Йоаникій Ґалятовський

український письменник, церковний та громадсько-політичний діяч
(Перенаправлено з Іоаникій Галятовський)

Йоаникій Ґалятовський[3] (пол. Joannicjusz Galatowski; бл. 1620, Волинь? — 12 січня 1688, Чернігів) — український православний монах, архімандрит Єлецького монастиря в Чернігові (16691688). Випускник, викладач і ректор (16571669) Києво-Могилянській колегії. Письменник, агіограф, проповідник і гомілет (теоретик церковного красномовства), педагог, публіцист. Народився на Волині, Річ Посполита.

Йоаникій Ґалятовський
Іѡанѣкій Ґалꙗтовскій[1]
Народився 1620
Волинь, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Помер 2 (12) січня 1688
Чернігів
Поховання Успенський собор (Чернігів)
Країна  Річ Посполита
Діяльність література
Галузь Проповідь[2]
Відомий завдяки письменник, перекладач, філолог, оратор, богослов
Alma mater Київська колегія
Вчителі Лазар
Знання мов українська[2] і польська[2]
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Посада архімандрит
Конфесія православ'я

Писав українською і польською мовами. Автор численних українських бестселерів: «Ключ разумінія» (1659), «Неба нового» (1665), «Месія правдивий» (1669), «Стара західна церква новій римській церкві» (1678), «Лебідь» (1679), «Фундаменти» (1683), «Алькоран Магометів» (1683).

Відіграв істотну роль у розвитку українського письменства ранньомодерної доби, регламентував барокові форми прозових, ораторських жанрів. Помер у Чернігові, Гетьманщина. Похований у реставрованому ним Успенському соборі Єлецького монастиря. Також — Іоаникій.

Біографія ред.

Йоаникій Галятовський походив з Волині. У 1640-х роках навчався в Києво-Могилянській Колегії, був учнем Лазаря Барановича.

Близько 1650 року прийняв чернечий постриг. Служив у Куп'ятицькому монастирі (поблизу Пінська, нині Білорусь). Повернувшись до Києва, викладав курс риторики у Києво-Могилянському колегіумі.

У 165868 роках (після Л. Барановича) — ректор Києво-Могилянської академії, ігумен Києво-Братського монастиря. Від 1668 року — ігумен, згодом архімандрит Чернігівського Єлецького монастиря.

Конфлікт і неприйняття ставленика Москви, «місцеблюстителя» Київської митрополії єпископа Методія (Филимоновича), якого не визнавало більшість представників вищого українського православного духовенства, примусили Й. Галятовського виїхати з Києва (1664) і шукати притулку у львівського православного єпископа Атанасія Желиборського. Крім Львова, Галятовський відвідав Луцьк, Слуцьк, Мінськ.

1668 року повернувся до Києва. Владнавши питання з друкуванням свого трактату «Месія правдивий», поїхав до Новгорода-Сіверського — до чернігівського архієпископа Л. Барановича. У 166988 роках — архімандрит Єлецького Успенського монастиря у Чернігові.

Помер Йоаникій Галятовський 2(12) січня 1688 року в Чернігові, де й похований.

Праці ред.

 
Йоаникій Галятовський. Ключ разуменія (1659)
 
Йоаникій Галятовський. Скарбница потребная и пожитечная всему свету (1676)

Йоаникій Галятовський — видатний промовець, автор збірок проповідей і оповідань. Автор близько 20-ти творів, здебільшого полемічного характеру, українською та польською мовами:

Видав польською мовою полеміко-богословські трактати:

1688 року переклав українською мовою окремі уривки Біблії[10]. Його творчий доробок свідчить про широку ерудицію, глибоку обізнаність з найкращими зразками світової наукової, полемічної та історичної спадщини[8].

Слідом за Єпіфанієм Славинецьким, Галятовський вплинув на розвиток схоластичної проповіді в Україні, сприяв поширенню в Московії традицій українського проповідництва. Цю справу згодом продовжили Димитрій Туптало, Стефан Яворський, Феофан Прокопович.

Видання праць ред.

Вшанування ред.

Іменем Йоаникія названо вулицю в Півцях — місцевості на північному сході Чернігова.

Примітки ред.

  1. У «Скарбниці потребній»
  2. а б в Czech National Authority Database
  3. Український правопис: редакція 2019 року. Українська національна комісія з питань правопису. 2019. 
  4. Галятовський І. Ключ розуміння. Київ, друкарня лаври, 1659 р. // Музей книги та друкарства України
  5. Іоаникій, Галятовський, (1659). Ключ разумения (укр.). Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018.  {{cite news}}: Cite має пусті невідомі параметри: |8= та |3= (довідка)
  6. Галятовський І. Ключ розуміння. Львів, друкарня М. Сльозки, 1663 р. // Музей книги та друкарства України
  7. Ґалятовський, Іоаникій (1699). Небо новое з новыми звездами сотворенное, то есть Преблагословенная Дева Мария Богородица з чудами своими (PDF) (українська). Могильов: Друкарня Максима Вощанки. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. 
  8. а б в Матях В. М. Ґалятовський (Галятовський) чернече ім'я Іоаникій [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 267. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  9. Ґалятовський, Іоаникій (1676). Скарбница потребная и пожитечная всему свету. Електронна бібліотека. Інститут історії України. НАН України. Архів оригіналу за 12 червня 2019. 
  10. Білокінь С. І. Біблії переклади українською мовою [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Джерела, література ред.

Посилання ред.