Білогорівка (Бахмутський район)
Білого́рівка — село Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області в Україні. Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить автошляхом Т 1302.
село Білогорівка | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Донецька область |
Район | Бахмутський район |
Тер. громада | Соледарська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14020090040035720 ![]() |
Облікова картка | Білогорівка |
Основні дані | |
Населення | 134 |
Поштовий індекс | 84542 |
Телефонний код | +380 6274 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°43′59″ пн. ш. 38°12′56″ сх. д. / 48.73306° пн. ш. 38.21556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
132 м |
Водойми | р. Суха |
Відстань до обласного центру |
106 км |
Відстань до районного центру |
25,7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 84542, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Соледар, вул. Паркова, 3а |
Сільський голова | Безсмертна Лариса Вікторівна |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Історія
ред.За даними 1859 року — село Білогірське, панське село, над річкою Суха Плотва́, 18 господарських дворів, 156 осіб.[1]
Інша назва селища - Яблунське (д. Яблонская). Так його в народі називали і дотепер. Та й навіть в переліку населених пунктів Бахму́тського повіту за 1911 р., в Комишуваській волості числиться село Білогорівка (Яблунське), де вже налічувалось 55 дворів, 832 душі, і навіть вказано розряд селян - «бывшие помещичьи». [2]
За радянських часів місцеві мешканці могли спостерігати, як на річці Суха Плотва будують невеличку греблю, внаслідок якого, згодом, був утворений ставок, який в народі називали «Яблунський ставок».
26 травня 1948 року над селом промчав смерч, діаметр якого в основі становив близько 30 м. Смерч обрушився на пасажирський потяг та скинув 7 вагонів із полотна залізниці.[3]
Російсько-українська війна
ред.Станом на початок травня 2022 року відрізок дороги Т 1302 Лисичанськ — Бахмут став відігравати стратегічно важливу роль, адже це єдиний шлях, що сполучав вільні населені пункти Луганської області з рештою країни[4].
25 травня 2022 року російським загарбникам вдалось вийти на трасу Бахмут — Лисичанськ у районі сіл Нагірне та Білогорівка. Росіяни прагнули закріпитись та розширити зону прориву задля досягнення оперативного оточення українських військ у районах Сєвєродонецька та Лисичанська, адже залишався тільки один другорядний шлях постачання[5].
7 лютого 2023 року окупанти обстріляли село[6]
Примітки
ред.- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Список населенных мест Бахмутского уезда Екатеринославской губернии... - Оценоч.-стат. отд-ние Екатериносл. губ. зем. управы (рос.). 1911.
- ↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- ↑ На Луганщині точаться запеклі бої за «дорогу життя». Укрінформ. 9 травня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Окупанти прорвали українську оборону в районі Попасної. Ukrainian Military Pages. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Оперативна інформація станом на 06.00 08.02.2023 щодо російського вторгнення. Facebook. Генеральний штаб ЗСУ. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 7 листопада 2023. Процитовано 7 листопада 2023.