Альфа-фетопротеїн (АФП, англ.Alpha fetoprotein) — білок, який кодується геном AFP, розташованим у людини на довгому плечі 4-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 609 амінокислот, а молекулярна маса — 68 678[4]. Це глікопротеїн, що утворюється у людини протягом ембріонального розвитку ентодермальними тканинами і печінкою, або у дорослих у клітинах злоякісних пухлин печінки. Альфа-фетопротеїн фізіологічно виконує функцію фетального транспортного білка, що транспортує мідь, нікель, жирні кислоти і білірубін у крові плоду.[4]
АФП є структурно спорідненим з іншими транспортними білками, такими як альбумін, вітамін D-синтезуючий протеїн і афалін. Синтез у людини починається на четвертому тижні ембріогенезу, максимально між 12 і 16 тижнями вагітності і майже повністю припиняється після народження. У дорослих вміст білка в крові менше як 40 нг/мл.[4][5]
інші вади розвитку плоду (атрезія стравоходу і дванадцятипалої кишки);
Причиною підвищеного вмісту альфа-фетпротеїну може бути і багатоплідна вагітність.
Зниження АФП між 14 і 20 тижнями вагітності може бути ознакою синдрому Дауна (трисомія 21) у ненародженої дитини, трисомії 18, затримки внутрішньоутробного розвитку та ін.
Високий рівень альфа-фетопротеїну у чоловіків і невагітних жінок вказує в першу чергу на гепатокарциному, меншою мірою — на хронічний гепатит, цироз печінки. Виявлення вогнищевих утворень неправильної форми із змінами доплерової картини у паренхимі печінки при ультразвуковому дослідженні в поєднанні із наростанням збільшення рівня АФП протягом 6 місяців має розглядатися як наявність гепатокарциноми і відразу спонукати до проведення високоточної хіміоемболізації, або за наявності дрібних пухлин — резекції, черезшкірної абляції чи трансплантації печінки[6].
Вимірювання вмісту АФП у сироватці крові можна проводити як окремим дослідженням — АФП-тест, так і в комбінації з визначенням рівня інших гормонів: естрадіолу і хоріонічного гонадотропіну — потрійний скринінг.
Близько 90 % жінок, у яких було виявлено підвищений рівень альфа-фетопротеїну, народжують здорових дітей. Відхилення від норми часто пов'язане з похибками у встановленні терміну вагітності. Багато вчених вважають, що такий високий рівень «хибно-позитивних» результатів роблять такий тест невиправданим. Заключний діагноз синдрому Дауна та ін. можна поставити тільки після хромосомного аналізу тканин дитини.[7]
↑Llovet JM, Fuster J, Bruix J. The Barcelona approach: diagnosis, staging, and treatment of hepatocellular carcinoma. Liver Transpl. 2004 Feb. 10(2 Suppl 1): S115-20.
Morinaga T., Sakai M., Wegmann T.G., Tamaoki T. (1983). Primary structures of human alpha-fetoprotein and its mRNA. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 80: 4604—4608. PMID6192439DOI:10.1073/pnas.80.15.4604
Gibbs P.E.M., Zielinski R., Boyd C., Dugaiczyk A. (1987). Structure, polymorphism, and novel repeated DNA elements revealed by a complete sequence of the human alpha-fetoprotein gene. Biochemistry. 26: 1332—1343. PMID2436661DOI:10.1021/bi00379a020
Beattie W.G., Dugaiczyk A. (1982). Structure and evolution of human alpha-fetoprotein deduced from partial sequence of cloned cDNA. Gene. 20: 415—422. PMID6187626DOI:10.1016/0378-1119(82)90210-4
Yachnin S., Hsu R., Heinrikson R.L., Miller J.B. (1977). Studies on human alpha-fetoprotein. Isolation and characterization of monomeric and polymeric forms and amino-terminal sequence analysis. Biochim. Biophys. Acta. 493: 418—428. PMID70228DOI:10.1016/0005-2795(77)90198-2
Liu M.C., Yu S., Sy J., Redman C.M., Lipmann F. (1985). Tyrosine sulfation of proteins from the human hepatoma cell line HepG2. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 82: 7160—7164. PMID2414772DOI:10.1073/pnas.82.21.7160