Ананьєв Іван Федорович

Іва́н Фе́дорович Ана́ньєв (нар. 1910 — пом. 21 листопада 1944) — кулеметник 1-ї кулеметної роти 572-го стрілецького Бухарестського полку 233-ї стрілецької Кременчуцько-Знам'янської дивізії 57-ї армії 3-го Українського фронту, рядовий, Герой Радянського Союзу (1945).

Ананьєв Іван Федорович
Народження	квітень 1910 Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	20 листопада 1944(1944-11-20) (34 роки) Югославія
Поховання	Угорщина
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1943–1944
Звання	рядовий
Формування	233-тя стрілецька дивізія
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився в квітні 1910 року в селі Знам'янка Друга (тепер місто Знам'янка) Кіровоградської області. Українець. Член ВКП(б) з 1944 року.

Після закінчення початкової школи працював на залізничній станції, в Знам'янському лісництві.

У 1930—1933 роках проходив військову службу в Червоній Армії. Вдруге призваний у 1939 році. Брав участь в польському поході РСЧА, у Радянсько-фінській війні.

В період з серпня 1941 по грудень 1943 року перебував на тимчасово окупованій території. Входив до складу підпільно-диверсійної групи «За Батьківщину», що підтримувала зв'язок з партизанським загоном І. І. Нечаєва.

Після звільнення Знам'янки призваний до Червоної Армії та направлений у 572-й стрілецький полк 233-ї стрілецької дивізії. За участь в боях по розгрому кіровоградського угруповання противника нагороджений медаллю «За відвагу». У складі військ 2-го Українського фронту брав участь в Корсунь-Шевченківській та Умансько-Ботошанській наступальних операціях.

У бою поблизу міста Дубосари 1 травня 1944 року під час відбиття ворожої атаки зайняв місце біля станкового кулемета, обслуга якого вибула зі строю, й влучним вогнем знищив 14 солдат противника. Отримавши поранення, не полишив поле бою, продовжував відбивати атаку ворога. За цей бій був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.

В подальшому брав участь в боях на території Румунії, Болгарії, Югославії. Особливо відзначився під час захоплення плацдарму на правому березі Дунаю в районі порту Батина (Угорщина). Протягом 12-13 листопада 1944 року відбив тринадцять німецьких контратак, особисто знищивши при цьому 35 німців.

20 листопада 1944 року після артилерійсьго обстрілу, радянські війська штурмом захопили висоту 205.0. Перебуваючи на південно-західному схилі висоти, рядовий Ананьєв вогнем зі станкового кулемета підтримував наступ піхоти. Попри поранення у праве плече, продовжував вести вогонь.

Загинув від кулі ворожого снайпера 21 листопада 1944 року. Похований поблизу церкви села Батина в Угорщині.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за мужність, відвагу та героїзм, виявлені в боротьбі з німецькими загарбниками, червоноармійцеві Ананьєву Івану Федоровичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Нагороди

• Золота Зірка Героя Радянського Союзу (24.03.1945).
• Орден Леніна (24.03.1945).
• Орден Слави 3-го ступеня (31.05.1944).
• Медаль «За відвагу» (27.01.1944).

Пам'ять

Ім'ям І. Ф. Ананьєва названо вулицю в місті Знам'янка. На будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку.

Література

• Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області» — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 23-25.