Відкрити головне меню

Гео́ргій (Юрій) Ле́вович Андру́зький (*́26 травня (7 червня) 1827(18270607)  с. Вечірки Пирятинського повіту Полтавської губернії Російської імперії (нині Пирятинського р-ну Полтавської області України) — ?) — український громадський діяч, поет, учений. Член Кирило-Мефодіївського товариства, належав до революційно-демократичного крила, очолюваного Тарасом Шевченком.

Андру́зький Гео́ргій Ле́вович
Народився 26 травня (7 червня) 1827
с. Вечірки, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Російська імперія
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Місце проживання
Діяльність політолог, поет
Галузь правознавець
Відомий завдяки участь у Кирило-Мефодіївському братстві, автор «Начерків Конституції Республіки»
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Членство Кирило-Мефодіївське товариство

БіографіяРедагувати

Народився у багатодітній сім'ї дрібного поміщика, відставного майора.

Після навчання у шляхетному пансіоні Першої Київської гімназії 1845 року вступив до Київського університету Св. Володимира на юридичний факультет.

Від 1846 року почав брати участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства, де був наймолодшим. Досліджуючи політико-правові питання написав два проекти Конституції: «Проект досягнення можливого ступеня рівності і свободи (переважно в слов'янських землях)» та «Ідеал держави».

  • 30 березня 1847 заарештований. Обидва проекти, а також зошит віршів були долучені до справи. Висланий під нагляд поліції до Казані, з правом вступу до Казанського університету. У грудні 1847 виключений за непокору начальству[1].
  • Переведений (1848) до Олонецької губернії, до Петрозаводська, де служив канцеляристом.

Під час несподіваного обшуку жандарми знайшли 14 зошитів з записами. Серед них був останній варіант Конституції — «Начерки Конституції Республіки»[2], де пропонувалося створити федерацію слов'янських народів — Слов'янські Сполучені Штати без Росії. Слов'янська республіка рівноправних штатів з центром у Києві мала включати 7 автономій зі своїми президентами: 1) Україна з Галичиною, Чорномор'ям та Кримом; 2) Польща з Познанню, Литвою і Жмуддю; 3) Бессарабія з Молдавією і Валахією; 4) Остзея; 5) Сербія; 6) Болгарія; 7) Дон. Це була оригінальна і смілива думка: відновлення Гетьманщини, якщо можна — окремо, якщо ні — в Слов'янщині. Серед записів був такий: «Щоб створити Україну, необхідно зруйнувати Росію».[3]. Губернатор М. Писарєв доносив шефу жандармів графу О. Ф. Орлову: «Андрузский, как упорный малоросс, остался при тех же нелепых и преступных мыслях, которые обнаруживал в учрежденной в 1847 году под начальством Вашим комиссии, в которой я имел честь находиться»[4].

  • У липні 1854, під час нападу на монастир англо-французької ескадри, Г. Андрузький відзначився хоробрістю і в нагороду був переведений до Архангельська, де служив у канцелярії Архангельської палати кримінального і цивільного суду (1854—1857).
  • 1857—1864 перебував в Україні під наглядом поліції. Служив у Полтавському окружному суді.
  • 1864 p. його ім'я згадувалося в зв'язку з порушенням питання про зняття нагляду поліції.

Як прожив останні роки і коли помер — невідомо.

Автор «Начерків Конституції Республіки» (1850) та поетичних творів. Під впливом Т. Шевченка, що з ним познайомився влітку 1846 у Києві, писав вірші, в яких відобразив долю закріпаченої України («Не плачте, ріднесенька мамо», «Україна» та інші).

Вшанування пам'ятіРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Кузьміна 3. М. Шевченко і Андрузький (з додатком віршів Андрузького). В кн.: Збірник праць п'ятої наукової шевченківської конференції. — К., 1957.
  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
  • Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII — початок XX століття. — Полтава: Оріяна, 2003. — 264 с.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати