Ба́хмутка або Ба́хмут[3] — річка в Донецькій області України, права притока Сіверського Донця. Довжина 88 км, площа басейну 1680 км². Скресає на початку березня, замерзає в грудні. Вода частково використовується для технічних потреб та на зрошення. На Бахмутці розташовані міста Бахмут, Сіверськ.

Бахмутка • Бахмут
Річка Бахмутка на карті м. Бахмут
48°21′14″ пн. ш. 38°03′58″ сх. д. / 48.3539° пн. ш. 38.0661° сх. д. / 48.3539; 38.0661
ВитікГорлівка
• координати48°21′14″ пн. ш. 38°03′58″ сх. д. / 48.3539° пн. ш. 38.0661° сх. д. / 48.3539; 38.0661
висота, м258 м.
ГирлоСіверський Донець, с. Дронівка
• координати48°55′34″ пн. ш. 38°02′23″ сх. д. / 48.9261° пн. ш. 38.0397° сх. д. / 48.9261; 38.0397
висота, м55 м.
Похил, м/км2,3 м/км.
Басейнбасейн Дону
Країни:Україна
РегіонДонецька область[1]
Довжина88 км[2]
Площа басейну:1680 км²[2]
Притоки:Кам'янка, Велика Ступка, Середня Ступка, Мокра Плітка і Васюківка
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Водозбір Бахмутки

ред.

Бахмут (у гирлі — село Дронівка)

Легенди

ред.

Легенда про скарб на дні річки

ред.

Люди, що живуть біля річки, переказують легенду про похований скарб на дні річки. Колись давно річка Бахмутка, що в старі часи звалася просто Бахмут, була ніби настільки повноводною, що по ній ходили кораблі. І буцімто там затонув корабель чи то великий човен із золотом. Опісля здобуття Україною незалежності одна японська фірма[4] пропонувала місцевій владі безкоштовно розчистити річку та зміцнити береги, але за однієї умови: все, що японці там знайдуть — належатиме їм. Місцева влада відмовилася, тим самим посилюючи правдоподібність легенди. Але ця легенда не є унікальною, ідентичні можна почути і в інших місцевостях, де є мілководні річки [5].

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. а б Каталог річок УкраїниКиїв: 1957. — С. 147. — 192 с.
  3. Каталог річок України / Г.І. Швець, Н.І. Дрозд, С.П. Левченко. — Київ : Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — С. 147, 156. — 3000 прим. Архівовано з джерела 21 грудня 2016
  4. Горловские клады. [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Скарб Інгулу

Література

ред.
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 147. — (№ 2512).
  3. «Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967.
  4. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 35.
  5. Савчук О. А. Походження гідроніма «БАХМУТ»: до питання нових джерел // Слобожанщина. Погляд у минуле. – Житомир: Вид: Євенок О. О., 2020. — 420 с. — С. 340 — 351.
  6. Котович В. В. Ойконімний простір України: ономастичний та лінгвокультурологічний аспекти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10. 02. 01 „Українська мова”. – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка; Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2020. — С. 248.

Посилання

ред.