Іриней (Булович)
Ірине́й Бу́лович (серб. Иринеј Буловић, в миру Ми́рко Бу́лович, серб. Мирко Буловић; 11 лютого 1947, Станишич (Сомбор) Сербія) — єпископ Сербської православної церкви; з 1990 року - єпископ Бацький; з 26 березня 2011 року - адміністратор Австрійсько-Швейцарської єпархії.
| Іриней Булович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| з 24 грудня 1990 | ||
| Церква: | Сербська православна церква | |
| Попередник: | Савва Вукович (тимчас./кер.) | |
| ||
| 26 травня 1911 — 23 травня 2014 | ||
| Церква: | Сербська православна церква | |
| Попередник: | посада скасована | |
| Наступник: | Андрей Чилерджич | |
| ||
| 20 травня — 13 грудня 1990 | ||
| Церква: | Сербська православна церква | |
| Попередник: | Лонгін Крчо | |
| Наступник: | Антоній Пантелич | |
| Альма-матер: | Богословський факультет Белградського університету в Белграді | |
| Діяльність: | священник, викладач університету | |
| Ім'я при народженні: | Мирко Булович Мирко Буловић | |
| Народження: | 11 лютого 1947 (77 років) село Станишич (Сомбор), Сербія | |
| Батько: | Михайло Булович | |
| Мати: | Зорка Булович | |
| Священство: | 11 листопада 1968 | |
| Чернецтво: | 25 березня 1968 | |
| Єп. хіротонія: | 20 травня 1990 | |
Іменини 23 серпня / 5 вересня (святителя Іринея Ліонського).
Біографія ред.
Народився 11 лютого 1947 року в родині Михайла і Зорки Булович, в селі Станишич в громаді Сомбор, Сербія.
Навчання в початковій школі завершив у рідному селі, потім був направлений в Сомбор, де і закінчив гімназію в 1965 році.
Потім вступив на Богословський факультет Сербської Православної Церкви в Белграді, який закінчив у 1969 році.
25 березня 1968 року у час навчання на Богословському факультеті своїм духівником - архімандритом Іустином Челійським[1] був пострижений в чернецтво з іменем Іриней в часть святителя Іринея Ліонського[2].
11 листопада 1968 року єпископ Расько-Прізренський Павло Стойчевич (згодом - патріарх) висвятив його у ієродиякона, а 15 листопада - у ієромонаха.
У 1969 році закінчив Богословський факультет Белградського університету.
З 1969 по 1970 роки ієромонах Іриней провів у Острозькому монастирі, де викладав у чернечій школі.
З 1970 по 1980 рік перебував у Афінах, навчаючись в аспірантурі Богословського факультету Афінського державного університету, де захистив докторську дисертацію.
У 1980-1981 роках викладав у Богословському інституті святого Сергія в Парижі.
У 1981 році обраний доцентом кафедри Священного Писання Нового Завіту на Богословському факультеті Белградського університету, де зберігає за собою цю кафедру і понині у званні ординарного професора.
Єпископське служіння ред.
У травні 1989 року рішенням Священного Архієрейського Собору був обраний єпископом Моравицьким, патріаршим вікарієм. Хіротонія відбулася 20 травня 1990 року.
13 грудня 1990 року був призначений на Бацьку кафедру і висвячений в Новому Саду 24 грудня того ж року [3].
Є автором багатьох наукових і популярних праць. Десятм років ніс послух редактора журналу «Православний місіонер» - популярного видання Священного Архієрейського Синоду. Нині є редактором і видає «Бесіди», богословського журналу Бацької єпархії.
Член перекладацької комісії Архієрейського Синоду Сербської православної церкви; Всеправославної комісії по діалогу з Римо-католицькою церквою; Всеправославної комісії по діалогу з лютеранами; Комісії Священного Архієрейського Синоду Сербської Православної Церкви по діалогу з римо-католицькою Комісією Єпископських Конференцій Хорватії, Сербії і Чорногорії.
Був членом комісії з організації та здійснення релігійної освіти при уряді Республіки Сербської; Співдружності біблійних богословів Греції; Співдружності літераторів Сербії; Комітету руху за єдність і співпрацю духовно споріднених східнохристиянських народів; Ради релігійних лідерів Європи «Релігія за мир».
З 26 травня 2011 по 23 травня 2014 року тимчасово керував новоствореною Австрійсько-Швейцарською єпархією[4].
Примітки ред.
- ↑ Біографія сербською мовою[недоступне посилання]
- ↑ Имендан владике Иринеја | Беседа. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
- ↑ Там же.
- ↑ Саопштење за јавност Светог Архијерејског Сабора Српске Православне Цркве. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 5 січня 2019.
{{cite web}}: Текст «Епархија бачка» проігноровано (довідка)
Посилання ред.
- Біографія сербською мовою[недоступне посилання]
- інтерв'ю
- Епископ бачки Иринеј - интервју („Печат“, број 300, децембар 2013) [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Божићни интервју Епископа бачког Иринеја за „Печат“ (СПЦ, 30. децембар 2014) [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Епископ бачки Иринеј: Интервју за божићни број Печата (СПЦ, 6. јануар 2016) [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Интервју Епископа бачког Иринеја Вечерњим новостима (СПЦ, 24. децембар 2017) [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Епископ бачки Иринеј: Предуго лутамо кроз лавиринте идола, опсена и самообмана (СПЦ, 1. јануар 2018) [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.]