Ісидор Севільський
Іси́дор Севі́льський (лат. Isidorus Hispalensis, ісп. San Isidoro de Sevilla; *бл. 560, Картахена, Іспанія — †4 квітня 636, Севілья, Іспанія) — архієпископ Севільї у вестготській Іспанії, останній латинський отець церкви і зачинатель середньовічного енциклопедизму. Компілятор мосарабського богослужбового обряду. У 1598 році його канонізовано Католицькою церквою. З 1998 Ісидор Севільський вважається покровителем Інтернету.
| Ісидор Севільський | |
|---|---|
| лат. Isidorus Hispalensis | |
 | |
| Народився |
560[1] Картахена, Іспанія |
| Помер |
4 квітня 636 Севілья, Іспанія |
| Країна | Толедське королівствоd |
| Діяльність | письменник, музикознавець, філософ, теоретик музики, католицький священник, історик, єпископ |
| Знання мов | латина[2] і іспанська |
| Magnum opus | Etymologiaed і Historia de regibus Gothorum, Vandalorum et Suevorumd |
| Посада | Metropolitan Archbishop of Sevilled, католицький єпископ[d] і католицький архієпископd |
| Конфесія | Католицька церква[3] |
| Брати, сестри | Saint Florentinad, Fulgentius of Cartagenad і Леандер Севільськийd |
БіографіяРедагувати
Ісидор Севільський народився приблизно в 560 році в Новому Карфагені (нині у місті Картахена, що у Іспанії ) в знатній родині благочестивих християн Северіана і Теодори. У нього було два брати, Леандр та Фульгенцій, і сестра Флорентіна. Їх усіх згодом зараховано до лику святих. Рано втративши батька, матір, батьківські функції виконував його старший брат Леандр (єпископ), слідом за старшим братом став духівником вестготського короля Реккареда і досяг успіху в зверненні його з аріанської єресі в католицьку віру. Поняття православний виникло в період іконоборства у VIII ст. Головував на четвертому Толедському соборі, який затвердив єдність держави і церкви, а також санкціонував політику віротерпимості до євреїв.
Покровитель ІнтернетуРедагувати
Його вважають першим енциклопедистом, який справив значний вплив на історію середніх віків: у багатьох країнах світу святом інтернет-мережі відзначають 4 квітня — у день святого Ісидора Севільського. 1998 року День Інтернету санкціонований Папою Іваном Павлом II. Святий покровитель Інтернету вже затверджений офіційно.
ТвориРедагувати
Найбільша праця Ісидора «Етимології» є енциклопедією тодішніх знань, взятих переважно з античності. У 20 розділах своєї книги Ісидор виклав відомості з граматики, риторики, математики, медицини, історії, права, космології, теології, агрономії, зоології та інших галузей знань. Книга користувалася надзвичайною популярністю в середні віки: до нашого часу збереглися понад тисячу її рукописних примірників. Крім того, Ісидор Севільський є автором численних праць з природознавства, граматики, теології, історії. Для історії церкви надзвичайно важлива його «Книга канонів», у котрій зібрані постанови соборів, що проходили в усьому християнському світі в античності і з початком Середньовіччя. Він написав дві хроніки, у яких коротко виклав історію від створення світу. Найціннішими з його історичних творів є «Історія готів, вандалів, і свевів».
ЕтимологіїРедагувати
Етимології (лат. Etymologiarum) або Початки (лат. Origines) — головна енциклопедична праця Ісидора. Складається з двадцяти томів.
- Перші три томи присвячені семи вільним мистецтвам, тобто союзу тривіуму — граматиці (перший том), риториці та діалектиці (другий том) — і квадрівіуму — арифметиці, геометрії, астрономії та музиці (третій том)
- Четвертий том — медицині та бібліотекам
- П'ятий том — законам та хронології
- Шостий том — церковним текстам і обрядам
- Сьомий том — Богу, ангелам і святим, а також земним і небесним ієрархіям
- Восьмий том — церкви і єресями (Ісидор описує щонайменше 68 з них)
- Дев'ятий том — мовам, народам, царствам, містам і титулам
- Десятий том — етимології
- Одинадцятий том — людині, чудесам і знаменням
- Дванадцятий том — звірам та птахам
- Тринадцятий том — частинам світу
- Чотирнадцятий том — географії
- П'ятнадцятий том — архітектурі та будівництву доріг
- Шістнадцятий том — каменям і металам
- Сімнадцятий том — землеробству
- Вісімнадцятий том — термінам війни, праву і публічним іграм
- Дев'ятнадцятий том — кораблям, будівлям та одягу
- Двадцятий том — їжі, інструментам і меблям
Інші праціРедагувати
- Про природу речей (лат. De natura rerum)
- Відмінності (лат. Differentiarum)
- Про славних мужів (лат. De viris illustribus), згодом продовжені Ільдефонсом
- Книга про числа у Священному Писанні (лат. Liber numenorum qui in sanctis scripturis occurunt)
- Про походження царів готів, вандалів і свевів (лат. De origine Gothorum et regno Sueborum et Vandalorum)
- Питання на Старий Заповіт (лат. De Veteri et Novo Testamento quastiones)
- Сентенції (лат. Sententiarum libri tres)
- Ісидор Севильский Історія готів. (Пер. з англ.: Железнов С.). (рос.)
- Ісидор Севільський Історія вандалів. (Пер. з нім.: Thietmar). (рос.)
- Ісидор Севільський Історія свевів. (Пер. з нім.: Thietmar). (рос.)
- Ісидор Севільський. Про природу речей Передмова Текст(рос.)
- Ісидор Севільський. Етимології (латиною)
- Латинські тексти «Етимологій» та «Історії готів, вандалів і свевів»
- У 2006 р. опублікований перший англійський переклад «Етимологій» (рецензія).
ПатронРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118555995 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
ПосиланняРедагувати
- Ісидор Севільський // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 223. — 552 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ісидор Севільський
- Ісидор Севільський в православній енциклопедії «Древо»[недоступне посилання з травня 2019]
- Ісидор Севільський Довідка
- В. И. Уколова. «Рождение средневекового энциклопедизма. Исидор Севильский»
- В. И. Уколова. «Исидор Севильский и его сочинение „О природе вещей“»v