Варда́р (мак. Вардар), також Аксіос (грец. Αξιός) — найдовша річка в Північній Македонії і одна з основних річок Греції. Загальна довжина становить 388 км, з яких 301 км річка протікає територією Македонії, площа басейну — приблизно 24,5 тис. км²

Вардар
мак. Вардар та грец. Αξιός
Вардар у Скоп'є
Річки та озера Македонії
40°30′27″ пн. ш. 22°43′03″ сх. д. / 40.50750000002777540° пн. ш. 22.717500000027779805° сх. д. / 40.50750000002777540; 22.717500000027779805
Витікс. Вруток, Шар-Планина.
• координати41°45′32″ пн. ш. 20°49′54″ сх. д. / 41.7590583° пн. ш. 20.8318972° сх. д. / 41.7590583; 20.8318972
висота, м683
ГирлоЕгейське море, поблизу м. Салонік
• координати40°30′48″ пн. ш. 22°42′50″ сх. д. / 40.5136056° пн. ш. 22.7140972° сх. д. / 40.5136056; 22.7140972
висота, м0
Похил, м/км2,1 %
Країни:Північна Македонія Північна Македонія та Греція Греція
РегіонDelta Municipalityd
Довжина388 км
Площа басейну:24 438 км²
Середньорічний стік174 m3/s
Притоки:Брегалниця, Лепенец, Треска, Црна, Пчиня (річка), Бабуна (річка), Mega Remad, Anska Rekad, Тополка, Бошава, Marko's Riverd, Сераваd, Кадина-Река, Пена, Axios-Loudias-Aliakmonas Delta National Parkd, Luda Marad, Timjanik Riverd, Q27001821?, Q29033117?, Q29033131?, Q29035099?, Q29035139?, Konska Riverd, Q30086143? і Kovanska Riverd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Загальна характеристика

ред.

Географія

ред.

Витоки Вардару лежать біля села Вруток, за кілька кілометрів південно-західніше від Гостивару. Починаючись у котловині Полог, Вардар протікає Гостивар і збирає воду з приток Лакавіца, Маздрача та Пена. Далі через Дервентську ущелину входить у Скопську котловину, протікає через Скоп'є, де в нього впадають річки Лепенець, Треска, Маркова річка та Пчиня.

Через Таорську ущелину, в яку впадає Кадина річка, виходить у Велеську котловину та протікає через Велес, біля якого у Вардар впадають Тополка та Бабуна. Після цього через Велеську ущелину річка виходить на Тиквеську рівнину, де в неї впадають дві найбільші притоки — Црна (ліва) та Брегалниця (права).

Через Деміркапійську ущелину та Гевгелійсько-Валандовську котловину біля міста Гевгелія Вардар перетинає грецький кордон, після якого через Циганську ущелину виходить на Салонікську рівнину та впадає в затоку Термаїкос Егейського моря.

Живлення переважно за рахунок атмосферних опадів. Найбільші паводки в осінньо-зимовий період, а також навесні; з липня по вересень маловодна.

Річкова долина надала своє ім'я вітру Вардаріс, який приносить холодне повітря до Салонік. Це відбувається, коли атмосферний тиск над східною Європою вищий, ніж над Егейським морем, часто взимку. Подібно до французького містралю.

Економічне значення

ред.

Долина Вардару має важливе значення для Македонії як з погляду економіки, так і транспортного сполучення та військово-стратегічного аспектів. Сільськогосподарський сектор є найбільшим споживачем водних ресурсів. Забір води з Вардару здійснюється для зрошення (63 %), використання в прудових рибгоспах (11 %), водопостачання населенню (12 %), забезпечення муніципальних та промислових потреб (15 %)[1]. На території Македонії нараховується близько 120 великих та малих гребель, а також декілька ГЕС невеликої потужності.

Долиною річки проходить автомагістраль «Олександр Македонський» (E75), яка є частиною європейського транспортного коридору № 10 та пов'язує Македонію з Сербією та Грецією. Вздовж верхньої течії Вардару проходить автошлях Скоп'є — Тетово — Гостивар, який є частиною європейського транспортного коридору № 8 та з'єднує Македонію з Болгарією та Албанією. Також долиною річки прокладено залізничні лінії Скоп'є — Салоніки та Скоп'є — Кічево.

Етимологія

ред.

За найпоширенішою версією назва річки походить від Bardários, яке через фракійську мову від праіндоєвропейського *(s)wordo-wori — означає «чорна вода»[2].

Інші гіпотези пов'язують назву «Вардар» зі схожими назвами річок у Центральній Азії, зокрема Сирдар'ї та Амудар'ї, а також менших Чебдар, Шахдара та Кудара. Слово даря іранського походження та означає річка, море або океан.

Міста на Вардарі

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2014. Процитовано 29 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Orel, Vladimir. A Handbook of Germanic Etymology. Leiden, Netherlands: Brill, 2003: 392.

Джерела

ред.

Посилання

ред.