Бахмутка

річка в Україні

Бахму́тка — річка в Донецькій області України, права притока Сіверського Дінця. Довжина 88 км, площа басейну 1 680 км². Скресає на початку березня, замерзає в грудні. Вода частково використовується для технічних потреб та на зрошення. На Бахмутці розташовані міста Бахмут, Сіверськ.

Бахмутка • Бахмут
Міст через р.Бахмутку у Сіверську.jpg
Річка Бахмутка на карті м. Бахмут
Бахмут (Bachmut).jpg
48°21′14″ пн. ш. 38°03′57″ сх. д. / 48.35390000002777811° пн. ш. 38.06610000002777383° сх. д. / 48.35390000002777811; 38.06610000002777383
Витік Горлівка
• координати 48°21′14″ пн. ш. 38°03′57″ сх. д. / 48.35390000002777811° пн. ш. 38.06610000002777383° сх. д. / 48.35390000002777811; 38.06610000002777383
Гирло Сіверський Донець, с. Дронівка
• координати 48°55′33″ пн. ш. 38°02′22″ сх. д. / 48.92610000002777326° пн. ш. 38.03970000002777851° сх. д. / 48.92610000002777326; 38.03970000002777851
Похил, м/км 2,1 ‰[1]
Басейн Басейн Дону
Країни: Flag of Ukraine.svg Україна[2]
Регіон Донецька область[2]
Довжина 88 км[1]
Площа басейну: 1680 км²[1]
Притоки: Кам'янка, Велика Ступка, Середня Ступка, Мокра Плітка і Васюківка
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 712958
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Водозбір БахмутуРедагувати

Бахмут (у гирлі — село Дронівка)

ЛегендиРедагувати

Легенда про скарб на дні річкиРедагувати

Люди, що живуть біля річки, переказують легенду про похований скарб на дні річки. Колись давно Бахмутка (стара назва — Бахмут) була ніби настільки повноводною, що по ній ходили судна. І буцімто там затонув корабель (або човен) із золотом. Опісля здобуття Україною незалежності одна іноземна фірма (з Японії[3]) пропонувала місцевій владі безкоштовно розчистити річку та зміцнити береги, але за однієї умови: все, що японці там знайдуть — належатиме їм. Місцева влада відмовилася, тим самим посилюючи правдоподібність легенди.

СвітлиниРедагувати

ЛітератураРедагувати

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 147. — (№ 2512).
  3. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967.
  4. Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 35

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Каталог річок УкраїниКиїв: 1957. — С. 147. — 192 с.
  2. а б GEOnet Names Server — 2018.
  3. Горловские клады. [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

ПосиланняРедагувати