Ісупова Неллі Миколаївна
Неллі Миколаївна Ісу́пова (нар. 1 березня 1939, Ставрополь) — українська художниця декоративної кераміки; член Спілки радянських художників України з 1975 року. Лауреатка премій імені Сергія Колоса за 2006 рік та імені Катерини Білокур за 2012 рік[1]. Мати художників Сергія та Іллі Ісупових.
| Ісупова Неллі Миколаївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
1 березня 1939 (85 років) Ставрополь, РРФСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1961) | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Вчитель | Гончаренко Іван Іванович і Клювгант Діна Еммануїлівна | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Партія | КПРС | |||
| Діти | Ісупов Ілля Володимирович | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Народилася 1 березня 1939 року в місті Ставрполі (нині Росія). Протягом 1956—1961 років навчалася в Одеському художньому училищі у Івана Гончаренка, Діни Клювгант. Дипломна робота — набір для млинців (майоліка, керівник В. М. Лобанов).
Упродовж 1961—1975 років працювала провідним художником на Васильківському майоліковому заводі. Член КПРС з 1965 року. Одночасно у 1970—1980 роках співпрацювала як художник-монументаліст із Володимиром Ісуповим. У 1987—1988 очолювала творчі групи художників декоративно-ужиткового мистецтва у Будинку творчості Спілки художників України «Седнів» у смт Седневі Чернігської області. 1988 року стала співзасновницею та у 1998—2000 роках очолювала галерею сучасного мистецтва «Триптих» у Києві. Жила у Києві в будинку на вулиці Лютеранській, № 11, квартира № 20[2] та в будинку на вулиці Антоновича, № 41, квартира № 6[3].
Творчість ред.
Працювала в галузі художньої кераміки. На Васильківському майоліковому заводі виконала:
- вази
- «Півні» (1966);
- «Червона армія найсильніша...» (1967);
- «Мистецтво належить народу» (1969—1970);
- «Трактористи»;
- кубки
- «Запорозький» (1966);
- «Ювілейний» (1967);
- «Весільний» (1969—1970);
- «Гілка» (1974);
- миски
- «Півень-забіяка» (1967);
- «Сад-виноград» (1969);
- набори для салату
- «Оливковий» (1970);
- «Святковий» (1975);
- тарілки
- «Козак Мамай» (1970);
- серія «Цирк» (1971);
- «Листочки» (1974).
Також виготовляла фляги, декоративний кахель «Васильківські мотиви» (1973), сувеніри.
Серед пізніших робіт:
- декоративна скульптура «Весняний птах» (2000);
- «Півник» (2006; майоліка, поливи, ліплення);
- декоративний стілець «Вітер» (2007; майоліка, поливи, ліплення);
- композиції
- «Передчуття весни» (1989; кольорові глини, авторська техніка, високотемпературний виплав);
- «Птах секретар» (1997);
- «Райські кущі» (2000);
- «Кольорові думки» (2002);
- «Пісні про кохання» (2008);
- «Птахи щастя» (2008);
- «Сонце» (2009);
- «Смішні звірі» (2009);
- серії
- «Завітай до мого саду» (1998—2008);
- «Думай не головою, а серцем» (2015).
Створювала оригінальні фігурні посудини у вигляді жартівливих риб, птахів, рослин, дерев, квітів.
Брала участь у всеукраїнських та міжнарних художніх виставках з 1983 року. Персональні виставки проходили у Києві протягом 1987—2009 років.
Роботи художниці зберігаються в Київському музеї українського народного декоративного мистецтва, Сумському, Полтавському, Хмельницькому художніх музеях, Музеї кераміки «Кусково» у Москві.
Примітки ред.
- ↑ Ісупова Неллі Миколаївна / pinterest.com.
- ↑ Ісупова Неллі Миколаївна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 58.
- ↑ Ісупова Неллі Миколаївна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 167.
Література ред.
- Ісупова Неллі Миколаївна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 93.
- Исупова, Нелли Николаевна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 1. Москва. Искусство. 1983. С. 567 (рос.);
- З. А. Чегусова. Ісупова Неллі Миколаївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.