Андріївка (Михайло-Коцюбинська селищна громада)

Чернігівський район

Андрі́ївка — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 879 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Андріївська сільська рада.

село Андріївка
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Михайло-Коцюбинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100250020057602
Облікова картка Андріївка 
Основні дані
Засноване 1689
Перша згадка 1689 (335 років)[1]
Населення 879
Площа 5,484 км²
Густота населення 160,28 осіб/км²
Поштовий індекс 15560
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°24′8″ пн. ш. 31°1′2″ сх. д. / 51.40222° пн. ш. 31.01722° сх. д. / 51.40222; 31.01722
Середня висота
над рівнем моря
127 м
Водойми р. Балин
Відстань до
обласного центру
27 км
Найближча залізнична станція Жидиничі
Відстань до
залізничної станції
17 км
Місцева влада
Адреса ради 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Андріївка. Карта розташування: Україна
Андріївка
Андріївка
Андріївка. Карта розташування: Чернігівська область
Андріївка
Андріївка
Мапа
Мапа

CMNS: Андріївка у Вікісховищі

Розташоване на річці Балин (права притока Верпепо), за 27 км від Чернігова і за 17 км від залізничної станція Жидиничі. В селі знаходяться Андріївські озера.

Історія

ред.

Давнє поселення Худча (Ходча) княжого часу на р.Верепут ( витікає з урочища Хутча). Назва урочища Рим свідчить про поселення першої сівери.

На річці був млин і гребля Царувка (згадується вперше у 1690 р.). В 16 ст. тут проходив московський кордон (хутір Царівка). За місцевим переказом сюди у ліси посилали царі москалів для освоєння прикордонних лісових форпостів. Перша письмова згадка про село припадає на 1689 р., одночасно була і Андріївська слобідка на іншому березі річки.

У добу Гетьманщини входило до складу Слабинської сотні Чернігівського полку (1651—1782).

У 1731р. — церква, школа, шинок, маєтність Семена Лизогуба.

У 1780-тих роках у сільському маєтку Марфи Лизогуб жив і працював відомий український історик Олександр Ріґельман. Тут же він помер і похований 1789. Він збудував кам’яний Михайлівський храм, автор двохтомної книги «Літописна повість про Малу Русь, її народ і козаків взагалі» з 27 рисунками. 1781р. — Рігельману належало 58 посполитих хат із 104 сільських хат. На р. Балин Рігельман створив штучний острів з містком з альтанками. У слободі по другій стороні р. Верпуть із 55 хат 48 хат належало монастирю. Хутори Царовка і Тризничовка (Тризни) — 9 хат. На винокурні В. Рігельмана у 1902 р. працювало 12 робітників.

За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 1251 особа (633 чоловічої статі та 618 — жіночої), налічувалось 210 дворових господарств, існувала православна церква й винокурний завод[2].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Слабинської волості мешкало 2038 осіб налічувалось 362 дворових господарства, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 21 вітряний млин, 2 маслобійних і цегельний заводи[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2818 осіб (1419 чоловічої статі та 1399 — жіночої), з яких 2763 — православної віри[4].

У 1924 р. — 705 дворів і 3274 жителі. Загинули від голоду 1933 р. за офіційними даними 94 людини.

1973 р. — 613 дворів і 1619 жителів.

Кутки — Андріївка, Слобода, Царьовка; урочище — Рим; озерця – круги Тисів, Тарасів, Бойков, Кохнов.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[6].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними [7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 846 96.25%
російська 28 3.19%
білоруська 3 0.34%
вірменська 2 0.22%
Усього 879 100%

Сучасність

ред.

Зелений туризм

ред.
 
Садиба «Андріївські озера»

В селі діє туристичний комплекс зеленого туризму — «Андріївські озера». Це сімейний бізнес Карпачових, які розпочали цим займатися 6 років тому. На 2014 рік садиба може розмістити до 20 чоловік взимку і до 50 влітку. Є і комфортабельні номери із всіма зручностями і вищою ціною, так і дуже прості, спартанські номери в дерев'яних будиночках за мінімальну ціну. До послуг відпочиваючих пляж на березі озер, а також різноманітна культурна програма, серед якої і походи в ліс з цікавими розповідями про місцеву флору і фауну, і ліпка з глини. Тут же, у садибі, є чимало предметів старовини і побуту української культури — дерев'яні колеса, прялки, інші знаряддя. З цього всього етнографічного матеріалу планується зробити майбутній музей. Ну і, звістно, ж баня![8]

Відомі мешканці

ред.
  • Олександр Ріґельман, український історик доби Гетьманщини;
  • Мурахтов Павло Кузьмич (1918—1943) — Герой Радянського Союзу, загинув при визволенні села.[9]
  • Коновал Михайло Трохимович (1895 р.н.)– народився в с. Андріївка, професор, працював директором Ботанічного саду в м. Києві.
  • Мнівець Михайло Леонович (1903 р.н.)– народився в с. Андріївка, професор, полковник, викладач Московської військової Академії.
  • Гапшенко Михайло Сергійович (05.11.1936 р.н.) — механізатор, нагороджений Золотою медаллю ВДНГ «За досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР в 1976 р.».
  • Дорошок Василь Миколайович (18.02.1948 р.н.) — голова колгоспу ім. Леніна (1976—1982), нагороджений орденом Трудового Червоного прапора, золотою та бронзовою медалями ВДНГ СРСР, працює начальником інспекції державного технічного нагляду Чернігівської облдержадміністрації.
  • Шевченко Віктор Кирилович (17.02.1949 р.н.) — працював головним інженером колгоспу ім. Леніна, лауреат Всесоюзного огляду науково-технічної творчості молоді (1974), голова колгоспу ім. Леніна (1982—1985), працював другим секретарем Чернігівського райкому партії (1985—1991), з 1991 р. працює директором районному центрі зайнятості.
  • Падій Віктор Васильович (11.03.1959 р.н.) — Заслужений працівник сільського господарства (1999), голова колгоспу в Андріївці (1992—2001), з 2001 р. — голова Чернігівської райспоживспілки.

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Історія села Андріївка Чернігівського району Чернігівської області. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 8 лютого 2020.
  2. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 158)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-260. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Невгамовний Карпачов та його ноу-хау [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.], сайт город.сн.юа, 6 січня 2015 14:56
  9. Андріївка [Архівовано 10 квітня 2017 у Wayback Machine.], Історія сіл району на сайті Чернігівської районної ЦБС