Ернст Геккель

німецький вчений-біолог, філософ і мандрівник

Ернст Ге́нріх Філі́пп А́вгуст Ге́ккель (нім. Ernst Heinrich Philipp August Haeckel; 16 лютого 1834, Потсдам — 9 серпня 1919, Єна) — німецький природодослідник і філософ.

Ернст Геккель
нім. Ernst Heinrich Philipp August Haeckel
Ім'я при народженніmultiple Ernst Heinrich Philipp August Haeckel
Народився16 лютого 1834(1834-02-16)[1][2][…]
Потсдам, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія[4][5]
Помер9 серпня 1919(1919-08-09)[1][2][…] (85 років)
Єна, Free State of Saxe-Weimar-Eisenachd, Веймарська республіка[4][6][5]
Країна Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Королівство Пруссія
Діяльністьбіолог, лікар, зоолог, філософ, натураліст, еколог, орнітолог, викладач університету, іхтіолог, ботанік, мандрівник-дослідник, фотограф, письменник
Галузьспільний предокd
Alma materУніверситет Фрідріха-Вільгельма[d] і HU Berlin[7]
Науковий ступіньдокторський ступінь[4]
Науковий керівникЙоганн Петер Мюллер[7]
ВчителіРудольф Альберт Келлікер, Franz von Leydigd і Рудольф Вірхов
Відомі учніOscar Hertwigd, Миклухо-Маклай Микола Миколайович і Heinrich Höhrd[8]
Знання мовнімецька[9][10] і латина
ЗакладЄнський університет[11]
ЧленствоЛеопольдина, Шведська королівська академія наук, Зоологічне товариство Лондонаd, Національна академія дей-Лінчей, Баварська академія наук, Американське філософське товариство[12], Туринська академія наук[5] і Deutscher Monistenbundd
Посадаrector of the University of Jenad і rector of the University of Jenad
БатькоCarl Haeckeld
У шлюбі зAnna Sethed і Agnes Huschked
ДітиWalter Haeckeld і Elisabeth Haeckeld
Нагороди

Ернест Геккель виявив, описав і назвав тисячі нових видів, зробив карту генеалогічного дерева, що стосується всіх життєвих форм, і створив багато термінів в біології, зокрема тип, філогенез, екологія і царство Найпростіші. Геккель підтримував роботу Чарльза Дарвіна в Німеччині й розвивав спірний біогенетичний закон, що стверджує, що біологічний розвиток індивідуальних організмів, або онтогенез, є паралельним та підсумовує повний еволюційний розвиток різновидів, або філогенез: «Онтогенез є рекапітуляцією філогенезу».

З 1852 вивчав медицину і природознавство в Берлінському, Вюрцбургському і Віденському університетах. У 1857 отримав диплом лікаря. З 1861 приват-доцент, з 1865 по 1909 був професором Єнського університету.

Одним з відомих учнів професора Геккеля був український мандрівник Микола Миколайович Миклухо-Маклай. В 1866-1867 рр. він супроводжував ученого в кількох наукових експедиціях.

Бібліографія

ред.
  1. «Die Radiolarien» (1862)
  2. «Beiträge z. Naturgeschichte d. Hydromedusen» (1865)
  3. «Generelle Morphologie d. Organismen» (2 вид., 1866)
  4. «Natürliche Schöpfungsgeschichte» (Б., 1868, 7 вид., 1879), [1] [Архівовано 11 червня 2011 у Wayback Machine.]
  5. «Studien über Moneren und andere Protisten» (1870)
  6. «Ueber dem Entstehung und dem Stammbaum d. Menschengeschlechts» (4 вид., 1881)
  7. «Entwicklungsgeschichte der Siphonophoren» (Утрехт, 1869)
  8. «Ueber Arbeithsteilung in Natur und Menschenleben» (Á., 1869)
  9. «Das Leben in d. grössten Meerestiefen» (Б., 1870)
  10. «Gastraea theorie» («Jenaische naturw. Zeitschrift», 1874)
  11. «Anthropogenie» (3 вид., 1877)
  12. «Ziele und Wege der heutigen Entwickelungsgeschichte» (1875)
  13. «Arabische Korallen» (1876)
  14. «Die Perigenesis d. Plastidule» (1876—1877)
  15. «Die heutige Entwickelungslehre im Verhältniss zur Gesammtwissenschaft» (Штутгарт, 1877)
  16. «Das Protistenreich etc. d. niedersten Lebewesen» (1878; в рос. перекл. «Царство протистов», СПб., 1881);
  17. «Gesammelte populäre Vorträge etc.» (1878—1879)
  18. «Das System der Medusen» (1880—1881)
  19. «Ursprung und Entwickelung der tierischen Gewebe» (1884)
  20. «Indische Reisebriefe» (2 вид. 1884, перекл. на рос. в «Заграничном Вестнике»)
  21. «Die Radiolarien» (1887—1888)
  22. «Report on the Radiolaria collected by H. M. Challenger» («Report Challenger», vol. 18, part. 40, 1888): «Report on the Deap-Sea Keratosa» (там же, Zoology, vol. 32, part. 82, 1888)
  23. «System der Siphonophoren auf phylogenetischer Grundlage entworfen» («Jenaische Zeitschr.», т. 22, 1888)
  24. «Report on the Siphonophora collected by H. M. Challenger» («Report Chall.», vol. 28, part. 77, 1888).

Рослини, названі на честь Геккеля

ред.
  • Aptenia haeckeliana (A.Berger) Bittrich ex Gerbaulet
  • Cousinia haeckeliae (Bornm.)
  • Eugenia haeckeliana (Trim.)
  • Gagea × haeckelii (C.W.Dufft & M.Schulze)
  • Huperzia haeckelii (Herter) (J.Holub)
  • Mesembryanthemum haeckelianum (A.Berger)
  • Peratetracoilanthus haeckelianus (N.E.Br.) F.Rappa & V.Camarrone
  • Platythyra haeckeliana (N.E.Br.)

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Ernst Haeckel
  3. а б в Ernst Heinrich HaeckelOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118544381 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в www.accademiadellescienze.it
  6. Чеська національна авторитетна база даних
  7. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. https://de.paperblog.com/schlesak-meine-vita-im-klassenbuch-2002-383908/
  9. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. CONOR.Sl
  11. Фокин С. И., Завойская Н. Е. Владимир Тимофеевич Шевяков (1859–1930): изучение простейших Неаполитанского залива. История длиною в жизнь. Часть I. В Российской империи, Wladimir Timopheyevitch Schewiakoff (1859–1930): Investigation of Protists of the Gulf of Naples. A Life Long Story. Part I. In the Russian Empire // Историко-биологические исследования — 2016. — Т. 8, вып. 1. — С. 66–93. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  12. NNDB — 2002.

Література

ред.

Посилання

ред.