Інверсія (геометрія)
Інверсія (від лат. inversio «звернення») відносно кола — перетворення евклідової площини, що переводить узагальнені кола (кола або прямі) в узагальнені кола, при якому одне з кіл поточково переводиться в себе.
Визначення
ред.Нехай на евклідовій площині задано деяке коло з центром (що називається полюсом або центром інверсії, ця точка виколота) і радіусом . Інверсія точки щодо є точка , що лежить на промені така, що
Інверсія переводить внутрішню область кола у зовнішню, і назад.
Часто до площини додають «нескінченно віддалену точку» і вважають її інверсним образом , а — інверсним образом . У цьому випадку інверсія є бієктивним перетворенням цієї розширеної «колової площини».
Аналогічно визначається інверсія евклідового простору щодо сфери та інверсія в евклідових просторах більш високих розмірностей.
Властивості
ред.Інверсія відносно кола з центром O має такі основні властивості:
- Інверсія є інволюцією: якщо точка P переходить у точку Q, то і точка Q переходить у точку P.
- Пряма, що проходить через O, переходить у себе.
- Пряма, що не проходить через O, переходить у коло, що проходить через O з виколотою точкою O; і навпаки, коло, що проходить через O, переходить у пряму, яка не проходить через O.
- Коло, яке не проходить через O, переходить у коло, яке не проходить через O (при цьому образ його центру не є центром образу).
- Інверсія є конформним відображенням другого роду (тобто вона зберігає кути між кривими і змінює орієнтацію).
- Коло або пряма, перпендикулярна до , переходить у себе.
Побудова
ред.Отримати образ P' точки P при інверсії відносно даного кола з центром O можна таким чином[1]:
- Якщо відстань від P до O більша, ніж радіус кола — провести з P дотичну до кола, тоді перпендикуляр до прямої OP з точки дотику перетне цю пряму в шуканій точці P'
- Якщо відстань від P до O менша, ніж радіус кола — провести через P перпендикуляр до OP, а через точку його перетину з колом — дотичну до нього, яка перетне OP в шуканій точці P'
- Якщо відстань від P до O дорівнює радіусу кола, образ P збіжиться з нею самою.
Координатні подання
ред.Інверсія відносно одиничного кола з центром у початку координат задається співвідношенням
- .
Якщо точку площини задати однієї комплексною координатою , то цей вираз можна подати у вигляді
- ,
де — комплексно спряжене число для . Дана функція комплексної змінної є антиголоморфною, звідки, зокрема, слідує конформність інверсії.
У загальному випадку інверсія щодо кола з центром у точці і радіусом задається співвідношенням
- .
Полярні координати
ред.Інверсія відносно кола радіусом з центром у початку координат задається співвідношенням
- .
Застосування
ред.- Застосуванням інверсії розв'язується задача Аполлонія.
- На властивості інверсії ґрунтується механізм Ліпкіна — Посельє.
- Застосуванням інверсії доводиться теорема Мора — Маскероні, яка стверджує, що всі побудови, які можна зробити за допомогою циркуля і лінійки можна зробити за допомогою циркуля (пряма вважається побудованою, якщо відомі дві її точки)[2][3]
Варіації та узагальнення
ред.Інверсія відносно конічного перерізу
ред.Можна визначити інверсію щодо довільного невиродженого конічного перетину, з тією лише різницею, що величина буде (змінною) відстанню від центра відповідної кривої (у випадку еліпса і гіперболи) до точок перетину цієї кривої з прямою .
У разі інверсії відносно гіперболи, залежно від сектора, в якому знаходиться точка між асимптотами, можливий випадок, коли пряма не перетинається з гіперболою. Тоді для обчислення береться точка перетину цієї прямої зі спряженою гіперболою (якщо тільки точка не лежить на асимптоті), а відповідна величина береться зі знаком мінус, тобто промінь спрямовується в бік, протилежний до променя .
Інверсія відносно параболи — це просто симетричне відображення відносно неї вздовж прямої, паралельної осі параболи.
Альтернативне визначення — інверсія відносно конічного перерізу як середина хорди, що відтинається полярою точки відносно на . Однак у випадку, коли відповідна поляра не перетинає для повноти визначення доводиться застосовувати це, часткове, визначення у "зворотному напрямку" ( — це така точка, що є серединою хорди, яку відтинає поляра на ), що не завжди зручно.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Погорелов А. В. Геометрия. — М. : Наука, 1983. — С. 41—42.
- ↑ Жижилкин, 2009.
- ↑ Курант, 2000.
Посилання
ред.- Ануфриенко С. А. Симметрия относительно окружности [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.].
- Бакельман И. Я. Инверсия [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Популярные лекции по математике[ru], Вып. 44, М., Наука, 1966.
- Жижилкин И. Д. Инверсия.. — М. : МЦНМО, 2009.
- Курант Р., Роббинс Г. Что такое математика?. — М. : МЦМО, 2000. — С. Гл. III, § 4.. — ISBN 5–900916–45–6.
- Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2403 с.(укр.)