Анілін

Анілі́н — C₆H₅NH₂ органічна сполука, найпростіший ароматичний амін. Безбарвна рідина, малорозчинна у воді, змішується зі спиртом, ефіром, бензеном; під впливом повітря швидко темніє, стає коричневою. Пара його отруйна.

Анілін
Систематична назва	феніламін
Інші назви	амінобензол, бензамін
Ідентифікатори
Номер CAS	62-53-3
Номер EINECS	200-539-3
DrugBank	06728
KEGG	C00292
ChEBI	17296 і 22562
RTECS	BW6650000
SMILES	C1=CC=C(C=C1)N
InChI	1S/C6H7N/c7-6-4-2-1-3-5-6/h1-5H,7H2
Номер Бельштейна	605631
Номер Гмеліна	2796
Властивості
Молекулярна формула	C6H5NH2
Молярна маса	93,13 г/моль
Густина	1,0217 г/см3
Тпл	−6,3 °C (20.7 °F; 266,8 K)
Ткип	184,13 °C (363,43 °F; 457,28 K)
Розчинність (вода)	3,6 г/100 мл
Розчинність (циклогексан)	66,7 (30,8°C)
Діелектрична проникність (ε)	6,89
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Синтез

Синтезував амінобензол 1842 року видатний російський хімік Микола Зінін відновленням нітробензолу сірчистим амонієм (реакція Зініна). Зараз анілін одержують відновленням нітробензолу шляхом нагрівання з чавунними стружками і соляною кислотою. Велику кількість аніліну синтезують на Рубіжанському хімічному комбінаті.

Хімічні властивості

Амінобензол утворює солі з мінеральними кислотами:

$\mathrm {C_{6}H_{5}NH_{2}+HCl\longrightarrow C_{6}H_{5}NH_{3}^{+}Cl^{-}}$

Під дією нітритної кислоти на солі аніліну утворюються діазосполуки, які широко застосовують у виробництві барвників.

Застосовується також у виробництві фармацевтичних препаратів, вибухових речовин, полімерів, прискорювачів вулканізації каучуку.

Якісні реакції на анілін:

• взаємодія з хлорним вапном.
• окиснення хромовою сумішшю.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Чичибабин А. Е. Основные начала органической химии. Изд. 6, т. 2. М., 1958.