І́льта, Ільтиця[1][2] — річка в Україні, в межах Бориспільського й Броварського районів Київської області[1]. Права притока Трубежа (басейн Дніпра)[1].

Ільта
50°19′33″ пн. ш. 31°20′55″ сх. д. / 50.325878° пн. ш. 31.348551° сх. д. / 50.325878; 31.348551
Витікна південному сході від Бориспіля
• координати50°20′52″ пн. ш. 31°02′08″ сх. д. / 50.34778° пн. ш. 31.03556° сх. д. / 50.34778; 31.03556
ГирлоТрубіж
• координати50°19′33″ пн. ш. 31°20′55″ сх. д. / 50.32583° пн. ш. 31.34861° сх. д. / 50.32583; 31.34861
Країни:Україна Україна
Київська область
Довжина26 км
Площа басейну:387
Мапа

Назва

ред.
  • І́льта, І́льтиця — сучасна українська назва.
  • Льто (д.-рус. Льто ) — згадується в руських літописах[3]. Також — Льта, Олто.

За припущеннями деяких топонімістів, назва цієї річки подібна до назви річки Олт, лівої притоки Дунаю.. Як зазначає О. С. Стрижак, назва означає «текти»[4].

Опис

ред.

Довжина 26 км[1]. Площа басейну 387 км²[1]. Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 10 м[1]. Заплава у верхівї заболочена, завширшки до 500 м[1]. Річище звивисте, пересічна ширина 4 м[1]. Похил річки 0,36 м/км[1]. Живлення мішане. Льодостав на Ілті наприкінці XX століття відбувався з середини грудня по середину березня[1]. На річці споруджено ставки, які використовують для господарських потреб, водопостачання, риборозведення.

Розташування

ред.

Бере початок поблизу села Іванкова на південний схід від Борисполя. Спочатку тече на південний схід, а потім на північний схід через Бзів, на південний захід від Коржів впадає до річки Трубіж, лівої притоки Дніпра.

Населені пункти вздовж берегової смуги: Іванків, Бзів, Селичівка, Шовкове, Волошинівка, Веселинівка

Джерела

ред.
  1. а б в г д е ж и к л Яковенко Ю. П. Ільта // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — С. 77. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-012-3.
  2. Мапа Шуберта // аркуш 22-9-1 // Бзов (рос.) // р. Альта. Архів оригіналу за 12 лютого 2022.
  3. Літопис руський… С. 77, 83, 104, 114, 178, 181, 210, 224, 256; Географічний покажчик. Альта [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  4. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., Радянська школа, 1973, стор. 14-15

Література

ред.

Посилання

ред.