Адамівка (Кам'янський район)

село Адамівка
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Кам'янський район
Громада	Божедарівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA12040010020046229
Облікова картка	Адамівка
Основні дані
Засноване	1793
Населення	1 406
Поштовий індекс	52334
Телефонний код	+380 5654
Географічні дані
Географічні координати	48°19′19″ пн. ш. 34°12′47″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	93 м
Водойми	р. Базавлук
Відстань до; обласного центру	70 км
Найближча залізнична станція	Божедарівка
Відстань до; залізничної станції	8 км
Місцева влада
Карта
	Адамівка
	Адамівка
Мапа
	Адамівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Адамівка.

Ада́мівка — село в Україні, у Божедарівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.

Населення — 1406 мешканців.

Географія ред.

Село Адамівка розташоване на березі річки Базавлук, за 30 км на північний захід від районного центру і за 8 км від залізничної станції Божедарівка на лінії Кривий Ріг — Верхівцеве. Вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Коробчине, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Калинівка. По селу протікає кілька пересихаючих струмків з загатами. Через село проходить автомобільна дорога М04 (E50) (ділянка Київ — Донецьк).

Клімат ред.

Клімат Адамівки
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,5	−0,7	3,9	13,8	21,3	25,5	27,7	26,9	21,2	13,6	5,6	1,2	13
Середня температура, °C	−4,6	−3,9	0,4	9,0	15,9	19,9	22,0	21,0	15,5	8,9	2,6	−1,5	8
Середній мінімум, °C	−7,7	−7,1	−3,1	4,2	10,5	14,4	16,3	15,2	9,9	4,3	−0,4	−4,1	4
Норма опадів, мм	40	33	30	37	46	60	56	42	36	32	40	45	497
Джерело: climate-data.org

Історія ред.

Село засноване в 1793 році.

В 1834 році коштом поміщика Адама Даміановича Петровського була побудована кам'яна церква, один престол — в ім'я Святої Трійці.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Адамівської волості Верхньодніпровського повіту, мешкало 235 осіб, налічувалось 36 дворів, існували православна церква та школа^[1].

Станом на 1908 в адамівській церковній парафії було 93 двори, прихожан чоловічої статі — 375, жіночої — 318. При церкві працювала церковно-парафіяльна школа. Священик — Бажанов Григорій Євдокимович, 45 років, закінчив курс Катеринославської духовної семінарії, дружина та троє дітей, священик — з 1888 року, у цьому приході — з 1900 року. Псаломщик — Драгун Андрій Андрійович — з 1906 року^[2].

27 липня 1920 біля Адамівки загинув відомий отаман Карпенко від час бою з червоноармійцями.^[3]

Радянський час ред.

260 жителів Адамівки билися на фронтах Другої світової війни, з них 160 загинули, 98 осіб нагороджені орденами і медалями.

В 1975 р. на території Адамівки знаходилась центральна садиба колгоспу «Росія», за яким було закріплено 8 192 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6 316 га орних земель. Господарство спеціалізувалось на вирощуванні зернових культур, виробництві молока, а також кормів.

У Адамівці була середня школа, у якій 24 вчителі навчали 266 учнів, будинок культури з залом на 400 місць, два клуби із залами на 480 місць, три бібліотеки, книжковий фонд яких становив 14 тис. томів, дільнична лікарня на 100 ліжок. Населення обслуговувало сім лікарів і 23 людини з середньою медичною освітою. Працювали дитячий садок і ясла на 70 місць, поштове відділення, ощадкаса, сім магазинів, комбінат побутового обслуговування.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1553 особи, з яких 697 чоловіків та 856 жінок.^[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1409 осіб.^[5]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]^[7]:

Мова	Відсоток
українська	95,66 %
російська	3,77 %
інші/не вказали	0,57 %

Пам'ятки ред.

Церква в Адамівці

Свято-Троїцький храм

Пам'ятники ред.

У селі споруджено пам'ятник активним учасникам боротьби за Радянську владу А. С. Головіну і В. М. Каптурову, що у 1920 році працювали в Адамівці і загинули від рук ворогів. Також є пам'ятник на честь воїнів, що віддали життя за звільнення Адамівки від гітлерівських загарбників.

Відомі люди ред.

У Адамівці народилися:

С. Ф. Гладкий — Герой Соціалістичної Праці, член ЦК Компартії України, горновий Дніпровського металургійного заводу ім. Ф. Е. Дзержинського
М. Я. Хорошманенко (1897–1970) — професор, колишній ректор Дніпропетровського медичного інституту.

Примітки ред.

↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 474)
↑ Атаман Федорченко Ч. 2/5 Партизанская война - оружие отчаяния (март-декабрь 1920) | (укр.), процитовано 12 квітня 2023
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела ред.

«Історія міст і сіл Української РСР», Том «Дніпропетровська область», стор 363.
Історія села Адамівка [Архівовано 10 липня 2010 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

Сайт Криничанської РДА [Архівовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine.]

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[2] Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 474)

[3] Атаман Федорченко Ч. 2/5 Партизанская война - оружие отчаяния (март-декабрь 1920) | (укр.), процитовано 12 квітня 2023

[населення_1989-4] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001-5] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001_мова-6] Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[ukr-socialdata-mova-2001-7] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]