Нагаєвський Ісидор

український греко-католицький священик, капелян, доктор наук, історик
(Перенаправлено з Ісидор Нагаєвський)

Ісидо́р Дмитрович Нагає́вський (нар. 21 червня 1908(19080621), с. Полівці, нині Чортківський район Тернопільська область, Україна — пом. 7 травня 1989, м. Парма) — український греко-католицький священик, капелян, доктор наук, історик. Чоловік О. Нагаєвської. Доктор філософії (1953 р.), професор. Дійсний член НТШ у США.

Ісидо́р Нагає́вський
I. Nahayewsky.jpg
Капелан Ісидор Нагаєвський
Загальна інформація
Народження 21 червня 1908(1908-06-21)
Imperial Coat of Arms of the Empire of Austria.svg Австро-Угорщина с. Полівці, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії
Смерть 7 травня 1989(1989-05-07) (80 років)
Flag of the United States.svg США м. Парма, штат Огайо
Освіта Львівська богословська академія
Ступені доктор філософії
Релігійна кар'єра
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 1935

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Поширене твердження про те, що закінчив Бережанську гімназію у 1929 році[1] є спростоване у праці Василя Стрільчука[2]. Згідно документів відомо, що І. Нагаєвський навчався у гімназіях Чорткова, Тернополя та Рогатина, в останній склав матуру. Закінчив Львівську богословську академію (1934 р.). 22 червня 1935 р.[3] прийняв духовний сан; працював священиком у селах Могильниця і Залав'є (нині Теребовлянського району), згодом — у с. Білявці (нині Бродівського району Львівської області).

За участь в українському національному русі — ув'язнений у Березі Картузькій (липень — вересень 1939), згодом — в'язень радянських і гітлерівських тюрем (навесні 1943 р. — в'язень ґестапо). Рятуючись від радянських репресій, перебрався до м. Грубешув (нині Польща), де працював культурно-освітнім референтом Українського допомогового комітету.

У 19431944 рр. — капелан дивізії «Галичина». Від 1945 р. — у таборах в американській окупаційній зоні в Німеччині та Італії.

У 1947 р. еміґрував до США.

Від 1953 р. — професор Українського Вільного Університету в м. Мюнхен (Німеччина). Член Американського історичного товариства, голова секції Українського богословського наукового товариства в Америці. Редактор журналу «Місіонар», співпрацював із редакціями часописів «Шлях» і «Америка». Від 1963 р. — надзвичайний професор історії Українського католицького університету в м. Рим (Італія).

ДоробокРедагувати

Історичні праціРедагувати

  • «Католицька церква в минулому і сучасному України» (1950)
  • «Кирило-Мефодіївське християнство в Русі-Україні» (1954)
  • «Рим і Візантія: Вселенська церква і патріархат» (1956)
  • «Князь Ізяслав Ярославич і папський престол» (1957)
  • «Історія римських вселенських архієреїв» (3 т.; латин.)
  • «Історія України» (History of Ukraine, 1962)
  • «Історія новітньої Української держави 1917—1923» (History of Modern Ukrainian State, 1917-23, 1966)
  • «Історія Української держави двадцятого століття» (1989; перевидана у м. Київ 1994)

ХудожніРедагувати

  • «Тернистим шляхом. Спогади священика про Березу» (автобіографічна повість, 1957)
  • «Спогади польового духовника» (1985)

Автор статей на релігійні та педагогічні теми й інших.

ПриміткиРедагувати

  1. П. Гуцал, Р. Матейко, Б. Пиндус, Н. Совінська. Нагаєвський Ісидор… — С. 587.
  2. Стрільчук В. Отець Ісидор Нагаєвський і Брідщина… — С. 22-29.
  3. Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ… — С. 318. — ISBN 966-518-225-0(англ.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати