АГС-17 «Полум'я» (Індекс ГРАУ — 6 Г11, індекс гранатомета зі станком — 6 Г10) — 30-мм станковий автоматичний гранатомет, призначений для ураження живої сили та вогневих засобів супротивника, розташованих поза укриттям, у відкритих окопах (траншеях) та за природними складками місцевості (у виярках, ярах, на зворотних схилах висот).[1]

АГС-17 «Полум'я»

АГС-17 «Полум'я» у Військово-історичному музеї артилерії, інженерних військ та військ зв'язку, Санкт-Петербург
Типавтоматичний станковий гранатомет
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнніз 1971
Операторидив. Оператори
ВійниРадянсько-афганська війна
Південно-Африканська прикордонна війна
Війна в Перській затоці
Громадянська війна в Сальвадорі
Перша чеченська війна
Друга чеченська війна
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Конфлікт у Південному Кордофані
Громадянська війна в Сирії
Російсько-українська війна (з 2014)
Громадянська війна в Ємені (з 2015)
Друга карабаська війна
Історія виробництва
РозробникОлександр Федорович Корняков
Розроблено1968
ВиробникВ'ятско-Полянський машинобудівний завод «Молот»
Характеристики
Вага31 кг
Довжина840 мм

Снаряд30×29 мм
Калібр30 мм
Темп вогню400 п/хв
Дульна швидкість185 м/с
Дальність вогню
Ефективна1700 м

АГС-17 у Вікісховищі
Обстріл з АГС-17 в Афганістані Іде так звана «обкатка» — обстріл свого прибулого з навчальних частин СРСР поповнення, яке перебуває в укритті, щоб новобранці звикли до бойової обстановки
АГС-17 розміщений на транспорті

Історія

ред.

Розроблений колективом розробників у ОКБ-16 під кервництвом А. Ф. Корнякова (Неменш В. Я., Носов А Ф., Нудельман А. Е., Прянишников О. В., Пухов Ю. І., Ріхтер А. А. та ін.). Авторське свідоцтво № 44547 видане за заявкою № 993250 з пріоритетом від 5 квітня 1968 р. авторам винаходу і зареєстровано в Державному реєстрі винаходів СРСР 9 грудня 1968 р. Прийнятий на озброєння Радянської армії в 1971 році.

Виробництво АГС-17 було розпочато на В'ятско-Полянському машинобудівному заводі «Молот»[ru].

Конструкція

ред.

Стрільба ведеться зі станка-триноги САГ-17 (Індекс ГРАУ — 6 Т8). Для стрільби на великі відстані використовується призматичний оптичний приціл ПАГ-17 з 2,7-кратним збільшенням. У нічний час можливе підсвічування шкали прицілу.

Характеристики

ред.

Маса:

  • споряджений на станку — 45,5 кг
  • тіло — 18 кг
  • станок САГ-17 — 12 кг
  • приціл ПАГ-17 — 1 кг
  • споряджений магазин на 29 пострілів — 14,5 кг
  • Довжина: 840 мм
  • Довжина стволу: 305 мм
  • Початкова швидкість гранати: 185 м/с
  • Маса пострілу (ВОГ-17М): 0,36 кг
  • Маса бойової частини (ВОГ-17М): 0,275 кг
  • Ствольна енергія: 4791 J
  • Режими вогню: безперервний/поодинокий (на ранніх версіях безперервний з вибором темпу стрільби)
  • Радіус розльоту уламків (ВОГ-17М): 7 метрів
  • Площа ураження (ВОГ-17М): 70 кв. метрів
  • Темп стрільби: регульований, від 50-100 до 400 п/хв
  • Прицільна дальність: 1700 м[1]

Модифікації

ред.
  • АГС-17 «Полум'я» (Індекс ГРАУ — 6 Г11, індекс гранатомета зі станком — 6 Г10) — базовий піхотний варіант на станку-тринозі САГ-17.
  • АГ-17А (Індекс УВ ВПС — 9-А-800) — авіаційний варіант. Ствол АГ-17А має радіатор охолодження (при інтенсивнішому темпі стрільби). Оскільки при стрільбі з вертольота швидкість гранати збільшується, крок нарізів ствола зменшено з 715 мм до 600 мм. Також передбачено електроспуск, лічильник пострілів, темп стрільби збільшено до 420—500 постр./хв.
  • КБА-117 — українська версія радянського АГ-17, встановлюється на бойові модулі бронетехніки.[2]
  • КБА.117-02 — українська версія радянського АГС-17, «піхотний варіант» КБА-117 на станку.[3]

Бойове застосування

ред.

Російсько-українська війна

ред.
 
Стаціонарна вогнева позиція АГС-17. Для зручності в круговій обороні гранатомет закріпили на колесо заднього моста вантажного автомобіля ГАЗ-66.

Під час відбиття російського супротивника в 2022 році поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, гранатомет АГС-17[4].

Оператори

ред.

Поточні

ред.

Колишні

ред.

Посилання

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Автоматичний станковий гранатомет АГС-17 «Пламя». Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  2. 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  3. ЗСУ отримали першу партію станкових гранатометів КБА.117-02. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 6 лютого 2021.
  4. Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.
  5. ЗСУ отримали першу партію станкових гранатометів КБА.117-02. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 31 січня 2021.
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
  7. Пламя на полигоне. АГС-17. www.voentv.mil.by (ru-RU) . 15 липня 2020. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 6 лютого 2021.
  8. а б A new generation of AGLs: within only a few decades the Automatic Grenade Launcher (AGL) has leapt from the concept stage to becoming a widely accepted and valued infantry support weapon, providing the foot soldier with a highly effective area fire suppression system. - Free Online Library. www.thefreelibrary.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
  9. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. Automatic Granade Launcher. Zastava oružje ad (брит.). Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 6 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)