Відкрити головне меню

Юхи́м Йо́сипович Альпе́рін (17 квітня 1924(19240417), Кам'янець-Подільський — 10 лютого 1977, Кам'янець-Подільський) — український письменник, літературознавець, журналіст, педагог. Псевдонім — Юхим Ясний. Кандидат філологічних наук (1972). Член Спілки журналістів СРСР. Батько джазмена Михайла Альперіна.

Альперін Юхим Йосипович
Народився 17 квітня 1924(1924-04-17)
Кам'янець-Подільський
Помер 10 лютого 1977(1977-02-10) (52 роки)
Кам'янець-Подільський
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність журналіст
літературознавець
письменник
Alma mater Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий ступінь Кандидат філологічних наук
Учасник Німецько-радянська війна
Посада head teacher[d]

Зміст

БіографіяРедагувати

Юхим Йосипович Альперін народився 17 квітня 1924 року в місті Кам'янець-Подільський у родині службовця. 1941 року закінчив дев'ять класів. На початку німецько-радянської війни виїхав із Кам'янця-Подільського в евакуацію. Від серпня 1941 року до березня 1943 року працював слюсарем на військовому заводі № 760 у Свердловську (нині Єкатеринбург).

У березні 1943 року Юхима Альперіна призвали до армії. Воював на Білоруському, Карельському фронтах. Улітку 1944 року визволяв Карелію. Далі бойовий шлях Альперіна проляг через Фінляндію, Норвегію, Східну Пруссію. Брав участь у боях за місто Кенігсберг (нині Калінінград). 1945 року брав участь у боях на Далекому Сході проти Японії, її Квантунської армії.

На фронті Юхима Альперіна було поранено та контужено, але він залишився в строю. Нагороджено медалями «За бойові заслуги», «За оборону Радянського Заполяр'я», «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За перемогу над Японією».

Військова служба Альперіна тривала до квітня 1947 року. Далі 23-річний капітан повернувся в Кам'янець-Подільський. 1955 року він закінчив філологічний факультет Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Працював директором школи в селі Голосків Кам'янець-Подільського району (1959—1961), у редакції газети «Прапор Жовтня» в Кам'янці-Подільському (відповідальний секретар), старшим викладачем Кам'янець-Подільського педагогічного інституту.

ТворчістьРедагувати

Видав повісті «Атака» (1971), «Хатина на кордоні» (1972), нарис «Микита Годованець» (1973).

Прототипом головного героя повісті «Атака» став кам'янчанин Федір Тарабан. Цей танкіст (у повісті Федір Таран) протримався у підбитому танкові на захопленій фашистами території 20 діб і не здався ворогові. У жовтні 1972 року в Кам'янець-Подільському міському Будинку культури на засіданні «Клубу цікавих зустрічей» читачі мали можливість поспілкуватися як з автором «Атаки», так і з прототипом головного її героя.

Повість «Хатина на кордоні» має підзаголовок «Із сімейної хроніки». Це розповідь про родину Артемових, яка «багато років проживала поблизу кордону, допомогла затримати 170 диверсантів, шпигунів і контрабандистів». У відгуку «Плід багаторічного пошуку» («Прапор Жовтня» від 17 лютого 1973 р.) Микита Годованець відзначив у повісті «глибоку правду життя, яскраві приклади патріотизму наших людей».

Був членом редколегії літературно-художнього альманаху «Кам'янець-Подільський» (1956).

Досліджував творчість Микити Годованця, з яким жив у одному будинку на розі вулиць Шевченка та Пушкінської. 1972 року в Інституті літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР захистив кандидатську дисертацію «Українська радянська байка і творчість Микити Годованця». Одним з офіційних опонентів кам'янчанина був український літературознавець, доктор філологічних наук, професор Одеського університету, автор низки публікацій про Годованця, уродженець Волочиська Іван Дузь.

Сім'яРедагувати

Дружина — Сара Савелівна, була музикантом-педагогом. Діти:

  • Йосип — інженер-конструктор
  • Михайло — джазовий віртуоз, викладач джазового фортепіано, сольфеджіо та імпровізації у Вищій музичній школі в Осло.

ДжерелаРедагувати

  • Будзей О. Забуте амплуа незабутнього журналіста: Ювілеї // Подолянин. — 2004. — 16 квітня. — С. 5.
  • Годованець М. Плід багаторічного пошуку: Книги наших земляків // Прапор Жовтня. — 1973. — 17 лютого. — С. 4.
  • Мацько В. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 74.
  • Поема, різьблена з граніту і сердець: Збірка поетичних творів. — Кам'янець-Подільський, 2009. — С. 7—8.
  • Слободян М. Двадцять діб у броні // Прапор Жовтня. — 1972. — 4 жовтня. — С. 4.
  • Завальнюк О. М., Прокопчук В. С., Гаврищук А. П. Кам'янець-Подільський державний учительський інститут у роки Великої Вітчизняної війни. — Кам'янець-Подільський : Оіюм, 2010. — С. 54—56.