний тиск у легеневій артерії та зменшує симптоми серцевої недостатності. Тривале лікування беназеприлом у хворих із хронічною нирковою недостатністю призводить до зменшення протеїнурії та зниженню ризику подальшого погіршення функції нирок.

Фармакодинаміка

Беназеприл швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, біодоступність препарату складає 28% внаслідок ефекту першого проходження через печінку. Після прийому беназеприл швидко перетворюється у печінці на активний метаболіт — беназеприлат. Максимальна концентрація в крові беназеприлу досягається протягом 30 хвилин, а беназеприлату досягає за 1—1,5 години. Препарат добре зв'язується з білками крові. Беназеприл проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці. Виводиться беназеприл із організму у осіб із нормальною функцією нирок переважно із сечею, частково виводиться із жовчю. Виведення беназеприлу із організму багатофазне, у першому періоді напіввиведення беназеприлу становить 3 години, у другому періоді становить 22 годин, немає даних про збільшення цього часу при порушеннях функції печінки або нирок.

Показання до застосування

Беназеприл застосовується для лікування гіпертонічної хвороби, хронічної ниркової недостатності (при кліренсі креатиніну 30—60 мл/хв), та у комплексному лікуванні серцевої недостатності.

Побічна дія

При застосуванні беназеприлу можливі наступні побічні ефекти:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — часто (1—10%) висипання на шкірі, свербіж шкіри, фотодерматоз; рідко (0,01—0,1%) набряк Квінке шкіри обличчя та шиї, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла.
• З боку травної системи — часто (1—10%) диспепсія ; рідко (0,01—0,1%) нудота, блювота, болі в животі, порушення апетиту, запор або понос,, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця.
• З боку нервової системи — часто (1—10%) головний біль, запаморочення; рідко (0,01—0,1%) слабкість, парестезії, порушення настрою та сну, порушення рівноваги, шум у вухах, порушення смаку.
• З боку дихальної системи — часто кашель (1—10%); зрідка риніт, біль у грудній клітці.
• З боку серцево-судинної системи — часто (1—10%) тахікардія, гіпотензія; рідко (0,01—0,1%) аритмії, приступи стенокардії, інфаркт міокарду.
• З боку сечостатевої системи — часто (1—10%) почащення сечопуску; рідко (0,01—0,1%) порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.
• З боку опорно-рухової системи — рідко (0,01—0,1%) артралгії, міалгії, артрит.
• Зміни в лабораторних аналізах — рідко (менше 0,01%) гемолітична анемія, тромбоцитопенія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, нейтропенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності трансаміназ в крові.

Протипокази

Беназеприл протипоказаний при підвищеній чутливості до інгібіторів АПФ; ангіоневротичному набряку, пов'язаному із інгібіторами АПФ в анамнезі або спадковому ангіоневротичному набряку; при вагітності та годуванні грудьми. З обережністю застосовується препарат при печінковій та нирковій недостатності, у хворих системними захворюваннями сполучної тканини, первинному альдостеронізмі, стенозі гирла аорти або мітральному стенозі, при двобічному стенозі ниркових артерій чи однобічному у разі наявності однієї нирки, при недавно перенесеній трансплантації нирки, гіпертрофічній кардіоміопатії, вираженій серцевій недостатності, у хворих, що знаходяться на гемодіалізі, у хворих цукровим діабетом, хворих із вираженим церебральним атеросклерозом. Препарат не застосовується у дитячому віці.

Форми випуску

Беназеприл випускається у вигляді таблеток по 0,005; 0,01; 0,02 та 0,04 г. Станом на 2014 рік в Україні даний препарат не зареєстрований.

Застосування у ветеринарії

Беназеприл застосовується у ветеринарії під торговою назвою «Кардаліс™» (беназеприл у комбінації з спіронолактоном) для лікування серцевої недостатності у собак у вигляді таблеток по 2,5/20мг, 5/40мг та 10/80мг; «Фортекор™» у вигляді таблеток по 5 та 20 мг..

Джерела

• Беназеприл на сайті cardiolog.org [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)