Ітяксов Петро Васильович
Петро Васильович Ітя́ксов (при народженні — Петро Вацлавович Матула; 8 лютого 1922, Пилюгіно — 10 травня 2004, Новоросійськ) — український радянський і російський художник; член Спілки радянських художників України.
| Ітяксов Петро Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| При народженні | Матула Петро Вацлавович | |||
| Народження |
8 лютого 1922 Пилюгіно, Q4092005?, Балтайський район | |||
| Смерть | 10 травня 2004 (82 роки) | |||
| Новоросійськ, Краснодарський край, Росія | ||||
| Країна |
апатрид СРСР Росія | |||
| Жанр | пейзаж | |||
| Навчання | Ужгородське державне художньо-промислове училище (1950) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Бокшай Йосип Йосипович і Ерделі Адальберт Михайлович | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Партія | КПРС | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 8 лютого 1922 року в селі Пилюгіному (нині Саратовська область, Росія) у багатодітній сім'ї колишнього військовополоненого першої світової війни чеха Вацлава Матули, який взяв шлюб з донькою саратовського купця Ітяксова та згодом поміняв ім'я на Василь та змінив прізвище на прізвище дружини. З дитинства почав малювати і першою його мистецькою школою стала ізостудія Палацу піонерів міста Енгельса. Перед німецько-радянською війною вступив до Саратовського художнього училища[1].
Під час війни розпочав службу у Чехословацькому піхотному батальйоні полковника Людвіга Свободи, що формувався в Бузулуці. Згодом був переведений до групи розвідників «Клим», яку закинули до глибокого німецького тилу — у протекторат Богемії та Моравії, для контролю переміщень німецьких військових частин[1]. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 листопада 1985)[2].
Після війни працював учителем малювання в Станіславській області, згодом вступив на третій курс Ужгородського художньо-промислового училища[1], яке закінчив у 1950 році. Навчався, зокрема, в Адальберта Ерделі. Дипломна робота — картина «Комсомольська бригада» (олія, керівник Йосип Бокшай)[3].
До 1964 року мешкав і працював в Ужгороді. Член КПРС з 1959 року[3]. Протягом 1964—1967 років мешкав і працював в Черкасах; у 1967—1969 роках — у Львові (мешкав у будинку на вулиці Верещагіна, № 2, квартира № 6 б); у 1969—1974 роках — в Елісті; з 1974 року — у Новоросійську, де працював ілюстратором газет, декоратором театру. Помер у Новоросійську 10 травня 2004 року.
Творчість ред.
Працював в галузі станкового (малював карпатські краєвиди та урбаністичні пейзажі) і монументального живопису (створював мозаїки, керамічні кахлі). Серед робіт:
- живопис
- «Вечір над Ужем» (1952);
- «Зима в горах» (1955);
- «У Карпатах» (1957);
- «Водопій» (1957);
- «Вечір на Волзі» (1958);
- «Міський пейзаж» (1960);
- «На полонину» (1960);
- «Над Тисою» (1961);
- «Зима» (1963);
- «Черкаси» (1966);
- «Замовлення» (1969);
- «Станція у Карпатах» (1970);
- «По свіжому снігу» (1972);
- «З великої землі» (1974);
- серія «Ленінськими місцями» (1969—1970),
- «Розбуджений степ» (1970);
- «Калмичка» (1975).
- мозаїки
- стела «Декабристи» у селищі міського типу Кам'янці Воронезької області (1966, у співавторстві);
- стела «Чумаки» при в'їзді до Тернополя (1967);
- «50 років Радянської влади» у селищі Гусятині Тернопільської області (1968);
- на залізничному вокзалі в Елісти[1];
- в концертному залі «Літня естрада» та пансіонаті «Золоті піски» у місті Анапі Краснодарського краю[1].
Брав участь в обласних виставках з 1952 року, всеукраїнських — з 1957 року. Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1955 році, Елісті у 1972 році, Москві, Празі та Їглаві у 2002 році.
Окремі роботи зберігаються у Закарпатському художньому музеї.
Примітки ред.
Література ред.
- Ітяксов Петро Васильович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 180.;
- Итяксов (Итаксов), Петр Васильевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 569. (рос.);
- Л. І. Біксей, В. К. Чумаченко. Ітяксов Петро Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.