Артур Комптон

американський фізик, нобелівський лауреат (1927)

Арту́р Го́ллі Ко́мптон (англ. Arthur Holly Compton; 10 вересня 1892 — 15 березня 1962) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 року.

Нобелівська премія з фізики (1927) Артур Комптон
англ. Arthur Holly Compton
Артур Комптон у 1927 році
Артур Комптон у 1927 році
Артур Комптон у 1927 році
Ім'я при народженні англ. Arthur Holly Compton
Народився 10 вересня 1892(1892-09-10)
Вустер, Огайо, США[1]
Помер 15 березня 1962(1962-03-15) (69 років)
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США[1]
·геморагічний інсульт
Поховання Wooster Cemeteryd[2]
Місце проживання США
Країна США США
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-теоретик, фізик-ядерник
Alma mater Вустерський коледж, Принстонський університет
Галузь Фізика
Заклад Чиказький університет
Вашингтонський університет в Сент-Луїсі
Массачусетський технологічний інститут
Посада член радиd і член радиd
Вчителі Оуен Віланс Річардсон
Відомі учні Вінстон Бостік
Аспіранти, докторанти Луїс Волтер Альварес[3]
Вінстон Бостік
Piara Singh Gilld
Robert S. Shanklandd
Darol Fromand
Francis Rudolph Shonkad
Членство Прусська академія наук
Леопольдина
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія деї Лінчеї
Американське філософське товариство[4]
AAAS[4]
Американське фізичне товариство[4]
Нідерландська королівська академія наук
Національна академія наук США
Відомий завдяки: ефект Комптона
Брати, сестри Карл Комптон
У шлюбі з Betty Charity McCloskeyd
Нагороди
Автограф

CMNS: Артур Комптон у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в місті Вустер, штат Огайо, США в академічній сім'ї. Його батько був деканом Вустерського коледжу, старші брати стали згодом президентами університетів.

Після здобуття ступеня бакалавра у Вустерському коледжі (1913) Артур Комптон продовжив навчання у Принстонському університеті й став магістром у 1914 році. Через два роки він захистив у Принстоні дисертацію і здобув ступінь доктора філософії.

З 1918 року вивчав рентгенівське випромінювання. У 1922 році виявив і дав теоретичне обґрунтування ефекту зміни довжини хвилі рентгенівського випромінювання унаслідок розсіяння його електронами речовини, чим довів існування фотона. За це відкриття Комптон був нагороджений Нобелівською премією, а відкрите явище отримало назву ефекту Комптона.

У 1926 році отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за дослідження рентгенівського випромінювання.

 
Урановий комітет S-1, 1942
Артур Комптон — крайній праворуч

У 1941 році, разом з Ваннавером Бушем, головою військового Офісу наукових досліджень і розвитку (OSRD), і Ернестом Лоренсом, винахідником циклотрона, Комптон допоміг прийняти у керівництво американську програму розробки атомної бомби. Комптон був головою Уранового комітету S-1, який був відповідальний за дослідження властивостей і виробництва урану. У 1942 році Комптон призначив Роберта Оппенгеймера головним теоретиком комітету. Влітку 1942 року робота комітету була підпорядкована армії та стала Мангеттенським проєктом.

Негайно після нападу Японії на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року Комптон отримав підтримку плану цілеспрямованих досліджень плутонію у Чиказькому університеті з амбіційною метою створити першу атомну бомбу до січня 1945 року. Реалізація проєкту зайняла лише на шість місяців більше запланованого терміну. «Металургійна лабораторія» або «Мет Лаб» — ім'я для прикриття об'єкта Комптона. Його завданнями були перетворення урану на плутоній в уранових збірках, здатних підтримувати ланцюгову реакцію, знаходження шляхів відокремлення плутонію від урану та проєктування бомби. У грудні 1942 року під університетським стадіоном «Поле Стегга» група вчених «Мет Лаб» під керівництвом Енріко Фермі отримала ланцюгову реакцію здатну до самопідтримки в першому у світі ядерному реакторі. Комптон до кінця війни був видатним науковим радником і адміністратором.

З 1946 по 1953 рік Артур Комптон був президентом Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, й продовжував працювати в університеті до відставки у 1961 році.

Примітки ред.

  1. а б Комптон Артур Холли // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Find a Grave — 1996.
  3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. а б в NNDB — 2002.

Посилання ред.