Вікіпедія

Голосків (Кам'янець-Подільський район)

село в Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області Україні
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Голосків.

Голо́сків — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Голосків
Маєток в селі Голосків
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Гуменецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1460
Населення 1661
Площа 4,211 км²
Густота населення 394,44 осіб/км²
Поштовий індекс 32340
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°44′43″ пн. ш. 26°33′02″ сх. д. / 48.74528° пн. ш. 26.55056° сх. д. / 48.74528; 26.55056Координати: 48°44′43″ пн. ш. 26°33′02″ сх. д. / 48.74528° пн. ш. 26.55056° сх. д. / 48.74528; 26.55056
Водойми річки: Смотрич, Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69
Карта
Голосків. Карта розташування: Україна
Голосків
Голосків
Голосків. Карта розташування: Хмельницька область
Голосків
Голосків
Мапа
Мапа

CMNS: Голосків у Вікісховищі

Назва ред.

Можливе походження назви села «Голосків» походить від слів «голі скелі». Село з обох боків затиснуте скелястими берегами річки Смотрич, позбавлених рослинності.

Географія ред.

Подільське село Голосків розташоване в південно-західній частині України, за 7 кілометрів від Кам’янця-Подільського на річці Смотрич. На північній околиці села річка Безіменна впадає у річку Смотрич.

Клімат ред.

Голосків знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія ред.

 
Садибний будинок Римського-Корсакова
 
Національний банк репресованих
 
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

У селі виявлено знаряддя праці трипільської культури та поховання доби ранньої бронзи (III тисячоліття до н.е.).

Перша згадка — 1460 р. в списку сіл, з яких король Казимир Ягелончик дозволив кам'янецьким єпископам брати десятину.

В 1553 р. Івану Свірчу, й сину його Івану, Сигізмунд II Август надав Голосків в пожиттєве користування.

1615 р. Голосків розділився на Старий та Новий, орендарем став Краушовський з дружиною Урсулою з Свірзьких. 1627 р. володар Броніслав Грушецький (войський і ловчий чернігівський, чашник галицький; помер 1673 р.)[1]; 1629 р. за його сприяння було збудовано оборонний замок[2], кам'яну фортецю[3], для оборони перед татарськими та волоськими наїздами[4].

В 1793 р. власник Аркадій Морков, на межі ХІХ-ХХ століть його онук — Микола Володимирович Римський-Корсаков (1825—1900).

Перші відомості про храм Різдва в Голоскові — 1741 р. (дерев'яна церквиця). 1782 р. звели муровану церкву (існувала до 1882 р.)[5].

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття(1919р), село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид. Ті жахливі часи описують дитячі спогади жителя села Омеляна Корби[6]:

 
«Люди помирали просто на дорозі, під муром, в хаті на ліжку, на полу. В селі голодували всі. Ми їли шкульки, їх доставали руками з річки, їли мерзлу і гнилу картоплю, бураки, гарбузи на дечці підсмажували і їли напівсирі. Збирали в лісі зелені сливки, лободу, пекучу кропиву, з акації цвіт, з вишень листя. Їли воронячі яйця, горобців, ворони, дикі голуби».
 

Роки Великого терору 1936-1937 .Багато сімей було висилено(за етнічними признаками) до Казахстану як громадян польської національності

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голодомор.

Сучасний Голосків – це село, яке утворилося внаслідок злиття, відповідно до ухвали облвиконкому від 12 січня 1967 р., трьох сусідніх сіл на річці Смотрич: Голоскова, Кептенців і Цівківців.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.[7]

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1689 осіб, з яких 758 чоловіків та 931 жінка[8].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1627 осіб[9].

Населення у 2015 році становить 1419 осіб, населення села скоротилось на 12,78 % порівняно зі 2001 роком та на 15,98 % зі 1989 роком.

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

Мова Відсоток
українська 99,40 %
російська 0,60 %

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Охорона природи ред.

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Галерея ред.

  •  
    Голосків церква
  •  
    Панський маєток. В ньому розташована школа.
  •  
    Панський маєток.
  •  
    Люстра, панський маєток.
  •  
    Меморіальна дошка Римському-Корсакову, розміщена на фасаді маєтку.
  •  
    Залишки грубки у маєтку.
  •  
    Конюшні поблизу панського маєтку.
  •  
    Часовня, почивальня поміщиків, поблизу маєтку. Була складовою загального архітектурного комплексу.
  •  
    Млин у селі Цівківці, на будинку млина є позначка 1907 року про рівень річки під час повені.
  •  
    Пам'ятний знак червоноармійцям.
  •  
    Пам'ятний знак Німецько-радянській війні.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Адам Бонецкий. Gruszeccy v. Grusieccy h. Lubicz z Gruszki // Гербовник польський = Herbarz polski. — Варшава : skł. gł. Gebethner i Wolff, 1904. — Т. VII: Grabowscy - Hulkiewiczowie. — С. 142–145.
  2. ↑ Каспер Несецький. Gruszecki herbu Lubicz // Гербовник польський = Herbarz polski. — Лейпциг : J.N. Bobrowicz, 1839-1845. — Т. IV. — С. 301-302.
  3. ↑ Jan Ciechanowicz. Gruszecki (Grušeckas) herbu Ślepowron i Lubicz // Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. — Лейпциг : FOSZE, 2001. — Т. III: E-K. — С. 96. — ISBN 83-87602-86-8.
  4. ↑ Коршів, село. carpathians.eu. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
  5. ↑ Голосків. Замки і храми України. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 29 грудня 2013.
  6. ↑ ГОЛОДНА ПРАВДА ПІД ГРИФОМ «ТАЄМНО»
  7. ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  8. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література ред.

  • Щур Олександр. Голосків (село на Поділлі: історія і сучасність). — Кам'янець-Подільський — Київ: Рідний край, 1999. — 368 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голосків_(Кам%27янець-Подільський_район)&oldid=41989777