Вікіпедія

Ареса

річка в Білорусі

Ареса
Річка Ареса поблизу міста Любань
52°33′01″ пн. ш. 28°45′02″ сх. д. / 52.550542000027775202° пн. ш. 28.750695000027779002° сх. д. / 52.550542000027775202; 28.750695000027779002
Витіксело Левки
(Стародорозький район) [1]
• координати53°12′06″ пн. ш. 28°01′32″ сх. д. / 53.2018000° пн. ш. 28.0256000° сх. д. / 53.2018000; 28.0256000
• висота, м157,7 м [1]
Гирлорічка Птич
село Бубнівка
(Октябрський район) [1]
• координати52°33′36″ пн. ш. 28°45′02″ сх. д. / 52.5601000° пн. ш. 28.7506000° сх. д. / 52.5601000; 28.7506000
• висота, м125,0 м [1]
Похил, м/км0,26 м/км
БасейнПтич → Прип'ять → Дніпро → Чорне море
Країни:Білорусь Білорусь
Прирічкові країни:Білорусь Білорусь
size Мінська область
size Гомельська область
РегіонМінська область
Гомельська область
Довжина128 км
Площа басейну:3 620 км²
Середньорічний стік16,7 м³/с (в гирлі) [2]
Притоки:праві: Освиця, Добринський канал, Талиця
ліві: Солан, Нешчанка, Чабуський канал, Славковицько-Яминський канал
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ареса, Раса (біл. Арэса, Раса) — річка в центральні Білорусі на території Стародорозького, Любанського районів Мінської області та Октябрського району Гомельської області, права притока річки Птич (басейн Прип'яті→Дніпра). Належить до водного басейну Чорного моря.

Географія

ред.

Річка починає свій витік за 2 км на південний захід від села Левки Стародорозького району, тече в південному напрямку, а після села Веречегощ — в південно-східному, по території Любанського та Октябрського районів — Центральноберезинською рівниною, а в нижній течії — Прип'ятським Поліссям і на південно-східній околиці села Бубнівка (Октябрський район) впадає у річку Птич, на 79-му км від впадіння її у Прип'ять.[3] Довжина річки — 128 км, площа басейну — 3 620 км². Витрата води у гирлі — 16,7 м³/с.

Долина майже на всьому протязі невиразна, місцями шириною 0,3-1 км. Заплава в основному двостороння, нижче села Подоресьє її ширина становить від 0,1 до 1,0 км. Русло майже на всьому протязі каналізоване, шириною 5-10 м у верхів'ї та до 30-35 м — у нижній течії. Зустрічаються невеликі, затоплювані піщані острови.

Живлення річки змішане, переважно снігове. Весняна повінь починається в 2-й декаді березня і триває 40-80 днів, при цьому затоплюються великі простори басейну, в тому числі осушені болота. Максимальна витрата води на спостережній станції біля села Андріївка (12 км від гирла) відзначена у 1931 році — 301 м³/с , найменша у 1927 — 2,14 м³/с, середня — 15,9 м³/с.[4] Літньо-осіння межень триває близько 5 місяців. Річка замерзає у 2-й половині грудня, льодохід — у 2-й декаді березня. У верхній течії, за 7 км на північ від міста Любань, русло зарегульоване Любанським водосховищем, що входить до Ареської меліоративної системи та суттєво впливає на гідрологічний режим річки, оскільки затримує води весняного паводку (65 млн. м³). На ряді осушувальних каналів встановлені шлюзи-регулятори. Режим річки вивчався на 5 постах, один із них — біля с. Андріївка є діючим.[3]

Рельєф водозбору в північній частині низькогорбистий в поєднанні з рівнинним, на півдні — плоский. Ліси змішані, сильно заболочені. Переважають хвойні породи. Серед боліт лівобережжя зустрічаються озера, найбільше з них — озеро Вечеря (3,24 км²).

Річка отримала широку популярність після опублікування у 1933 році поеми Янки Купали «Над ракою Арэсай».

Притоки

ред.

Річка Ареса на своєму шляху приймає воду кількох десятків різноманітних приток, каналів та струмків. Найбільші із них (від витоку до гирла):[5][6]

Населенні пункти

ред.

На берегах річки розташовані такі найбільші населенні пункти (від витоку до гирла): села Подоросся, Верхутине, місто Любань, села Сорочі, Редковичі, Ніжин, Калинівка, Малі Городятичі, Червона Слобода, Андріївка.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Річка Ареса на Maps.Vlasenko.net. витік, гирло
  2. ↑ Бєлорусский Посєйдон: Рака Ареса. [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] (біл.)
  3. ↑ а б Гидрографическая характеристика рек Беларуси. Река Оресса [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Річка Ареса // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  5. ↑ Бєлорусский Посєйдон: Реки Беларуси [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]. (біл.)
  6. ↑ Реки Витебской области [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

ред.
  • Блакитна книга Білорусі / Н. А. Дзисько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та інш. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 224. — ISBN 5-85700-133-1. (біл.)
  • Бєлорусский Посєйдон: Рака Арэса. Процитовано: 2013-12-27 (біл.)
  • Річка Ареса [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] на FishTour.by. Процитовано: 2013-12-27 (рос.)
  • Аркуш карти N-35-105 Старые Дороги. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1984 р. (рос.) (квадрат 96х68)
  • Аркуш карти N-35-117 Любань. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1981 р. (рос.)
  • Аркуш карти N-35-129 Ветчин. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
  • Аркуш карти N-35-130 Октябрьский. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.) (квадрат 26х18)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ареса&oldid=39316833