Амфіціонові
Амфіціонові або амфіціоніди (Amphicyonidae) — вимерла родина хижих ссавців з підряду псовидих.
| † Амфіціонові | |
|---|---|
| |
| Скелет Amphicyon ingens | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Псовиді (Caniformia) |
| Родина: | †Амфіціонові (Amphicyonidae) Haeckel, 1886 |
| Підродини | |
 Вікісховище: Amphicyonidae
| |
Родина виникла у Північній Америці у середньому еоцені (близько 45 млн. років років тому), поширилися в Європі наприкінці еоцену (35 млн. років), з'явилися в Азії та Африці — в ранньому міоцені (23 млн. років) і проіснувала до верхнього міоцену (9 млн років тому).
Опис
ред.Зовні амфіціонові нагадували щось середнє між ведмедями і псами, через що англійською вони називаються Bear dogs — "ведмедепси" або "собаковедмеді". Раніше серед науковців не було єдиної думки щодо того, до якої родини їх відносити, до псових або ведмедевих, проте сьогодні їх як правило виділяють в окрему родину.
Більшість амфіціонових були кремезними звірами з відносно короткими лапами. Тіло деяких родів, таких як Cynelos, було стрункішим. Амфіціонові належали до перших великих представників хижих. Одним з найбільш ранніх родів, датований еоценом, був Simamphicyon. Протягом міоцену виникло безліч різних видів амфіціонових, від всеїдних до досить спеціалізованих м'ясоїдних.
Найвідомішим видом є амфіціон (Amphicyon), самець якого важив до 300 кг. Своїми сильними зубами амфіціони були ймовірно навіть здатні перекушувати кістки. Це припущення підкріплюється широкими місцями прикріплення м'язів на черепі амфіціонів.
Класифікація
ред.- Родина Amphicyonidae
- Рід Agnotherium
- A. antiquus
- Рід Aktaucyon[1]
- A. brachifacialis
- Рід Amphicyanis
- Рід Angelarctocyon
- A. australis
- Рід Brachycyon
- B. reyi
- B. palaeolycos
- B. gaudryi
- Рід Gobicyon
- G. acutus
- G. macrognathus
- G. yei
- G. zhegalloi
- Рід Gustafsonia
- G. cognita
- Рід Guangxicyon
- G. sinoamericanus
- Рід Haplocyon
- H. elegans
- H. crucians
- Рід Haplocyonoides
- H. mordax
- H. serbiae
- H. ponticus
- Рід Haplocyonopsis
- Рід Harpagocyon[2]
- Рід Harpagophagus
- Рід Myacyon[3]
- M. peignei
- Рід Paradaphoenus
- P. cuspigerus
- P. minimus
- P. tooheyi
- Рід Pseudarctos
- P. bavaricus
- Рід Pseudocyonopsis
- P. ambiguus
- P. antiquus
- P. quercensis
- Рід Tomocyon[4]
- T. grivense
- Підродина Amphicyoninae
- Рід Amphicyon
- A. frendens
- A. galushai
- A. giganteus
- A. ingens
- A. laugnacensis
- A. longiramus
- A. lyddekeri
- A. major (типовий вид)
- A. palaeindicus
- Рід Cynelos
- C. caroniavorus
- C. crassidens
- C. helbingo
- C. idoneus
- C. jourdan
- C. lemanensis
- C. pivetaui
- C. rugosidens
- C. schlosseri
- C. sinapius
- Рід Goupilictis
- G. minor
- Рід Ischyrocyon
- I. gidleyi
- Рід Magericyon
- M. anceps
- M. castellanus
- Рід Pliocyon
- P. medius
- P. robustus
- Рід Pseudamphicyon
- Рід Pseudocyon
- P. sansaniensis
- P. steinheimensis
- P. styriacus
- Рід Ysengrinia
- Y. americanus
- Y. depereti
- Y. geraniana
- Y. ginsburg
- Y. tolosana
- Рід Amphicyon
- Підродина Daphoeninae (Північна Америка)
- Рід Adilophontes
- A. brachykolos
- Рід Brachyrhyncocyon
- B. dodgei
- B. montanus
- Рід Daphoenictis
- D. tedfordi
- Рід Daphoenodon
- D. falkenbachi
- D. notionastes
- D. robustum
- D. periculosus
- D. skinneri
- D. superbus
- Рід Daphoenus
- D. felinus
- D. hartshornianus
- D. lambei
- D. nebrascensis
- D. socialis
- D. transversus
- D. vetus
- Рід Adilophontes
- Підродина Temnocyoninae (Північна Америка)
- Рід Agnotherium
Примітки
ред.- ↑ Jiangzuo, Q.; Wang, S. та ін. (September 2019). New material of Gobicyon (Carnivora, Amphicyonidae, Haplocyoninae) from northern China and a review of Aktaucyonini evolution. Papers in Palaeontology. doi:10.1002/spp2.1283.
- ↑ Berger, Jean-Pierre (June 1998). 'Rochette' (Upper Oligocene, Swiss Molasse): a strange example of a fossil assemblage. Review of Palaeobotany and Palynology. 101 (1–4): 95—110. doi:10.1016/S0034-6667(97)00071-7.
- ↑ Werdelin, Lars (2019). Middle Miocene Carnivora and Hyaenodonta from Fort Ternan, western Kenya. Geodiversitas. 41 (sp1): 267—283. doi:10.5252/geodiversitas2019v41a6.
- ↑ Fejfar, O.; Heizmann, E. (October 2015). An illustrated summary of the lower Miocene carnivores (Mammalia, Carnivora) of Tuchořice, Czech Republic. Historical Biology. 28 (1–2): 316—329. doi:10.1080/08912963.2015.1029923.
Література
ред.
- Jordi Augusti:Mammoths, Sabertooths and Hominids 65 Million Years of Mammalian Evolution in Europe, Columbia University Press, 2002. ISBN 0-231-11640-3