Ісидор Севільський

Іси́дор Севі́льський (лат. Isidorus Hispalensis, ісп. San Isidoro de Sevilla; *бл. 560, Картахена, Іспанія — †4 квітня 636, Севілья, Іспанія) — архієпископ Севільї у вестготській Іспанії, останній латинський отець церкви і зачинатель середньовічного енциклопедизму. Компілятор мосарабського богослужбового обряду. У 1598 році його канонізовано Католицькою церквою. З 1998 Ісидор Севільський вважається покровителем Інтернету.

Ісидор Севільський
лат. Isidorus Hispalensis
Народився	560 Картахена, Іспанія
Помер	4 квітня 636 або 636 Spalisd
Країна	Толедське королівствоd
Діяльність	письменник, музикознавець, філософ, теоретик музики, католицький священник, історик, універсальна людина
Знання мов	латина і іспанська
Magnum opus	Etymologiaed і Historia de regibus Gothorum, Vandalorum et Suevorumd
Посада	католицький єпископ, Roman Catholic Archbishop of Sevilled і єпископ
Конфесія	католицька церква
Брати, сестри	Saint Florentinad, Fulgentius of Cartagenad і Леандер Севільський
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ісидор Севільський народився близько 560 року в Новому Карфагені (нині у місті Картахена, що у Іспанії ) в знатній родині благочестивих християн Северіана і Теодори. У нього було два брати, Леандр та Фульгенцій, і сестра Флорентіна. Їх усіх згодом зараховано до лику святих. Рано втративши батька, матір, батьківські функції виконував його старший брат Леандр (єпископ), слідом за старшим братом став духівником вестготського короля Реккареда і досяг успіху в зверненні його з аріанської єресі в католицьку віру. Поняття православний виникло в період іконоборства у VIII ст. Головував на четвертому Толедському соборі, який затвердив єдність держави і церкви, а також санкціонував політику віротерпимості до євреїв.

Покровитель Інтернету

Зображення єпископів Брауліо Сарагоського та Ісидора Севільского з манускрипту X ст.

Його вважають першим енциклопедистом, який справив значний вплив на історію середніх віків: у багатьох країнах світу святом інтернет-мережі відзначають 4 квітня — у день святого Ісидора Севільського. 1998 року День Інтернету санкціонований Папою Іваном Павлом II. Святий покровитель Інтернету вже затверджений офіційно.

Твори

Найбільша праця Ісидора «Етимології» є енциклопедією тодішніх знань, взятих переважно з античності. У 20 розділах своєї книги Ісидор виклав відомості з граматики, риторики, математики, медицини, історії, права, космології, теології, агрономії, зоології та інших галузей знань. Книга користувалася надзвичайною популярністю в середні віки: до нашого часу збереглися понад тисячу її рукописних примірників. Крім того, Ісидор Севільський є автором численних праць з природознавства, граматики, теології, історії. Для історії церкви надзвичайно важлива його «Книга канонів», у котрій зібрані постанови соборів, що проходили в усьому християнському світі в античності і з початком Середньовіччя. Він написав дві хроніки, у яких коротко виклав історію від створення світу. Найціннішими з його історичних творів є «Історія готів, вандалів, і свевів».

Етимології

Перше друковане видання етимології (1472)

Етимології (лат. Etymologiarum) або Початки (лат. Origines) — головна енциклопедична праця Ісидора. Складається з двадцяти томів.

• Перші три томи присвячені семи вільним мистецтвам, тобто союзу тривіуму — граматиці (перший том), риториці та діалектиці (другий том) — і квадрівіуму — арифметиці, геометрії, астрономії та музиці (третій том)
• Четвертий том — медицині та бібліотекам
• П'ятий том — законам та хронології
• Шостий том — церковним текстам і обрядам
• Сьомий том — Богу, ангелам і святим, а також земним і небесним ієрархіям
• Восьмий том — церкви і єресями (Ісидор описує щонайменше 68 з них)
• Дев'ятий том — мовам, народам, царствам, містам і титулам
• Десятий том — етимології
• Одинадцятий том — людині, чудесам і знаменням
• Дванадцятий том — звірам та птахам
• Тринадцятий том — частинам світу
• Чотирнадцятий том — географії
• П'ятнадцятий том — архітектурі та будівництву доріг
• Шістнадцятий том — каменям і металам
• Сімнадцятий том — землеробству
• Вісімнадцятий том — термінам війни, праву і публічним іграм
• Дев'ятнадцятий том — кораблям, будівлям та одягу
• Двадцятий том — їжі, інструментам і меблям

Інші праці

Opera omnia, 1797

• Про природу речей (лат. De natura rerum)
• Відмінності (лат. Differentiarum)
• Про славних мужів (лат. De viris illustribus), згодом продовжені Ільдефонсом
• Книга про числа у Священному Писанні (лат. Liber numenorum qui in sanctis scripturis occurunt)
• Про походження царів готів, вандалів і свевів (лат. De origine Gothorum et regno Sueborum et Vandalorum)
• Питання на Старий Заповіт (лат. De Veteri et Novo Testamento quastiones)
• Сентенції (лат. Sententiarum libri tres)

• Ісидор Севильский Історія готів [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]. (Пер. з англ.: Железнов С.). (рос.)
• Ісидор Севільський Історія вандалів [Архівовано 19 грудня 2009 у Wayback Machine.]. (Пер. з нім.: Thietmar). (рос.)
• Ісидор Севільський Історія свевів [Архівовано 15 лютого 2008 у Wayback Machine.]. (Пер. з нім.: Thietmar). (рос.)
• Ісидор Севільський. Про природу речей Передмова [Архівовано 19 січня 2009 у Wayback Machine.] Текст [Архівовано 16 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• Ісидор Севільський. Етимології [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.] (латиною)
• Латинські тексти «Етимологій» та «Історії готів, вандалів і свевів» [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.]
• У 2006 р. опублікований перший англійський переклад «Етимологій» (рецензія [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]).

Патрон

•  Португалія:
  • муніципалітет: Ейшу
  • парафії: Ромаріш

Посилання

• Ісидор Севільський // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 223. — ISBN 978-966-439-921-7.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ісидор Севільський

• Ісидор Севільський в православній енциклопедії «Древо»^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Ісидор Севільський Довідка [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
• В. И. Уколова. «Рождение средневекового энциклопедизма. Исидор Севильский» [Архівовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• В. И. Уколова. «Исидор Севильский и его сочинение „О природе вещей“» [Архівовано 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Сайбеков Максим Геннадійович, ОСВІТНІ ІДЕЇ ТА ХРИСТИЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ В ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ ІСИДОРА СЕВІЛЬСЬКОГО. Полтава. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2020. 227 с. (укр.) [Архівовано 28 лютого 2022 у Wayback Machine.]