Свято-Покровське

село Сіверської міської громади Бахмутського району Донецької області

Свя́то-Покро́вське (за радянської окупації і до 2016 — Кірове) — село Сіверської міської громади Бахмутського району Донецької області, Україна на річці Суха.

село Свято-Покровське
Вигляд на село
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Бахмутський район
Громада Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA14020070060097228
Облікова картка Свято-Покровське 
Основні дані
Колишня назва Кірове (до 2016 року[1])
Населення 426 (01.01. 2016 р.)
Площа 2.39 км²
Густота населення 178.2 осіб/км²
Поштовий індекс 84526
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°49′47″ пн. ш. 38°03′23″ сх. д. / 48.82972° пн. ш. 38.05639° сх. д. / 48.82972; 38.05639Координати: 48°49′47″ пн. ш. 38°03′23″ сх. д. / 48.82972° пн. ш. 38.05639° сх. д. / 48.82972; 38.05639
Середня висота
над рівнем моря
78 м
Водойми Суха
Відстань до
обласного центру
95,2 км
Місцева влада
Адреса ради 84526, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Різниківка, вул. Центральна, 46
Карта
Свято-Покровське. Карта розташування: Україна
Свято-Покровське
Свято-Покровське
Свято-Покровське. Карта розташування: Донецька область
Свято-Покровське
Свято-Покровське
Мапа
Мапа

CMNS: Свято-Покровське у Вікісховищі

Історія ред.

Історична назва села — Селимівка.

Селимівка (Шахове) — колишнє власницьке село при річках Бахмут і Суха за 75 верст від повітового міста. Центр Селимівської волості Ізюмського повіту Харківської губернії, яка складалася з 14 поселень, 12 сільських громад.

Перше документальні відомості про поселення в цій місцевості зазначені в "Достоверной ландкарте…" 1749 року де на місці Селимівки позначено хутір.[2] На історичній мапі 1792 року "Карта Екатеринославскаго намѣстничества" тут нанесено поселення Божедарівка[3]

Наприкінці XVIII сторіччя село належить майору Олександром Шаховим та має назву Селимівка. В 1795 р. в Селимівці побудована дерев'яна церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці. На березі річки Сухої зведено панський дерев'яний будинок на кам'яному фундаменті, тут же улаштований ставок з водяним млином і винокурний завод (на рік 300 відер гарячого вина). В маєтку щорічно проходили три ярмарки, на яких продавались селянські вироби, рогата худоба.

В середині XIX ст. Селимівка належить штабс-ротмістру Івану Шахову. В 1856 р. він вирішив звести нову кам'яну церкву в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці, бо стара дерев'яна значно занепала. На початку 1865 р. будівництво церкви було завершено.[4]

За даними довідника "Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года. Харьковская губернія" — Селимівка село при протоці Сухом, відстань від повітового міста — 85 верст, кількість дворів — 217, мешканців — 524 особи чоловічої статі, 589 осіб жіночої статі, церква православна - 1, ярмарок - 2, завод цегельний.[5]

В 1865 р. І. Шахов продає маєток графу Стенбоку.

Станом на 1885 рік в Селимівці рахується 1030 осіб, 198 дворів, православна церква, школа, лавка, щорічні ярмарки: 1 жовтня та 9 березня, завод цегельний.[6]

За даними перепису населених пунктів Артемівського округу 1926 р., до Селимівської сільської ради належали: с. Селимівка, х. Кузьминівка.[7]

Село Кірове було внесене до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[8]. Село було перейменовано постановою Верховної Ради від 4 лютого 2016 року на Свято-Покровське[9]. Ідея сучасної назви села належить місцевому фермеру, якому захотілося назвати село за назвою сільського православного храму.

Цікаві факти ред.

На північній околиці села Свято-Покровське, по лівому берегу р. Суха знаходиться ботанічний заказник місцевого значення "Крейдяна рослинність у с. Свято-Покровське"

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. http://www.golos.com.ua/article/264378
  2. dostovernaya_landkarta_1749.jpg. Google Docs. Процитовано 1 серпня 2023. 
  3. Карта Екатеринославского намесничества. 
  4. Селимовка и Дроновка. Откуда Родом (рос.). 24 жовтня 2016. Процитовано 1 серпня 2023. 
  5. Харьковская губерния. Список населенных мест по сведениям 1864 года. 1869. 
  6. ВОЛОСТИ И ВАЖНЕЙШИЕ СЕЛЕНИЯ ЕВРОПЕЙСКОЙ РОССИИ. resource.history.org.ua. Процитовано 19 липня 2023. 
  7. Istoriya_ATD_Donetskoy_oblasti_1919-2000.pdf. www.docdroid.net (англ.). Процитовано 16 липня 2023. 
  8. Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 11 липня 2023. 
  9. Постанова Верховної Ради України від 04.02.2016 № 984-VIII Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 24 лютого 2016.