Вікіпедія

Бовдури

село у Львівській області, Україна

Бо́вдури — село в Україні, Золочівському районі Львівської області. Відстань до центру громади становить 15 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 15 км.

село Бовдури
Церква Покрова Пресвятої Богородиці
Церква Покрова Пресвятої Богородиці
Церква Покрова Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Золочівський
Громада Бродівська міська громада
Основні дані
Засноване 1546, 1557
Населення 309[1]
Площа 1,093 км²
Густота населення 282,78 осіб/км²
Поштовий індекс 80625[2]
Телефонний код +380 3266[3]
Географічні дані
Географічні координати 50°10′31″ пн. ш. 25°04′05″ сх. д. / 50.17528° пн. ш. 25.06806° сх. д. / 50.17528; 25.06806Координати: 50°10′31″ пн. ш. 25°04′05″ сх. д. / 50.17528° пн. ш. 25.06806° сх. д. / 50.17528; 25.06806
Відстань до
обласного центру 		117 км[4]
Відстань до
районного центру 		13 км[4]
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції 		13 км
Місцева влада
Адреса ради 80620, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Шнирів[5]
Сільський голова Іванів Андрій Михайлович[5]
Карта
Бовдури. Карта розташування: Україна
Бовдури
Бовдури
Бовдури. Карта розташування: Львівська область
Бовдури
Бовдури
Мапа
Мапа

Село Бовдури, а також Шнирів, Білявці та Клекотів були підпорядковані Шнирівській сільській раді.[5] Населення становить 309 осіб.[1]

Назва ред.

Назва села походить від слова «бовдур» — димар, комин. В давнину в цій місцевості з болотної руди видобували залізо, яке випалювали у спеціальних печах.

Географія ред.

Село розташоване на території Малого Полісся над річкою Бовдурка, яка є правою притокою Стиру. З трьох боків села тягнуться ліси. До середини XX століття на південній околиці села був великий став, знищений за радянської влади меліорацією.

Історія ред.

Поселення виникло понад три століття тому. Перша згадка про село датується 1546 роком,[6] наступна — 1557 роком[7]. Першими поселенцями були селяни-кріпаки, основним заняттям яких було сільське господарство.

За Австрії в селі налічувалось 195 дворів, діяла початкова трикласна школа. Дітей навчав вчитель Шевчуковський. За часів Польщі Бовдури належали Дідику Молодецькому. Наприкінці ХІХ століття село придбав німець Шмідт. В селі було два фільварки лісопильний завод (працювало на ньому 65 робітників у дві зміни по 12 годин). Шмідт у своїй власності мав не лише село, а ще й 5000 га землі.

Під час польсько-радянської війни село зайняте підрозділами Червоної армії. Наприкінці липня 1920 року в селі був створений перший орган радянської влади — комітет сільської бідноти. У серпні того ж року через село проходила Перша кінна армія Семена Будьонного, що прорвала лінію фронту у районі Рівного та переслідувала відступаючі польські війська, але поразка та великі втрати червоної кінноти наприкінці серпня — початку вересня 1920 року під Замостям зірвало реалізацію їхнього плану широкомасштабного рейду на Варшаву. І вже поляки спільно з Дієвою Армією УНР енергійно переслідували частини відступаючого супротивника. Попри усі успіхи на фронті, просування польсько-українських військ було зупинене через укладання польсько-радянського перемир'я[8].

Того року Бовдури знов опинилися під владою ІІ Речі Посполитої. У міжвоєнний період в селі діяла початкова школа, де навчалися українські та польські діти. У 1929 році відбувся страйк сільськогосподарських працівників місцевих фільварків. Страйкуючі відмовилися виходити на роботу та вимагали підвищення зарплатні, чого і домоглися.

Після приходу перших совітів у вересні 1939 року змінився територіально-адміністративний устрій: замість повітів — райони, замість сільських гмін — сільські виконавчі комітети або сільські ради. Так 17 січня 1940 року утворено Бродівський район, а ще 1939 року було утворено Шнирівську сільську раду, до складу якої увійшло село Бовдури. Першим сільським головою був обраний Михайло Дудка. Також з приходом радянської влади був націоналізований панський млин та конфісковано і передано селянам землі, що до того часу належали власнику місцевого фільварку.

1949 року у Бовдурах було організовано колгосп, який об'єднав в одне ціле 18 сільських дворів (165 осіб). Головою місцевого колгоспу був Кіндрат Петрович Войтович. У 1971 році в село було прокладено нову кам'яну дорогу, по якій згодом почав курсувати автобус «Броди — Бовдури».

Нині в селі працює Бовдурівська загальноосвітня школа І ступеня (директор — Марія Гнатівна Стричун), де у п'яти класах навчається 10 дітей.[9] Також в селі функціонують бібліотека, Народний дім (директор — Ольга Вікторівна Вовдзя), ФАП та працює два магазини.

Археологія ред.

Поблизу місцевого ставку археологами було виявлено знаряддя праці, які відносяться до періоду неоліту. Серед знахідок — дві грубі двостінні сокири, два камені для розтирання зерна та інший дрібний крем'яний інвентар[10].

Пам'ятки ред.

  • Церква апостола Іоана Богослова, збудована 1910—1911 роках як римо-католицький костел. За часів радянської влади його було зачинено і лише 1990 року храм було переосвячено на православну церкву апостола Іоана Богослова. Нині церква використовується релігійною громадою села[11] — парафією апостола Іоана Богослова ПЦУ (парох декан, архимандрит Миколай (Мартин))[12], чисельністю 170 вірян[11]. Поховання проводяться на новому сільському цвинтарі розташованому на початку лісу в північно-західній околиці села[13].
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці була збудована у 1906—1907 роках в західній частині села при головній дорозі, але під час війни вона згоріла. Лише за часів незалежної України на місці згорілої церкви стараннями місцевого мешканця Степана Петровича Іваніва збудовано дерев'яну капличку, яку 2004 року було освячено на честь апостола Івана Богослова. Поруч з колишньою церквою Покрови Пресвятої Богородиці розташовувався старий сільський цвинтар. Донині збереглося декілька надмогильних пам'ятників кінця ХІХ століття[13].
  • Символічна курган-могила «Борцям за волю України» насипана місцевими мешканцями наприкінці 1990-х років біля старого сільського цвинтару і її було освячено у 1992 році. Поруч з могилою знаходяться два поховання вояків УПА — місцеві мешканці Володимир Кісь та Степан Зварич, які загинули у боротьбі за волю України[13]. Загиблі упівці стали героями місцевого фольклору — про героїв, склали пісню «Гей там на Бовдурах висока могила».

Відомі люди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Повний перелік населених пунктів Бродівщини: с. Білявці. brody.lviv.ua. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 5 квітня 2020.
  2. ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: ВПЗ с. Конюшків. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 5 квітня 2020.
  3. ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 5 квітня 2020.
  4. ↑ а б Відстань між містами, схема проїзду, дорога: Бовдури. ua.toponavi.com. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  5. ↑ а б в Шнирівська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 27 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
  6. ↑ Археографический сборник документов, 1861, с. 105.
  7. ↑ Kronika Oleska, 2005, с. 15.
  8. ↑ На бій за волю, 2016, с. 254—260.
  9. ↑ Бовдурівська ЗОШ. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
  10. ↑ Археологія України = Archaeology of Ukraine: первісна, давня та середня історія України за археологічними джерелами / Ярослав Пастернак; Наукове товариство імені Шевченка. — Торонто : б.в, 1961. — С. 153.
  11. ↑ а б Конфесійні громади Бродівського району. brody-rda.gov.ua. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 25 грудня 2020.
  12. ↑ Львівська єпархія УАПЦ. Бродівський деканат. Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
  13. ↑ а б в Корчак А. Цвинтарі Бродівського району. Село Бовдури… — С. 95.

Джерела ред.

  • Баронч С. Kronika Oleska. Репринтне видання 1864 року / Передмова Д. Чобота. — Броди : Просвіта, 2005. — С. 112.
  • Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — 80 с.
  • Бовдури // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 170.
  • На бій за волю. Перемога через поразки. Україна у війнах і революціях 1914-1921 років / А. Руккас, М. Ковальчук, А. Папакін, В. Лободаєв (авторський колектив). — Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. — 352 с. — (Історія без цензури) — ISBN 978-617-12-1492-7.
  • Корчак А. Цвинтарі Бродівського району: загальна інформація щодо вивчення їх історії, скульптури та епіграфіки // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Вип. 5: матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури 20 квітня 2012 р / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Гілевич Т., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. — С. 81-98.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)
  • Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси. — Вильня : Печатня Губернского правления, 1867. — Т. 1. — 846 с. (рос.), (пол.)

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бовдури&oldid=38157582