Ернест Орландо Лоуренс

американський фізик, творець першого циклотрона

Ернест Орландо Лоуренс (англ. Ernest Orlando Lawrence; 8 серпня 1901, Кентон, Південна Дакота, США — 27 серпня 1958, Пало-Альто, Каліфорнія, США) — американський фізик, творець першого циклотрона, за що був удостоєний Нобелівської премії 1939 — «За винахід і створення циклотрона, за досягнуті за його допомогою результати, особливо за отримання штучних радіоактивних елементів».

Ернест Орландо Лоуренс
англ. Ernest Orlando Lawrence
Ім'я при народженніангл. Ernest Orlando Lawrence
Народився8 серпня 1901(1901-08-08)[1][2][…]
Кантон, Південна Дакота, США[4][5][6]
Помер27 серпня 1958(1958-08-27)[7][8][…] (57 років)
Пало-Альто, Каліфорнія, США[10][11][…]
ПохованняChapel of Memories Columbarium and Mausoleumd[13]
Місце проживанняБерклі
США
КраїнаСША США
Діяльністьфізик, фізик-ядерник, викладач університету
Alma materУніверситет Південної Дакоти
Університет Міннесоти
Єльський університет
Галузьядерна фізика
ЗакладЄльський університет
Університет Каліфорнії, Берклі
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникWilliam Francis Gray Swannd
Відомі учніЕдвін Макміллан
Аспіранти, докторантиEdward J. Lofgrend
M. Stanley Livingstond
Ву Цзяньсюн
Роберт Ратбун Вілсон
Kenneth Ross MacKenzied
David H. Sloand
John Reginald Richardsond
Milton G. Whited[14]
ЧленствоШведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Академія наук СРСР
Індійська національна академія наук
Національна академія наук США
Відомий завдяки:винахід циклотрону
Брати, сестриДжон Лоуренс
У шлюбі зMary K. Blumerd
Нагороди
Автограф

Випускник Університету Південної Дакоти та Університету Міннесоти, Лоуренс отримав ступінь доктора філософії з фізики в Єльському університеті в 1925 році. У 1928 році був найнятий доцентом фізики в Каліфорнійському університеті в Берклі, ставши там наймолодшим повним професором через два роки. Одного вечора в бібліотеці Лоуренс був заінтригований схемою прискорювача, який виробляв частинки високої енергії. Розмірковував над тим, як його можна зробити компактним, і придумав круглу прискорювальну камеру між полюсами електромагніту. Результатом став перший циклотрон.

Університет Каліфорнії, Берклі, 29 березня 1940. Зліва направо: Ернест О. Лоуренс, Артур Г. Комптон, Веннівер Буш, Джеймс Б. Конант, Карл Т. Комптон та Альфред Л. Луміс

Лоуренс продовжив будівництво серії все більших і дорожчих циклотронів. Його радіаційна лабораторія стала офіційним відділом Каліфорнійського університету в 1936 році, а Лоуренс став її директором. На додаток до використання циклотрона для фізики, Лоуренс також підтримував його використання в дослідженнях медичного використання радіоізотопів. Під час Другої світової війни Лоуренс розробив електромагнітне розділення ізотопів у радіаційній лабораторії. Використовував пристрої, відомі як калютрони, гібрид стандартного лабораторного мас-спектрометра та циклотрона. Величезний завод електромагнітного розділення був побудований в Оук-Рідж, штат Теннессі, який отримав назву Y-12. Процес був неефективним, але спрацював.

Малюнок циклотрона у патентній заявці (U.S. Patent 1948384)

Після війни Лоуренс широко агітував за державне спонсорство великих наукових програм і був рішучим прихильником «Великої науки» з її вимогами до великих машин і великих грошей. Лоуренс рішуче підтримав кампанію Едварда Теллера щодо другої лабораторії ядерної зброї, яку Лоуренс розмістив у Ліверморі, Каліфорнія. Після його смерті регенти Каліфорнійського університету перейменували Ліверморську національну лабораторію Лоуренса та Національну лабораторію Лоуренса Берклі на його честь. Хімічний елемент номер 103 був названий на його честь лоуренцієм після відкриття в Берклі в 1961 році.

Відомий дослідженнями у ядерній фізиці, роботами із створення атомної бомби (Мангеттенський проєкт). Створив калютрон, спеціалізований мас-спектрограф, потрібний для розділення ізотопів урану.

Ім'ям Лоуренса названо 103-й хімічний елемент Лоуренсій.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.