Бранденбург (провінція)

Провінція Бранденбург (нім. Provinz Brandenburg) — провінція Пруссії з 1815 до 1919, а згодом провінція Вільної держави Пруссія. Столицею провінції були Потсдам, Берлін та Шарлоттенбург. Територія провінції історично охоплювала землі, сконцентровані в Бранденбурзькому маркграфстві у центральній Пруссії, за винятком Альтмарка та Нижньої Лужиці.

Провінція Бранденбург
нім. Provinz Brandenburg
1815 – 1946
Прапор Бранденбург
Прапор
Гімн
Brandenburglied
Бранденбург: історичні кордони на карті
Бранденбург: історичні кордони на карті
Провінція Бранденбург (червоним), у складі Прусського королівства в Німецькій імперії.
СтолицяПотсдам (1815–1827)
Берлін (1827–1843)
Потсдам (1843–1918)
Шарлоттенбург (1918–1920)
Берлін (1920–1946)
Державний устрійНе вказано
Історія 
• Засновано
1815
1 жовтня 1920
• частково реформоване
1946
• Ліквідовано
1946
Площа
• 1939
38 275 км2
Населення
• 1939
3 023 443 осіб
79 осіб/км² 
Попередник
Наступник
Бранденбурзьке маркграфство
Берлін
Бранденбург
Познанське воєводство

Географія

ред.

Провінція Бранденбург займала більшу частку Північнонімецької низовини, обмежена на заході річками Ельба та на сході Одер, де німецький регіон Ноймарк межував з Великим герцогством Познанським (з 1848 року — провінція Позен. На північному сході з провінцією межувала Померанія, за південному сході — Сілезія, на південному заході — Саксонія. Бранденбург також мав спільний кордон з Великими герцогствами Мекленбург-Шверінським та Мекленбург-Стреліцьким на північному заході, а також з Ангальтським герцогством на заході.

Історія

ред.

Провінція Бранденбург була утворена разом з десятьма іншими прусськими провінціями в 1815 році і включала Бранденбурзьке маркграфство, Міттельмарк, Ноймарк й Альтмарк. Державний уряд провінції — обер-президія з обер-президентом на чолі — спочатку розташовувалася в Потсдамі, потім в 1827—1843 роках — у Берліні, в 1843—1918 роках — знову в Потсдамі, потім до 1945 року в берлінському районі Шарлоттенбург (до 1920 року — самостійне місто).

1 квітня 1881 року Берлін вийшов з провінційного союзу з Бранденбургом і отримав права провінції. У 1920 році деякі території провінції Бранденбург увійшли до складу нового Великого Берліна. Провінція Бранденбург поділялась на адміністративні округи Франкфурт і Потсдам, в яких у свою чергу виділялися міські і сільські повіти. Після ліквідації в 1938 році провінції Позен-Західна Пруссія до провінції Бранденбург були включені повіти Шверін-на-Варті, Мезеріц і частково Бомст, а Бранденбург відповідно передав провінції Померанія повіти Фрідеберг і Арнсвальде. З 21 березня 1939 року провінція носила офіційну назву «Марка Бранденбург».

Відповідно до рішень Потсдамської конференції 1945 року східна частина Бранденбурга по лінії Одер — Нейсе була передана Польщі і в даний час входить до її складу під назвою Любуське воєводство. Західна частина колишньої провінції Бранденбург в 1946 році утворила землю Бранденбург у складі Радянської зони окупації Німеччини, а з 1949 року — у складі Німецької Демократичної Республіки, і проіснувала до 1952 року, коли в результаті адміністративної реформи в НДР були утворені 15 округів.

Після возз'єднання Німеччини в 1990 році була знову утворена сучасна земля Бранденбург.

Джерела

ред.
  • Further information(нім.)